Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
К озли к - збиточник Інна Кульська Коза-мама чепурила свого сина, чорненького козлика і приказува ла йому: — Підеш, синочку, до труся Пе труся на іменини, то гляди, по водься чемно! Але козлик мами не послухав. Як зібралися гості у трусиковій хаті і сіли до столу, козлик прису нув до себе миску. У тій мисці бу ла салата, огірочки, морква, яблу ка — і все козлик сам поїв. Ін шим гостям нічого не дісталося. Ну хто такого нечемного ще колись у гостину запросить?! Другого дня козлик побачив на леваді малих гусяток. Гусятка щи пали зелену травичку і тихенько розмовляли: „Сюр-сюр-сюр!“ Гу сятка малі, слабенькі. Козлик проти гусяток — дужий велетень. Ось він прискочив до них, голосно мекнув і наставив ріжки. Переля кані гусятка втікали щосили і по ховалися, хто куди втрапив. Гуска-мама довго шукала і скли кала до себе своїх діток. А козлик виглядав з-за тину і сміявся. Сер дита гуска зашипіла і прогнала геть такого шибеника. Утікав козлик від гуски і поба чив білого баранчика, а в баран чика був гарний кольоровий м’яч. Оце забавка козликові! Він буц нув головою і проколов м’яч своїм гострим ріжком. Як побачив баран чик знівечений м’яч, побіг до ма- ми-овечки, поскаржився на козли ка. Тоді мама-овечка, а з нею і тру- сикова мама, і гуска прийшли до кози і розказали їй, які збитки ро бить нечемний козлик. Ох, і дістав же козлик різочки від мами-кози! Може ви думаєте, що козликові різочка помогла? Ні! Він знову на шкодив : на городі в їжака повитя гав моркву з грядки. А в малень кої сестрички, руденької кізочки, вихопив капустяний листок, ще й побив сестричку. Отоді вже всі тваринки на фар- мі побачили, що козлик нечемний, збиточник. Ніхто не захотів з коз ликом гратися. Не буде гратися з ним ні білий баранчик, ні трусь Петрусь, ні білочка Варварка, ні малі гусятка. Всі вони пішли на гойдалку гойдатися, а козлика до себе не приймають. Козлик побіг до мами-кози й жа ліється : — Мамо! Що це таке? Ніхто не хоче зо мною гратися! А коза йому відповідає: — А ти як думав? Ти ж був не чемний, ти всіх кривдив. Хто з та ким захоче гратися? Не бешкетуй, тоді твої товариші приймуть тебе до товариства. Козлик вибіг на подвір’я, знову побачив, як веселе товариство гой дається на гойдалці, а він стоїть сам-один і нудиться. Пригадав ко злик, що йому мама казала. Пішов до тваринок, перепросив, пообіцяв нікого не кривдити. З того часу всі тваринки на фармі живуть у згоді. Вже нема сварки і бійки. Вони граються дру жньо і весело. Переказала Г. Чорнобицька ГРА: Відгадай! Ціль: вироблення швидкої орі єнтації в оточенні, уваги, пам’яті. Вказівки до гри: Діти сидять пів колом на стільчиках. Вчителька за питує їх, чи хотіли б вони піти до річки скупатися і погрітися на сон ці, та що треба з собою взяти. Ді ти виявляють охоту піти до річки. Вчителька пояснює, що коли вона називатиме потрібну до купелі річ, то всі, підносячи руку вгору, ска жуть „треба1*! Коли ж називатиме непотрібну річ, то всі повинні си діти мовчки і не підносити рук. Гра проходить весело, коли вчи телька швидко називає речі. Мо жна теж робити гру називаючи ін ші речі — потрібні для прогулянки влітку, взимку, і т. д. Той живе, не тужить, хто з книгою дружить. ЖАБКА ТА ЛЕЛЕКИ Як минули холоди, Жабка виплила з води, Пошукала пляжу: — На пісочку ляжу. Буду спинку гріти, Хочу загоріти! А на вербах Недалеко, Чепурились Два лелеки, Мірили на ніжки Червоні панчішки. Раптом кожен Витер ніс, Скоса кожен — Глядь униз: — Є сніданок П обл и зу!— Два лелеки Вже внизу. Стали на травиці І давай свариться: — Проковтну Жабку я. Буде жабка Моя! — Не кажи ще — гам! Я тобі не дам! Ти чого, ледачий? Я ж ї ї побачив! — Забирайся та лети, Я побачив, а не ти! Чує жабка клекіт: — Лишенько! лелеки! — Зразу скок — на горбок, У м’яку травичку, З травички у річку — бовть! Та й сховалася на дні Під сосонки водяні. Замовляйте збірник ЩЕБЕТАЛИ ПТАШЕЧКИ Упорядкувала Марія Юркевич Ціна 75 ц. Замовляти в Централі СУА НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
