Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
К озли к - збиточник Інна Кульська Коза-мама чепурила свого сина, чорненького козлика і приказува ла йому: — Підеш, синочку, до труся Пе труся на іменини, то гляди, по водься чемно! Але козлик мами не послухав. Як зібралися гості у трусиковій хаті і сіли до столу, козлик прису нув до себе миску. У тій мисці бу ла салата, огірочки, морква, яблу ка — і все козлик сам поїв. Ін шим гостям нічого не дісталося. Ну хто такого нечемного ще колись у гостину запросить?! Другого дня козлик побачив на леваді малих гусяток. Гусятка щи пали зелену травичку і тихенько розмовляли: „Сюр-сюр-сюр!“ Гу сятка малі, слабенькі. Козлик проти гусяток — дужий велетень. Ось він прискочив до них, голосно мекнув і наставив ріжки. Переля кані гусятка втікали щосили і по ховалися, хто куди втрапив. Гуска-мама довго шукала і скли кала до себе своїх діток. А козлик виглядав з-за тину і сміявся. Сер дита гуска зашипіла і прогнала геть такого шибеника. Утікав козлик від гуски і поба чив білого баранчика, а в баран чика був гарний кольоровий м’яч. Оце забавка козликові! Він буц нув головою і проколов м’яч своїм гострим ріжком. Як побачив баран чик знівечений м’яч, побіг до ма- ми-овечки, поскаржився на козли ка. Тоді мама-овечка, а з нею і тру- сикова мама, і гуска прийшли до кози і розказали їй, які збитки ро бить нечемний козлик. Ох, і дістав же козлик різочки від мами-кози! Може ви думаєте, що козликові різочка помогла? Ні! Він знову на шкодив : на городі в їжака повитя гав моркву з грядки. А в малень кої сестрички, руденької кізочки, вихопив капустяний листок, ще й побив сестричку. Отоді вже всі тваринки на фар- мі побачили, що козлик нечемний, збиточник. Ніхто не захотів з коз ликом гратися. Не буде гратися з ним ні білий баранчик, ні трусь Петрусь, ні білочка Варварка, ні малі гусятка. Всі вони пішли на гойдалку гойдатися, а козлика до себе не приймають. Козлик побіг до мами-кози й жа ліється : — Мамо! Що це таке? Ніхто не хоче зо мною гратися! А коза йому відповідає: — А ти як думав? Ти ж був не чемний, ти всіх кривдив. Хто з та ким захоче гратися? Не бешкетуй, тоді твої товариші приймуть тебе до товариства. Козлик вибіг на подвір’я, знову побачив, як веселе товариство гой дається на гойдалці, а він стоїть сам-один і нудиться. Пригадав ко злик, що йому мама казала. Пішов до тваринок, перепросив, пообіцяв нікого не кривдити. З того часу всі тваринки на фармі живуть у згоді. Вже нема сварки і бійки. Вони граються дру жньо і весело. Переказала Г. Чорнобицька ГРА: Відгадай! Ціль: вироблення швидкої орі єнтації в оточенні, уваги, пам’яті. Вказівки до гри: Діти сидять пів колом на стільчиках. Вчителька за питує їх, чи хотіли б вони піти до річки скупатися і погрітися на сон ці, та що треба з собою взяти. Ді ти виявляють охоту піти до річки. Вчителька пояснює, що коли вона називатиме потрібну до купелі річ, то всі, підносячи руку вгору, ска жуть „треба1*! Коли ж називатиме непотрібну річ, то всі повинні си діти мовчки і не підносити рук. Гра проходить весело, коли вчи телька швидко називає речі. Мо жна теж робити гру називаючи ін ші речі — потрібні для прогулянки влітку, взимку, і т. д. Той живе, не тужить, хто з книгою дружить. ЖАБКА ТА ЛЕЛЕКИ Як минули холоди, Жабка виплила з води, Пошукала пляжу: — На пісочку ляжу. Буду спинку гріти, Хочу загоріти! А на вербах Недалеко, Чепурились Два лелеки, Мірили на ніжки Червоні панчішки. Раптом кожен Витер ніс, Скоса кожен — Глядь униз: — Є сніданок П обл и зу!— Два лелеки Вже внизу. Стали на травиці І давай свариться: — Проковтну Жабку я. Буде жабка Моя! — Не кажи ще — гам! Я тобі не дам! Ти чого, ледачий? Я ж ї ї побачив! — Забирайся та лети, Я побачив, а не ти! Чує жабка клекіт: — Лишенько! лелеки! — Зразу скок — на горбок, У м’яку травичку, З травички у річку — бовть! Та й сховалася на дні Під сосонки водяні. Замовляйте збірник ЩЕБЕТАЛИ ПТАШЕЧКИ Упорядкувала Марія Юркевич Ціна 75 ц. Замовляти в Централі СУА НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
