Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Миті ювїляти Щ асливе 90-ліття Недавно тому появилась у нашій пресі вістка про 90-ліття визначної громадянки Євгенії Макарушки. ї ї р о дина, себто діти і внуки, відсвятку вали д е в стисло родинному гурті. А корисний шлях їх матері й бабуні вимагає ще й громадського насвіт лення. Євгенія Макарушка народилася в священичій родині Муликів 4. серпня 1880 р. Початкову й середню освіту отримала у Львові в польських шко лах, бо в тому часі українського шкільництва щ е не було. Вісімнад- цятьлітньою вийшла заміж за Остапа Макарушку, гімназійного вчителя. Перші два роки молоде подруж ж я проживало в Коломиї, а пізніш проф. О. Макарушка навчав в Академічній гімназії у Львові. Був спеціялістом клясичних мов, а навчав також укра їнської. В пізніших роках був дирек тором семінарії Р ідної Школи у Львові. О бов’язки дружини й матері випов нили життя м ол одої жінки. Одначе відчуття громадського обов’язку д о волі скоро впровадило ї ї в організо ване життя. Спершу бачимо ї ї в К руж ку ім. Ганни Барвінок, що сповняв завдання Кружка Р ідної Школи, опі куючись першою українською шко лою ім. Т. Шевченка у Львові. Також кооп. „Труд“, що провадила фахову школу для дівчат і кравецьку робіт- ню, зазнала ї ї уваги й опіки. Тому нічого дивного, що в 1917 році, коли українські жінки Львова заходились коло відбудови своєї ж іночої органі зації, яка припинила була свою працю з вибухом 1. світової війни, то Євге нія Макарушка стала ї ї головою . Ця відновлена жіноча централя прийняла назву С ою зу Українок у відрізненні від Ж іночої Г ромади, що діяла перед війною. Нелегкі завдання відкрились перед м олодою громадською діяч кою. Листопадовий зрив приніс ко роткі хвилини держ авного життя, а за ними слідкували — облога Львова і намагання відбудувати наше життя під натиском окупанта. Д о 1921 р. Євгенія Макарушка очо лювала СУ, а й потім займала пости в Гол. Управі. Про те знаходимо віст ку в звідомленнях із Гол. З ’їздів . ї ї місцем д ії було місто Львів і вона звичайно складала звідомлення з там виконуваної ж іночої праці. Але й інші акції зазнали ї ї уваги і співпраці. Коли виринула потреба оснувати бур су для дівчат-ремісни- чок, то Комітет того почину вона очо лила. Згодом знаємо, що Дівочу Р е місничу Бурсу відкрито в 1935 році. В часі виборів до польського сойму, що були проголошені в лютому 1928 року, Євгенія Макарушка кандидува- ла з листи Укр. Нац. Дем. Об’єднання від м. Львова. Та найбільше уваги й прив’язання виявила вона для С ою зу Українок. На кожному З ’їз д і очолювала комісію- матку, що було доказом великого для неї довір’я. У 1931 р. вж е до Головної Управи не ввійшла в зв’язку з родин ними обставинами. В том у році пе редчасно помер ї ї чоловік і вона му сіла сама завершити виховання св оїх п’ятеро дітей. Та все ж зв’язків із ж і ночою організацією не зривала. На Збор ах Філії СУ на місто і повіт Львів все ще допомогла провести вибори, так само на З ’їз д і Гол. Управи в трав ні 1933 p. І коли в грудні того ж року створився Діловий Комітет для про ведення Світового Ж іночого Конгре су, то Євгенія Макарушка очолила його. Ця велика праця підготови про йшла під ї ї опікою. І коли 16. червня 1934 р. при вщерть виповненій залі наблизилась хвилина відкриття — струнка постать Євгенії Макарушки вийшла на сцену, щ об відкрити Кон грес, привітати о б о х ієрархів наш ої Церкви і запропонувати президію. Та кож того ж дня, коли Гол. Управа на площі приймала похід дівчат і жінок у нар. строях — Євгенія Макарушка стояла поруч голови СУ Мілени Р уд- ницької і заграничної гості міс Шіп- шенкс. У своїй праці Євгенія Макарушка проявляла незвичайний такт, точність і почуття обов’язку. Своїм зрозум ін ням наших потреб і материнським відчуттям улегшила неодну трудну ситуацію. На цьому було основане те велике довір’я, що його відчувало до неї зорганізоване жіноцтво. І в родинному житті їй пощастило. Діти Євгенії й Остапа Макарушків стали видатними громадянами і про фесіоналістами, а до цього напевне причинився виховний вплив їх матері. Тепер вона проживає сер ед дітей і внуків у ЗСА. Своє 90-ліття зустріла в д о бр ом у зд о р о в ’ї й погідному на строю. Д о сердечних побажань роди ни й приятелів долучується наше ор ганізоване жіноцтво і кличе нашій ю е іл я т ц і звідусіль „многая літа!“. л. НОВИНКИ З ЦЕНТРАЛІ Дня 12. вересня 1970 р. відбу лась нарада Орг. Комісії СУА під проводом п-ні Ірини Левицької, орг. референтки Гол. Управи. У нараді взяли участь членки Ко місії, а саме — пп. Наталія Да ниленко, референтка мол. Відді лів, Оксана Рак, кол. голова Окр. Ради СУА. Запрошено до участи п-ні Ірину Падох, статутову рефе рентку Гол. Управи. Дня 19. вересня 1970 р. відбув ся в Укр. Інституті Америки в Ню Йорку З ’їзд представників Укра їнських Музеїв в ЗСА, скликаний заходами Інституту і Музею Нар. Творчости СУА. Представницями нашого Музею були — пп. Марія Ржепецька, референтка нар. ми стецтва Гол. Управи і Лідія Бура чинська, містоголова. П-ні Стефа нія Пушкар, голова СУА, взяла у- часть у З’їзді як член Дирекційної Ради, що завідує Музеєм Нар. Творчости. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1970 11 П-ні Євгенія Макарушка U k r a in ia n so c ia l le a d e r M rs. E u g e n ia M a k a ru sh k a c e le b r a te d h e r 90th a n n iv e r s a r y НА РІЗДВО ПІД ЯЛИНКУ подаруйте своїм американським приятелям переклад творів Лесі Українки ДУХ ПОЛУМ’Я Ціна 3.50 дол. Замовляти в Централі СУА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
