Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
му побуті, тому висловлює побажання продовжувати друкування куховар ського термінологічного слівника в „Нашому Ж иттю“ та видати його о- кремою книжкою. 5. Переводити в Окрузі Студійні Конференції на теми обрядовости. 6. Поручає Відділам улаштовувати імпрези обрядового характеру. 7. Постановляє придбати для Окру ги сталу збірку ляльок в одязі з р із них частин України з метою створен ня джерела для студій регіональної ноші. 8. Висловлює побажання д о Гол. Управи СУА подавати більше інфор- мацій про суспільно-політичне стано вище жінки взагалі. ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, ПА. Конференція Культурно-Освітніх Референток Дня 11. жовтня 1970 р. розпочалась Конференція о год. 11-ій перед пол уд нем. ї ї відкрила містоголова СУА п-ні Лідія Бурачинська і передала провід у руки п-ні Наталії Лопатинської, го лови Окр. Ради СУА. По відмовленні молитви відчитано порядок нарад, що був прийнятий. Першою точкою була доповідь п-ні Наталії Чапленко, культ.-освітньої р е ферентки Гол. Управи СУА на тему: „Засяг культ.-освітньої праці СУА“. Тут розгорнулись рамки ц ієї ділянки, що така важлива у нашій праці, але разом із тим недоцінена. Культурно- освітня праця повинна наблизити членку до культури, що д іє або ви пливає з наш ої спільноти. Для того шукаємо постійно різних шляхів і за собів. В одном у випадку співпрацю ємо з іншими організаціями, що ш у кають того самого або покликані культурні явища плекати. В іншому випадку самі творимо чи оберігаємо ділянки, що їх спільнота занехала чи присвячує том у замало уваги. О днією галуззю культ.-освітньої праці СУА — це увага й підтримка наш ої літератури. Письменники й п о ети, що діють у вільному світі, най більше відчувають брак рідного ґрун ту. Читацька громада маліє, друко ване слово з трудом виходить у 'СВІТ. Тому й заохотили ми наше членство д о такої акції, що б уде з’ясована в окремій доповіді. Д ругою ділянкою, що була зовсім занедбана у нашій спільноті,— це на ша обрядовість. Народні звичаї були випливом давніх вірувань, що корі нилися у світогляді наших предків. Ці звичаї виявляли почитання сил при роди і Бсга, були доказом радости чи смутку з приводу родинних подій. Тому й можна вважати їх духовим багатством нашого народу, що нагро мадилось у нас впродовж віків. Цю галузь праці ми розглянули при д о помозі студійних вечорів і показів і знайшли зрозуміння і відгук серед нашого членства. Знаходимося на д о брій дорозі, щ об ці звичаї в нас в ід родити й закріпити. Черговою точкою була доповідь п-ні Марії Ганіної, ім презової р еф е рентки Окр. Ради, на тему „Книжка в освітній праці СУА“. Доповідниця з ’ясувала всі дотеперіш ні акції, що служать цьому завданню. Ц е є: 1. Ви ставки книжок у часі Конвенції СУА, імпрез Відділів чи то в рамках інших виставок. 2. Бібліотеки при Окружних Радах (існують уж е в Ню й о р к у , Н ю арку, Рочестері й Ш икаґо), деяких Відділах СУА (1, 28, 56, 64), а п ер ед усім пересувна бібліотека при Ц ен тралі, яка служить для виставок В ід ділам, коли вони за тим звернуться. 3. Гуртки Книголюбів, засновані при Окр. Радах у Ню Йорку, Філядельфії, Дітройті, Рочестері, що запізнають своїх членок із сучасною українською літературою. 4. Літературні Конкурси, найперше Конкурс СФУЖО ф ундації М арусі Бек, а потім Літ. Конкурс СУА на історичну повість чи оповідання ф ундації ім. Лесі і Петра Ковалевих. 5. Видавнича акція: деякі Відділи (29, 86, 93) видали вже книжки, а другі підготовляють видання (22 і 83). Цен- траля видала переклад творів Лесі Українки англ. мовою „Д ух Полум’я", два альбоми українських народніх узорів, а тепер підготовляє видання книжки „Українські страви". 6. Літ. Вечори: Виставка жіночого пера, вла штована на Конвенції СУА, є звичай но обговорена на Літ. Вечорах (Ню Йорк, Нюарк і Філядельфія). Окрім того влаштовуються зустрічі з пись менницями. 7. Бібліографія ж іночого пера й літературні довідки про наших письменниць. Третьою точкою К онференції був панель, присвячений нашій обрядо вості. У ньому взяли участь — пп. Олена Коровицька (44 В ід д .), Марія Ганіна (41 Відд.) і Марія Галій (20 В ід д .). М одератором була п-ні Лідія Бурачинська, членка Культ.-Освіт- ньої К омісії СУА. П-ні О. Коровицька з’ясувала по ходж ення наших обрядів і наростан ня в них драматичного елементу, по- лученого з піснями, танками й закли нанням. Коротко накреслила різні ка тегорії наших обрядів, пов’язаних із календарним роком чи подіями в р о динному житті. Спинилась на багат стві мистецького матеріялу, що у формі пісень, голосінь, танків, м ело дій та різних церемоній получений із тим. П-ні Марія Ганіна у своїй доповіді торкнулася того, що тепер діється з обрядами в Україні. Большевицька влада донедавна завзято їх п обор ю вала. Але збагнувши, що нічого не вдіє проти віковічних звичаїв — спро бувала прищепити їм нове спряму вання. І так улаштовує в колгоспах офіційні „обжинки", під Новий Рік допускає колядки і щедрівки, в ком сомольське весілля вплітає весільні пісні. Та ця дивовижа являється спо творенням нашого народнього скарбу. Тому ми тут повинні дбайливо вивча ти наші народні звичаї і впровадж у вати те, що можливе у наш побут. Д о цього спеціяльно покликані жіночі організації, що о б ’єдную ть матерів. Бо ж матері й бабуні колись найбіль ше дбали і зберігали в народі цю о б рядовість. Третя панелістка п-ні Марія Галій пригадала присутнім, щ о є цілий ряд обрядів, донедавна живих у наших селах, що не прийнялись у нашому міському побуті. Велика шкода! Ми легкодушно зреклися ц ієї спадщини і через те не взяли ї ї з собою , коли пішли в нашу мандрівку. Як приклад подала дві можливості, а саме — сніп „дідух" при Святій Вечері і клечання хат у часі Зелених Свят. Внесення „дідуха" в хату — це церемоніял, що ним започатковується Свят-Вечір, а приявність „дідуха" в часі свят — це символ цілого р оду, що перебуває тоді з ріднею. Клечання хат — це прояв радости в часі буяння всіх сил природи на п ор озі літа. Таких при кладів можна б навести більше й д о повідниця подавала їх багато із свого досвіду. В дискусії всі присутні порушували заторкнуті питання культ.-освітньої праці. їх уформувала окрема комісія в ухвали, що подані нижче. Наприкінці нарад п-ні Н. Чапленко з ’ясувала присутнім підготову д о р о ковин Лесі Українки, що настануть у 1971 р. Наша організація поставила со б і за ціль вивчити ї ї твори в тому часі. К ожен Відділ повинен улашту вати святочні сходини і тут розгля 18 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
