Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVII. ЧЕРВЕНЬ, 1970 Ч. 6 Із твар гости дітей в Україні „Хай ростуть берізки“ —■ нарисувала Таня Дяченко, 6 років, із Миколаєва. Кольорові олівці. F ro m c h ild re n ’s d raw in g s in U k rain e Вечір на сел і Вечір. Кругом полонини чорніють, Хатки маленькі в долині біліють. А за горами вже місяць встає, Тихе проміння він шле нам своє. Пісні звідусіль чарівні долітають, Гучно лунають і знову вмовкають. Потім тихіше стає на селі, Й музика тане у зоряній млі. Написала Галина Ш ершун, учениця 6-ої кляси школи ч. 11 в Ужгороді ВАКАЩЙНІ ПІВОСБЛІ Коли діти повернуться із таборів, виникає питання, що вони дальше мають із собою робити. Деякі родини плянують свої літні вакації в такий спосіб, щ об могти по їхати з дітьми ще додатково чи то над море, чи в гори. Однак не всім удається так зробити. А навіть коли це вдасться, то така р озв’язка не відповідає вповні на по ставлене питання. Дітям у се ще лишається кілька тижнів, а то й місяць, що їх вони мусять виповнити. Треба пам’ятати, що діти, молодші, чи старші, потре бують товариства однолітків. У дома ми м ож емо знайти їм зайняття, а навіть дати їм розвагу, але вони не будуть чути повного задоволення, не найдуть цікавої розваги б е з товариства, в якому вони чуються свобідно — б ез групи св оїх однолітків. Оселі й табори дають дітям це товариство, але, як знаємо, не всі діти мають можливість там бувати, а ті, що й бувають, є там лиш частину літа. Найбільш практичною р озв’язкою теперіш ньої ситуа ції були б півоселі. На жаль, у нас нема ще зорганізованої м ереж і півосель по містах, які могли б зайняти дітвору літом і забрати ї ї з вулиці. Ми, українці, не є першими, що усвідомили собі цю проблему. Мають ї ї інші групи — етнічні та економічні. М ережа півосель існує у великих містах і гуртує поважне число дітвори. Д о б р е було б нам запізнатись із ними та продумати плян для наших укра їнських півосель. Українська група в Торонто організу вала такі півоселі й вони пройшли з великим успіхом . Це тільки підкреслює потребу та важливість заторкненої справи. Не беремося твердити, що можна зорганізувати пів- оселю при мінімальному вкладі праці, чи в короткому часі. Маючи досвід організації світличок та дитячих з у стрічей, знаємо, що така справа вимагає старанного під готування та вкладу гроша. Вправді є можливість дістати державні фонди на удержання півосель, але лиш тоді, коли ті півоселі будуть у ж е зорганізовані та будуть гур тувати дітей. Початковий вклад мусить зробити наша су спільність. Фонди потрібні не лиш на оплату персоналу, але також на забезпечення, на закуп потрібного устатку вання. Півоселя п отр ебує також відповідного приміщення, де був би легкий доступ до парку, чи якоїсь інш ої площі. Не можемо чейже замикати дітей літом у залі, яка б гарна і відповідна вона не була. Врешті є питання відповідної опіки: проф есійної чи хоч відповідно вишколеної, але не шкільних учителів. Півоселя не сміє перетворитись у шко лу. Вона мусить стати місцем відпочинку, відпруження та заохоти жити в українському середовищ і................................ При добрій волі всі ці труднощ і можна перебороти. Задоволення та фізичне й моральне зд о р о в ’я наших дітей повинно дати нам снагу перебороти всі труднощ і, та вже від тепер почати плянувати півоселі для нашої дітвори на літо 1971. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 1
Page load link
Go to Top