Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українські народні рушники Ірина Павликовська Рушники займають окреме важ ливе місце в українському народ- ньому мистецтві. У першу чергу їх значення ужиткове: вони при значені для домашнього вжитку і хатніх потреб. Та важніше в них те, що вони мали значення о б р я- д о в е і їх уживали для родинних обрядів і релігійного культу. Тому в українському народньому побу ті витворилася окрема форма де коративних рушників, що служи ли для прикраси хати і обрядів. Цей звичай перенесено до церкви і прийнято в міських хатах. Внаслідок того можемо поділи- Вишиваний рушник із Полтавщини Em broidered to w e l from P oltava region in U kraine ти народні рушники на ужиткові й декоративні. Рушники були ткані на ручних варстатах у більшості з льняної, ручно пряденої нитки. Це був той самий сирівець, що з нього ткали полотно, а яке в Україні було ос новним матеріялом для виготов лення одягу. Ручні ткацькі варста- ти були майже в кожній хаті, бо ткацтво було нашим давнім дома шнім промислом. Ужиткові рушники були ткані на довжину, а широкі на 40 до50 цм. їх робили також із зви чайного сільського полотна, роз різуючи його на дві половини. Декоративні рушники бу ли ткані з найкращих тонких ни ток у відповідній до потреб дов жині і ширині. Зразу на них було мало прикрас, але саме полотно було ткане у спеціяльні взори (у- кісний взір, сосонки, квадратики) чи то чергували під час ткання нитку сіру і білу. Згодом почали прикрашувати рушники кольоро вими смугами і для тієї цілі фар бували льняні нитки домашнім способом. З кінцем 19 ст. почали вживати для тієї цілі бавовняної пряжі, що її звали заполоччю. Рушники належать до ткацької ділянки народнього виробництва, отже своїм виробом і прикрасами вони зближені до інших ткацьких виробів даної околиці, як скатер тин, верет, наволочок, налавників, а головне — до тканих частин одя гу. (Перші прикраси сорочок чи спідниць були ткані). У них були засадниче ті самі кольори і збли жені до них узори тих тканин. Коли хочемо розглянути деко ративні народні рушники, то во ни різнились від себе в різних частинах України. їх можна поді лити за походженням на такі типи: 1. Подніпров’я, де в більшості вживали рослинного орнаменту і пташок для декорації. Центром цього типу була Полтавщина, де вживали для вишивання червоної краски, часом із малою домішкою темносиньої або чорної. Подібно ткались рушники і в інших око лицях Подніпров’я. Окрім тканих рушників були також вишивані рушники окремими взорами і шва ми. 2. Полісся і півн. західні землі. Тут рушники ткані поперечними смугами або геометричними взора ми червоної краски з поважною домішкою чорної (головно на Во лині). 3. Поділля (східне) має ткані геометричні взори а їх основними красками є червона, чорна і жовта. Були тут і вишивані рушники ни зом і настилуванням. 4. Західня Україна (Львівщина, Тернопільщина, Покуття, Гуцуль- щина, Буковина) має виключно геометричні взори. Основним ко- Тканий рушник із Чернігівщини W oven to w e l from C hernihiv region in U kraine НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1970 З
Page load link
Go to Top