Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Щ о п одарув ати м а м і? Ще всі сплять, а Юлечка встала рано-раненько. Вона хоче мамі не сподіванку зробити, бо мама сьо годні іменинниця. Що мамі подарувати? Вийшла дівчинка на подвір’я, бачить песика Рябка. Юля питає: — Не знаєш, песику, що пода рувати мамі на іменини? — Знаю. Найкращий подарунок великий смачний маслак! Так відповів Рябко. Юля знає, що песик любить маслаки, а мамі такого дарувати не можна. Хіба ж то подарунок? Вийшла Юлечка на вулицю, пі шла до крамниці. Продавець про дає садовину. Юля питає: — Скажіть, будь ласка, що по дарувати мамі? — Ось пахучі солодкі банани. За десять центів дам тобі п’ять ба нанів, •— відповів продавець. Банани пахучі, але Юля грошей не має. Пішла дівчинка далі, аж до ле вади. Тут два баранчики скубуть траву. Юля питає: — Милі баранчики, що подару вати мамі на іменини? ГРА „ЗОЗУЛЯ" Посередині кімнати сидить ди тина на стільчику і має на голові паперову шапку з формою пташ ки. Це — „зозуля“. Діти стоять рядом вздовж стіни. На слова вчи тельки: — Погуляймо по гайочку, послухаєм голоси птахів! — діти розходяться по кімнаті чи площі. Зозуля кує: — ,,Ку-ку, ку-ку!“ Діти зупиняються, а одна дити на за спиною зозулі повторює „ку-ку, ку-ку!“ На слова вчительки: „Всі присі ли на пеньок, щоб послухать голо сок !“ — діти присідають. Зозуля відповідає, а тоді визначена дити на вдруге каже „ку-ку, ку-ку!“ Зозуля відгадує ім’я дитини, що повторювала її пісні. Тоді міня ються місцями, або вибирають но ву „зозулю“. — Сплети мамі светер з нашої вовни , — відповіли баранчики. Добра порада, тільки ж Юля не вміє плести светер. Пішла дівчинка до річки. На бе резі купається довгоногий бузько. Юлечка стала на кладочці і питає бузька: — Порадь, бузьку, що подару вати мамі? Бузько своїм довгим дзьобом ді став із води зелену жабку: — Ось найкращий подарунок! Ой, ні! Мама жабки не захоче! Дівчинка вже й стомилася, сіла на траву під деревом. А на гілочці посвитує шпачок. Юля питає шпачка: — Шпачку-співачку! Може ти знаєш, що подарувати мамі? — Знаю, каже шпачок. -— Ось тут багато гарних блискучих жуч ків. Зараз наловлю, подаруєш сво їй мамі. — Ні, ні, не треба! — відказала Юля. — Жучки дуже гарні, але вони в нашому садку все листя поїдять. Зажурилася Юлечка, нема по дарунка. Вже нікого не питає, са ма роздивляється навкруги. Поба чила в траві блакитні квіти-дзві- ночки, а далі жовті кульбаби, а ще далі ромени. Багато, багато гарних квітів росло на леваді. Схо пилася Юля і почала зривати най кращі квіти. Склала гарну китицю! Тоді швиденько пішла додому і подарувала мамі квіти. Мамі такий подарунок сподобав ся. Г. Чорнобицька ТАКИЙ КРАСЕНЬ Яка барвиста вишивка — Метеликові крила! Його квітуча вишенька У гості запросила, І він присів на гілочку, І вишенька спитала: -— Скажи, тобі ці крилечка Веселка вишивала? Інна Кульська Надія Приходько КОНВАЛІЇ Що за пахощі у гаї, Що за квіти у траві? Білі-білі та духмяні, Повні запахів весняних Ніжні квіти лісові. То ж від них так гарно в гаї, То ж від них така краса. Глянь — перлинками звисає З них ранковая роса. В квітах-чашечках настої, їх комашки радо п’ють. Гарно в лісі, як весною Скрізь конвалії цвітуть! К. Переліс на ВІТАННЯ В день матусі, любу маму Нашу рідну привітаєм, І їй щастя, сил, здоров’я, І літ многих побажаєм. Нас вона, як сонце, гріє, І як мур хова від лиха, Нам вона і допомога, І порада і утіха. Ми без неї всі пов’янем, Як без сонця в’януть квіти. Люба мамо! Будь здорова Нам на довгі, довгі літа! К. Перелісна МОРОКА У нас чотири ляльки Й ведмедик хутряний, Та ще сіренька мавпа І котичок живий. Усі такі слух’яні, Гарненько так сидять, А з котиком морока — Все може повалять. Знов мий тоді на кухні, Знов ліжка застеляй... Такий шкідливий котик, Хоч в хату не пускай! НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1970
Page load link
Go to Top