Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
хлопчина уважно стежить за нею, а зчасом і близько та ще й збоку приглядається. Коли це спостеріг батько і спитав дитину, що її так цікавить, почув, що ця пані -—• бджілка, отже він хотів би поба чити, які то в неї крильця! Також можна згадати іншого співробітника ,,Рідного Краю“ — Федора Петруненка. В альманаху Арго (молодих поетів) були його вірші. Олена Пчілка спершу ви правляла його вірші, а потім коли він став секретарем редакції, вже сам консультувався з нею. Інші співробітники були тоді мало відомі, але пізніше доби лись розголосу. Одним із таких був Грицько Чупринка, пізніше ві домий поет, що трагічно загинув із большевицької руки. Це був го віркий і цікавий юнак, що часто надував редакцію. Як відомо, Оле на Пчілка дуже дбала про цей лі тературний доріст і присвячувала розмовам із цими молодими талан тами багато часу й уваги. Хоч у своїх писаннях вони стояли на ін ших літературних позиціях, проте вона вміла ці їх шукання шанува ти. Із Грицьком Чупринкою була та біда, що він любив заглядати до чарки та й взагалі завжди був без грошей. Гонорару, що одержував за свої вірші, йому ніколи не ви стачало на довше, як на день-два. Цікаве те, що він заходив до ре дакції не тільки тоді, коли грошей було потрібно, але й тоді, коли був підохочений, та щось йому „мулило душу“. Одного такого приходу він став нахвалятись, як то він та його ровесники „поскида ють із Олімпу всіх старих куми рів, як Олена Пчілка та Стариць- кий...“ Олена Пчілка лиш спокійно притакувала цим його нешкідли вим погрозам. — Що ж, скидайте, відповіла вона — тільки поставте когось, щоб там порожнечі не бу ло... Свій перший вірш помістив у „Рідному Краю" також Павло Ти чина. Це був скромний, стриманий юнак, що жив у Києві. Він теж від відував редакцію „Рідного Краю" й Олені Пчілці сподобався. Та ні хто не сподівався такого розквіту його таланту та й дальшого його шляху. Його Олена Пчілка теж піддержувала в писанні, як інших молодих співробітників. Її вказів ки він приймав до уваги. До цих співробітників належала також поетка Олена Журлива. Во на жила в Києві і теж часто захо дила до редакції. Часопис друкувався на Костьол- ній вул. Звідтіля по видрукуванні привозили його до помешкання ре дакції, де робилась експедиція. Секретар редакції приготовляв у- се потрібне й до експедиції за прягав усякі помічні сили: була нею часто й дочка Олени Пчілки. Пам’ятає, що часопис пакували в бандерольки й адресували ручно. Дуже багато примірників ішло до Канади: „Молодої України" навіть більше, як до передплатників в У- країні. Цьому не можна було ди вуватись: у тому часі знов розгу лялась реакція й люди боялись о- держувати на своє прізвище укра їнську газету. Часто виписували її до відібрання на пошті або на чуже прізвище. Це й відбивалось на фінансовому стані видавництва, до часопису треба було доклада ти. У 1913 р. Олена Пчілка пере їхала до Гадяча. Редакцію пере віз Ф. Петруненко і сам теж пере їхав туди жити. Самій одній їй важко було жити в Києві, коли всі діти вже були на своєму. А в Гадячі стара Драгоманівська сади ба пустувала, близько був також Зелений Гай. Та часопису Олена Пчілка не занехала. Він виходив уже місяч ником, отже можна було матеріял надсилати. Правда, з Гадяча це йшло значно трудніше. Співробіт ники не додержували слова, кон такт із ними був трудніший. У Ки єві був центр нашого життя, віст ки скоріш доходили. Часопис друкувався дальше в Києві, лиш для укладання числа Олена Пчілка приїжджала. Та й недовго дове лось видавати його в такий спосіб. Грянула війна і царська влада при пинила всі українські видання. БАЗАР ІЗ КОРОВАЄМ Покази весільного печивіа, прове дені в Ню Й орку і Філядельфії, ви кликали велике зацікавлення. Членки, що пам’ятають це обрядове печиво ще з краю, почали виконувати його. І так на Базарі 88 Відділу СУА у Фі лядельфії, що відбувся 26. і 27. ве ресня 1970 p., пишався гарний коро- НОВІ ВИДАННЯ Ліна Костенко: Поезії. Упоряд кував Осип Зінкевич. Укр. В-во Смолоскип ім. В. Симоненка, 1969. Обкладинка Ореста Поліщука. Ст. 358. В одному томі дістали ми неаби який подарунок — вибір із цілої дотеперішньої творчости Ліни Ко стенко. Перші її збірки „Проміння землі" (1957), ,,Вітрила“ (1953) і „Мандрівка серця“ (1961) —-до повнені тут віршами з pp. 1962- 69, що появилися в різних жур налах. У цих творах встає перед нами постать „жниці поденної ", що працює терпляче" на невижа тій смузі1' нашої літератури. Від чуваємо глибоку правду її поезії, цього „тягару її душі“, яким во на ділиться з нами. Галя Мазуренко: „Ключі“, ви бране. В-во „Світання", Лондон, 1969. Із передмовою В. Шаяна. Ст. 64. Авторку знаємо з її спогадових нарисів, що друкувались у нашо му журналі. А тут вона подарува ла нам свої переживання у віршо ваній формі. Це ті ж відгуки ди тинства (Карасі в 1906 p.), той спалах надії (1916 рік) і той же спогад походу (Залізний хрест). Але все те доповнене „відчуттями і враженнями" життя і світу. Є в збірці і ряд перекладів, а найваж- ніше — дві кольорові репродук ції картин поетеси. В них теж роз гортається її казково-вимріяний світ. Кость Вагилевич: „Триєди- ність“, поезії. 1968. З передмовою автора. Обкладинка Е. Козака. У нас немає традицій релігійної поезії і тому збірка „Триєди- ність" не знайшла відгуку в пресі. Але Гуртки Книголюбів, що її про читали, відчули її, як гимн нашо му Творцеві, висловлений у по етичній формі. Це збір пісень про Бога, св. Тройцю, Богоматір та конструктивні елементи людської душі. Лиш ,,Пісня прозріння" і „Пісня про вікопомні зорі" затор- кує інші моменти нашого життя. Л. Б. вай із Буковини, що його спекла членка Відділу п-ні Марія Погоріла. Ц е є доказ, що зрозуміння наших ве сільних обрядів закріплюється се р ед нас. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
