Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТЬДРУГИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ШОСТЕ Ж іноча преса у вільному світі і в Сов. Україні ЗБІЛЬШИМ КРУГ ЧЛЕНІВ- ПРИХИЛЬНИЦЬ СФУЖО Діяльність майже кожної між народної організації є оперта на правному членстві складових орга нізацій. Для розгорнення ширшої діяльности організації ці опира ються на широкім членстві пооди ноких осіб, що піддержують ідеї організації та своїми вкладками у- можливлюють їхню діяльність — це так звані фізичні члени. Прав- ними членами СФУЖО є 16 скла дових організацій, а ролю фізич них членів СФУЖО виконують члени-прихильники СФУЖО (5 дол. річної вкладки), члени спо- магаючі (10 дол.) та члени-доб- родії (100 дол.) Одначе завдання членів-прихильників СФУЖО є ку ди більші, бо не має СФУЖО ні яких інших державних субсидій, чи датків міжнародних гуманітарних організацій, а оперте тільки на власні сили. Вкладки членів-при хильників СФУЖО уможливлюють ведення праці цієї української сві тової жіночої федерації, а голов но на терені міжнародної репре зентації та заступництва інтересів поневоленої батьківщини. Для організації членів-при хильників СФУЖО покликало Фі нансові Комісії, які діють на тере ні Канади від 1952 р. і яку очо лює тепер пані Анна Ганьківська та на терені Америки, що почала діяти зпочатком цього року під проводом пані Марії Харини. Всіх членів прихильників СФУ ЖО є 280, з того припадає 145 на Канаду, 90 в Америці а решта є розсіяні в Півд. Америці й Австра лії. Можна сміло ствердити, що без їхньої піддержки та великої громадської вироблености СФУ ЖО не змогло б вести своєї важ ливої праці. Нашим завданням по ширити круг членів-прихильників і на інші країни діяння: Европи, Австралію та Південну Америку. Тимбільше, що членом-прихильни- Невелика в порівнянні з насе ленням материка емігрантська гру па побіч своєї політичної, органі заційної і культ-освітньої діяль ности, дала поважний вклад в у- країнську культуру своїми видан нями і пресою. Сотні книг науко вої, мистецької і політичної лі тератури та кілька десятків часо писів журналів і бюлетенів -—■ це є духово-матеріяльне добро, що його наше покоління залишає у спадщині майбутньому. Є в цій спадщині речі різної вартости, але є між ними й пам’ятки, що потри вають сторіччя. Українка у вільному світі дала теж свій вклад у скарбницю на уки, літератури й мистецтва. Ува гу справі дає і українське органі зоване жіноцтво, і воно видало книги й мистецькі твори, опікуєть ся мистцями й письменниками. Згадати б лиш літературні вечори, образотворчі виставки, діяльність Гуртків Книголюбів — донедав на — одинокий постійний україн ський літературний конкурс. У пресовій ділянці заходом на ших організацій виходить п’ять друкованих і один циклостилевий ком може стати кожна українка, навіть тоді коли обставини відда лення не дозволяють бути членом поодинокої складової жіночої ор ганізації, а винагородою за їхню жертвенність стане свідомість під держки об’єднаної дії. Українська жінка завжди була жертвенною, тому звертаємось до вас із гаря чим проханням ідентификувати се бе з працею Світової Федерації Українських Жіночих Організацій — стати членом — прихильником СФУЖО. жіночі журнали, чотири друковані і кілька циклостилевих бюлетенів і вісім жіночих сторінок в україн ських часописах і журналах віль ного світу. Ця преса (не врахову ючи того, що українське жіноц тво є масовим споживачем загаль ної української преси й книжок), заспокоює до деякої міри потреби 25-ти тисячів українського орга нізованого жіноцтва в світі, поза Україною. Не випадково, а закономірно на сувається питання про те, як ви глядає справа видань в Україні, в УССР. Як не дивно, але так воно є, що щойно ці еміграційні видан ня, видані важко заробленим гро шем на фабриках і в бюрах чу жини змушуть окупанта дозволи ти на такі ж видання в Україні, хоч і тенденційно, про-московськи на- світлені. Інакше ніколи не поба чила б світу „Українська Радян ська Енциклопедія1', книга про архітектуру Софійського Собору, Миколу Куліша, Олексу Близька, Миколу Зерова. Ці твори, як і ба гато інших, появлялися як правило після видань у вільному світі, оче видно, що відповідно обрізані цен зурою і з відповідніми коментаря ми. Тут місце теж згадати про такі неетичні підходи, як перебирання назв еміграційних видань (напр.: „Веселки14 на назву видавництва дитячих видань у Києві, з метою поширювати свої видання в краї нах поселення і баламутити назвою читачів). Невідрадна доля і жіночих ви дань у поневоленій Батьківщині. Великі літературні таланти розцві тають там і передчасно гинуть, за душені режимом, що ж до жіночої НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 21
Page load link
Go to Top