Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українські народні рушники Ірина Павликовська Рушники займають окреме важ ливе місце в українському народ- ньому мистецтві. У першу чергу їх значення ужиткове: вони при значені для домашнього вжитку і хатніх потреб. Та важніше в них те, що вони мали значення о б р я- д о в е і їх уживали для родинних обрядів і релігійного культу. Тому в українському народньому побу ті витворилася окрема форма де коративних рушників, що служи ли для прикраси хати і обрядів. Цей звичай перенесено до церкви і прийнято в міських хатах. Внаслідок того можемо поділи- Вишиваний рушник із Полтавщини Em broidered to w e l from P oltava region in U kraine ти народні рушники на ужиткові й декоративні. Рушники були ткані на ручних варстатах у більшості з льняної, ручно пряденої нитки. Це був той самий сирівець, що з нього ткали полотно, а яке в Україні було ос новним матеріялом для виготов лення одягу. Ручні ткацькі варста- ти були майже в кожній хаті, бо ткацтво було нашим давнім дома шнім промислом. Ужиткові рушники були ткані на довжину, а широкі на 40 до50 цм. їх робили також із зви чайного сільського полотна, роз різуючи його на дві половини. Декоративні рушники бу ли ткані з найкращих тонких ни ток у відповідній до потреб дов жині і ширині. Зразу на них було мало прикрас, але саме полотно було ткане у спеціяльні взори (у- кісний взір, сосонки, квадратики) чи то чергували під час ткання нитку сіру і білу. Згодом почали прикрашувати рушники кольоро вими смугами і для тієї цілі фар бували льняні нитки домашнім способом. З кінцем 19 ст. почали вживати для тієї цілі бавовняної пряжі, що її звали заполоччю. Рушники належать до ткацької ділянки народнього виробництва, отже своїм виробом і прикрасами вони зближені до інших ткацьких виробів даної околиці, як скатер тин, верет, наволочок, налавників, а головне — до тканих частин одя гу. (Перші прикраси сорочок чи спідниць були ткані). У них були засадниче ті самі кольори і збли жені до них узори тих тканин. Коли хочемо розглянути деко ративні народні рушники, то во ни різнились від себе в різних частинах України. їх можна поді лити за походженням на такі типи: 1. Подніпров’я, де в більшості вживали рослинного орнаменту і пташок для декорації. Центром цього типу була Полтавщина, де вживали для вишивання червоної краски, часом із малою домішкою темносиньої або чорної. Подібно ткались рушники і в інших око лицях Подніпров’я. Окрім тканих рушників були також вишивані рушники окремими взорами і шва ми. 2. Полісся і півн. західні землі. Тут рушники ткані поперечними смугами або геометричними взора ми червоної краски з поважною домішкою чорної (головно на Во лині). 3. Поділля (східне) має ткані геометричні взори а їх основними красками є червона, чорна і жовта. Були тут і вишивані рушники ни зом і настилуванням. 4. Західня Україна (Львівщина, Тернопільщина, Покуття, Гуцуль- щина, Буковина) має виключно геометричні взори. Основним ко- Тканий рушник із Чернігівщини W oven to w e l from C hernihiv region in U kraine НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1970 З
Page load link
Go to Top