Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Новий малярський талант Радіємо кожною появою нового таланту в нашому культурному житті. І тому вістка, що в Нюарку живе малярка-українка, Ірина Фе. динишин, яка бере участь в аме риканських виставках картин і ді стає відзначення та нагороди, спо нукала мене познайомитися з ми- сткинею, тим більше, що я як вла сниця ґалерії в Ню Йорку завжди зацікавлена новими талантами. І от приходить до мене до ґа лерії гарна, елегантна пані і при носить дві картини так сказати б, ,,на пробу" (проте вони довго не чекали на покупця). Мене зацікавила та жінка, що вже не в ранній молодості увійшла в мистецький світ. Ми домовили ся, що я приїду до неї додому, в спокійній атмосфері поговорю з нею і довідаюся про деталі її мис тецького життя. ❖ ❖ ❖ В просторій, ясній вітальні бага то картин на стінах, переважно відзначених на американських збірних виставках. Тут олія ,,Кас- када“, що дістала почесне відзна чення на виставці ґалерії картин в Савт Орендж-Мейпелвуд, „Осінні квіти", відзначені першою наго родою на показі образів „Анюал Арт Шов“, а далі пастеля ,,св. Ан- тоній“, що дістала другу нагороду І. Фединишин: Зимовий краєвид I. F e d e n y sh y n : W in te r la n d s c a p e на тій самій виставці. Крім того ще інші пастелі, акварелі, олії, від значені нагородами, як от оригі нальна олія „Зачароване дерево". А вже особливо впадає в очі біль шого формату олія „К в іт и в и р із нені і нагороджені грамотою, на основі якої наша мисткиня дістала запрошення влаштувати самостій ну виставку в „Арт Галері оф Савт Орендж-Мейпелвуд", що пройшла з великим успіхом, а в рецензії зазначувано її українське похо дження. А далі — акти, відзначені спеціяльним признанням; вони розкривають мисткині шлях до портрету, на що в останнім часі скеровує своє зацікавлення. Але це ще не кінець її багатої збірки. Бо ще в підвалі безліч пей зажів і композицій — ціле царство кольорів! Які відважні композиції! Яке багатство насичених кольорів і тонів! П-ні Ірина з вдячністю зга дує маєстра М. Мороза, що пер ший впровадив її в світ мистецтва. Тепер вона студіює в проф. І. Р. Ґрабаха, одного з кращих май стрів імалярства в Америці. Мене зацікавила її особа. — Пробачте, п-ні Ірино, постав лю вам декілька питань, бо хочу дещо довідатися про вас ближче. Дуже люблю говорити з людиною, коли знаю її, так сказати б „від початку". Так, як читаєш книжку. Прочитаєш „передмову" чи „від автора" і тоді берешся до читання з більшою увагою. У відповідь на мою пропозицію п-ні Ірина приносить з другої кім нати течку. І передімною виринула вся історія її життя. Беру в руки матуральне свідоцтво Ірини Олек- син з гімназії СС. Василіянок. І перед очима стає старий уні верситет при костелі св. Мико лая. Високий мур від вул. Длуґо- ша, а з-за муру, з великого уні верситетського городу, заглядають старезні каштани. На весні з біли ми квітами, як свічками на ялинці, а в літі з безліччю дозрілих овочів під ногами. Тримаю в руках мату ральне табльо Ірини і вже бачу минулі часи в рідному Львові. Ви ринає ціла панорама. І думки по линули... Великий город СС. Ва силіянок, повен квітів і городини, що тягнувся аж до вул. Зиблікеви- ча, до церковці оо. Редемптори- стів... А посеред усього постать Матері Северини, з якою так ціка во і приємно було розмовляти... П-ні Ірина Олексин-Фединишин стає мені близькою, наче рідною. А далі індекс львівського універ ситету, де Ірина студіювала право впродовж двох років перед самим вибухом війни, також викликає ба гато спогадів. Скільки то змін пе рейшов той імпозантний будинок колишнього галицького сойму... Але й під час еміграції на чужій землі молоді люди використову вали всяку нагоду для поширен ня свого знання. І так п-ні Ірина почала в Мюнхені студіювати еко номію. І в мене в руках диплом У- країнської Високої Економічної Школи. Ірина дістала в 1947 р. ти тул дипльомованого економіста з відзначенням. З гордістю пока зує підпис голови іспитової Комі сії — Бориса Мартоса. А на новім місці поселення різ но бувало. Але полонило її маляр ство, що ним цікавилася з молодих літ. Вона постановила піти тим шляхом. Вечорами ходила на ви клади, в день малювала, і по ко роткім часі почала виставляти свої праці на американськім терені в різних мистецьких клюбах. Досяг нувши признання за свій талант, НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1970 9 Ірина Фединишин U k r a in ia n p a in te r Ir e n e F e d e n y s h y n
Page load link
Go to Top