Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Ділимося сумною вісткою з на шими читачками, що 4. березня 1970 у далекому м. Перті в Зах. Австралії відійшла у вічність на ша співробітниця Ольга Литвин. Вона була щирою прихильницею нашого журналу і кілька її творів появились на його сторінках. Ольга Литвин народилася в 1905 р. на Поділлі. Перші три роки по чаткової освіти отримала від бать ка, а дальшу середню освіту в Тульчинському жіночому пансіо наті, де вчителем співу був ком позитор Микола Леонтович. Близькість до народньої стихії да ла напрям молодій дівчині. У 20-тих pp. у Києві вона закінчила Поліграфічний Інститут, а дещо пізніше економічні студії. Працю вала в музеї, вчителькою малюван ня, ілюстратором. У Київі 20-тих pp. інтензивно било мистецьке життя і з нього молода жінка жи во користала. Про її особисте життя знаємо дуже мало. Вона була двічі о дружена, але за яких умовин зги нув її перший і другий чоловік, не знаємо. Зосталась вона з малим синком і з ним вийшла на емігра цію. Суворі приписи німецького переселювання відорвали дитину від неї і по закінченні війни вона ледве його віднайшла. Пішки від була мандрівку зі Штравдінґу до Вюбцбурґу (23 дні) у пошуках за ним. Непомітно проминуло таборове життя і підсунулась еміграція до Австралії. Тут вона пішла на фі зичну працю, щоб утримати себе з сином. Після семи років здоров’я її заломилось — Ольга Литвин мусіла перейти на суспільну допо могу. Але син уже закінчив вищу освіту, одружився і поїхав учи телювати. Залишена сама собі шу кала чим заповнити своє життя. У малюванні була довга перерва та й абстрактний характер теперішніх малюнків не притягав її. Але пройдене життя насувало безліч спогадів і міркувань. Якось, ле жачи у шпиталі, вона стала запи сувати те, що їй пригадувалось. А коли вийшла зі шпиталя почала це опрацьовувати. Пригадуємо собі це захоплене здивування, коли її оповідання ,,На мене напали собаки'1 наспіло на Перший Літ. Конкурс СФУЖО у 1960 р. Це й стало літератур ним дебютом письменниці. З того часу вона майже в кожному Кон курсі брала участь і завжди ді ставала — коли не нагороду, то відзначення. Найбільше здивува ло всіх, коли в 9. Літ. Конкурсі СФУЖО їй припала нагорода за вірш! До того часу вона не пробу вала сил у цьому жанрі. Останній нагороджений твір — етюд ^Го ри “ появиться вже після її смер- ти. Ольга Литвин прожила самітно останні роки. їй дуже бракувало літературного середовища, а його в Зах. Австралії не було. Вдячно згадувала увагу австралійського Відділу ,,Слова“ до неї. Мріяла про видання збірки оповідань, що їх уже доволі назбиралось. Але змучене її серце перестало бити ся скоріш. Останньою радісною вісткою, що її досягнула — була нагорода X. Літ. Конкурсу СФУ ЖО . В інших умовинах ця таланови та одиниця розгорнула б свої си ли і внесла б багаті дари в літера туру свого народу. А так лиш на схилі літ вона могла для неї по працювати. З вдячністю її буде пам’ятати українське жіноцтво та згадає збірник Літ. Конкурсів СФУЖО, що появиться незабаром. Ред. Колегія Нашого Життя АКРОН, ОГАЙО З жалем повідомляємо членство СУА, що 12 червня 1970 р. відій шла у вічність перша містоголова 7 Відділу, довголітня членка, бл. п. Марта Іваницька, родом Украї нець. Походила з села Бусовисько, Львівської області. Народилась вона в 1880 р. Ще молодою дівчи ною прибула до Америки і вий шла заміж за Якова Іваницького. Якийсь час проживали вони у Вілксбери, Па. а опісля переїхали до Акрон, Огайо, де включились у церковно-громадське життя. По кійна була доброї вдачі, завжди старалась помагати іншим і пра цювала в громаді скільки здоров- ля їй дозволяло. З болем серця відпровадили Союзянки свою по сестру на вічний спочинок. Хай земля Вашінґтона буде їй легкою! Управа 7 Відділу СУА ім. Лесі Українки ЗАМІСТЬ КВІТІВ на могилу невід- ж алуваної бл. п. Мотрі Грушкевич- Бігун складаємо 10 дол. на Собор св. Софії в Римі і висловлюємо глибоке співчуття шановним батькам, нашій секретарці п-ні Марії й д-рові М. Грушкевичам. Управа Окружної Ради СУА в Клівленді З НЕВИМОВНИМ ЖАЛЕМ сприй няли членки нашого Відділу вістку про невіджалувану втрату д вох на дійних молодих сил бл. п. Мотрі Грушкевич-Бігун, дочки наш ої актив ної членки п-ні Марії і д-ра Миколи Грушкевича та бл. п. Оксани Грушке вич, дочки активної Союзянки в Д і тройті і наш ої бувш ої членки п-ні Ірини Грушкевич. Висловлюємо гли боке співчуття батькам, чоловікові п. Я. Бігунові й родині. Замість квітів передаєм о пож ертву 60 дол. на ка плицю т Пластовій Оселі „Писаний Камінь“ Управа і членки 33 Відділу СУА ім. Лесі Українки в Клівленді г г НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1970 Бл. п. Ольга Литвин U k r a in ia n w r ite r and p a in te r O lha L y tw y n d ie d r e c e n tly in P erth , A u str a lia Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
