Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVII. ЧЕРВЕНЬ, 1970 Ч. 6 Із твар гости дітей в Україні „Хай ростуть берізки“ —■ нарисувала Таня Дяченко, 6 років, із Миколаєва. Кольорові олівці. F ro m c h ild re n ’s d raw in g s in U k rain e Вечір на сел і Вечір. Кругом полонини чорніють, Хатки маленькі в долині біліють. А за горами вже місяць встає, Тихе проміння він шле нам своє. Пісні звідусіль чарівні долітають, Гучно лунають і знову вмовкають. Потім тихіше стає на селі, Й музика тане у зоряній млі. Написала Галина Ш ершун, учениця 6-ої кляси школи ч. 11 в Ужгороді ВАКАЩЙНІ ПІВОСБЛІ Коли діти повернуться із таборів, виникає питання, що вони дальше мають із собою робити. Деякі родини плянують свої літні вакації в такий спосіб, щ об могти по їхати з дітьми ще додатково чи то над море, чи в гори. Однак не всім удається так зробити. А навіть коли це вдасться, то така р озв’язка не відповідає вповні на по ставлене питання. Дітям у се ще лишається кілька тижнів, а то й місяць, що їх вони мусять виповнити. Треба пам’ятати, що діти, молодші, чи старші, потре бують товариства однолітків. У дома ми м ож емо знайти їм зайняття, а навіть дати їм розвагу, але вони не будуть чути повного задоволення, не найдуть цікавої розваги б е з товариства, в якому вони чуються свобідно — б ез групи св оїх однолітків. Оселі й табори дають дітям це товариство, але, як знаємо, не всі діти мають можливість там бувати, а ті, що й бувають, є там лиш частину літа. Найбільш практичною р озв’язкою теперіш ньої ситуа ції були б півоселі. На жаль, у нас нема ще зорганізованої м ереж і півосель по містах, які могли б зайняти дітвору літом і забрати ї ї з вулиці. Ми, українці, не є першими, що усвідомили собі цю проблему. Мають ї ї інші групи — етнічні та економічні. М ережа півосель існує у великих містах і гуртує поважне число дітвори. Д о б р е було б нам запізнатись із ними та продумати плян для наших укра їнських півосель. Українська група в Торонто організу вала такі півоселі й вони пройшли з великим успіхом . Це тільки підкреслює потребу та важливість заторкненої справи. Не беремося твердити, що можна зорганізувати пів- оселю при мінімальному вкладі праці, чи в короткому часі. Маючи досвід організації світличок та дитячих з у стрічей, знаємо, що така справа вимагає старанного під готування та вкладу гроша. Вправді є можливість дістати державні фонди на удержання півосель, але лиш тоді, коли ті півоселі будуть у ж е зорганізовані та будуть гур тувати дітей. Початковий вклад мусить зробити наша су спільність. Фонди потрібні не лиш на оплату персоналу, але також на забезпечення, на закуп потрібного устатку вання. Півоселя п отр ебує також відповідного приміщення, де був би легкий доступ до парку, чи якоїсь інш ої площі. Не можемо чейже замикати дітей літом у залі, яка б гарна і відповідна вона не була. Врешті є питання відповідної опіки: проф есійної чи хоч відповідно вишколеної, але не шкільних учителів. Півоселя не сміє перетворитись у шко лу. Вона мусить стати місцем відпочинку, відпруження та заохоти жити в українському середовищ і................................ При добрій волі всі ці труднощ і можна перебороти. Задоволення та фізичне й моральне зд о р о в ’я наших дітей повинно дати нам снагу перебороти всі труднощ і, та вже від тепер почати плянувати півоселі для нашої дітвори на літо 1971. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 1
Page load link
Go to Top