Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ГАЛИНА ЗАХАРЯСЕВИЧ-ЛИПА Недавно тому передісталась сю ди вістка з Рідного Краю, що там відійшла у вічність ■—■ по довгій і важкій недузі — Галина Липа з роду Захарясевичів. її пам’ятає наш мистецький світ, як талано виту мисткиню і вчительку рисун- Бл. п. Галина Липа U k r a in ia n p a in te r H a ly n a L y p a d ie d in 1968 in L v iv , U k r a in e ків. Також відома вона, як дружи на д-ра Юрія Липи, талановитого поета і публіциста. Галина Захарясевич народилася у 1910 р. в с. Рахиня, пов. Долина. Середню освіту закінчила в гімна зії СС. Василіянок у Львові у 1928 р. Мистецькі студії розпочала у Львові на політехніці, а коли цей відділ розв’язали, виїхала до Від ня, де в 1937 р. закінчила відому Мистецько-Промислову Школу, що її колись перейшла Олена Кульчицька. Рівночасно студіюва ла в консерваторії гру на форте- піяні. Почала вчити рисунків і ма лювання у гімназії СС Василіянок, але незабаром покинула це, коли вийшла заміж за д-ра Юрія Липу. Молоде подружжя жило у Варша ві, і Господь Бог поблагословив їх двома донечками. У часі війни во ни повернулись на рідну землю, до Яворова, де Галина Липа навчала рисунків в одній із місцевих шкіл. Незабаром зустрів її важкий удар долі, коли д-р Юрій Липа загинув при лікуванні повстанців. Життя вдови з двома дітьми було нелегке. Одначе педагогічний хист і мис тецький талант промощували їй дорогу. Маємо відомості, що Галина За- харясевич-Липа вже в 1948 р. вла штувала виставку своїх творів. Вже тоді спрямувала свою увагу на картини з народнього побуту. У центрі їх стояла Гуцульщина, яку вона змалювала різнородною технікою. Це вміння — орудувати різним матеріялом, придбане у Від ні, вона ще вдосконалила. Вико нувала декорації для театру, ма лювала на тканинах технікою ба- тіку. У 1968 p., вже важко хвора, влаштувала ретроспективну ви ставку своїх творів. Тут вона показала цикль ілю страцій до „Лісової пісні" Лесі У- країнки, до „Каменярів “ Івана Франка, ескізи до картини „Б. Хмельницький під Львовом", „0- лекса Довбуш“. Цікаві були її ілю страції народніх пісень, що зра джують не тільки мистецьку, але й музичну культуру. Після Гу- цульщини вона опрацювала Яво- рівщину у жанрових образках. Для нас найцінніше в цієї мист- кині її увага і зрозуміння для на роднього мистецтва нашого наро ду. Вона вміла оживляти й перено сити його у міський побут і вели ка шкода, що бракувало їй до то го відповідних умовин. Співпрацю вала з музеями Львова і між них розділила свою мистецьку спадщи ну. Добре, що хоч там залишився слід цієї цінної мистецької інди відуальносте. Л. Б. ❖ ❖ ❖ Зі Львова наспіла сумна вістка, що там 22. лютого 1970 відійшла у вічність у 81-му році життя бл.п. Іванна Левицька Вона була талановитою вчитель кою, що вміла притягати до себе серце молоді. Вчителювала в с. Пукові, пов. Рогатин і в Город ку к. Львова. Як рідна сестра сл. п. Ольги Басараб вона повела заходи для вияснення її мученичої смер те і внаслідок того була звільнена з учительської праці. Довгі роки завідувала Дівочою Ремісничою Бурсою у Львові і багато дівчат- ремісничок завдячують їй свою високу національну свідомість. Останні роки життя прожила у Львові, де опікувалась могилою своєї славної сестри. Ред. Колегія Нашого Життя НЮАРК, Н. ДЖ. На невідкличний Божий приказ відійшла у вічність довголітня членка нашого Відділу Марта з Верескжів Зелінська. Народилася в скалатському повіті в родині сві домих батьків, приїхала до Амери ки молодою дівчиною в 1914 р. Зразу включилася в громадську працю, як членка церковних і світ ських організацій м. Нюарку. На лежала до Амер. Червоного Хре ста, Укр. Допомогового К-ту, Со юзу Українок Америки й інших. По 2. світовій війні, коли почали приїзджати до ЗСА скитальці, не жаліла ні часу, ні грошей, щоб їм допомогти. В часі похорону, на який зібра лася численна громада, гарно по прощала Покійну п-ні С. Карапін- ка, голова Відділу, а на поминках згадала її теплим словом п-ні О. Тарнавська, для якої Покійна бу ла великою приятелькою. На за клик п-ні Ф. Дорошенко присутні зібрали 70 дол., з того 45 дол. на журнал Наше Життя, що його По кійна дуже любила, а 25 дол. на потреби сусп. опіки при Відділі. Прощаємо Тебе, дорога наша членко! Нехай Господь Бог обда рує Тебе своєю, ласкою, а в на ших серцях Ти будеш жити вічно. Земля Тобі пером! Управа 28 Відділу СУА Нюарк-Ірвінґтон ЗБІРКА ДЛЯ ПОТЕРПІЛИХ В ІД ЗЕМЛЕТРУСУ Найбільші збіркові листи надіслали д о тепер 33 Відділ ім. Лесі Українки з Клівленду, щ о провів збір ку під церквою на „Писанку дітям у Юго славії" в сумі 310 дол. Про викори стання ї ї незабаром повідомимо наше членство. Чи Ваша приятелька вже має „Наше Життя"? Якщо ні, то по даруйте їй його з нагоди свят чи іменин! 12 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
