Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ГАЛИНА ЗАХАРЯСЕВИЧ-ЛИПА Недавно тому передісталась сю ди вістка з Рідного Краю, що там відійшла у вічність ■—■ по довгій і важкій недузі — Галина Липа з роду Захарясевичів. її пам’ятає наш мистецький світ, як талано виту мисткиню і вчительку рисун- Бл. п. Галина Липа U k r a in ia n p a in te r H a ly n a L y p a d ie d in 1968 in L v iv , U k r a in e ків. Також відома вона, як дружи на д-ра Юрія Липи, талановитого поета і публіциста. Галина Захарясевич народилася у 1910 р. в с. Рахиня, пов. Долина. Середню освіту закінчила в гімна зії СС. Василіянок у Львові у 1928 р. Мистецькі студії розпочала у Львові на політехніці, а коли цей відділ розв’язали, виїхала до Від ня, де в 1937 р. закінчила відому Мистецько-Промислову Школу, що її колись перейшла Олена Кульчицька. Рівночасно студіюва ла в консерваторії гру на форте- піяні. Почала вчити рисунків і ма лювання у гімназії СС Василіянок, але незабаром покинула це, коли вийшла заміж за д-ра Юрія Липу. Молоде подружжя жило у Варша ві, і Господь Бог поблагословив їх двома донечками. У часі війни во ни повернулись на рідну землю, до Яворова, де Галина Липа навчала рисунків в одній із місцевих шкіл. Незабаром зустрів її важкий удар долі, коли д-р Юрій Липа загинув при лікуванні повстанців. Життя вдови з двома дітьми було нелегке. Одначе педагогічний хист і мис тецький талант промощували їй дорогу. Маємо відомості, що Галина За- харясевич-Липа вже в 1948 р. вла штувала виставку своїх творів. Вже тоді спрямувала свою увагу на картини з народнього побуту. У центрі їх стояла Гуцульщина, яку вона змалювала різнородною технікою. Це вміння — орудувати різним матеріялом, придбане у Від ні, вона ще вдосконалила. Вико нувала декорації для театру, ма лювала на тканинах технікою ба- тіку. У 1968 p., вже важко хвора, влаштувала ретроспективну ви ставку своїх творів. Тут вона показала цикль ілю страцій до „Лісової пісні" Лесі У- країнки, до „Каменярів “ Івана Франка, ескізи до картини „Б. Хмельницький під Львовом", „0- лекса Довбуш“. Цікаві були її ілю страції народніх пісень, що зра джують не тільки мистецьку, але й музичну культуру. Після Гу- цульщини вона опрацювала Яво- рівщину у жанрових образках. Для нас найцінніше в цієї мист- кині її увага і зрозуміння для на роднього мистецтва нашого наро ду. Вона вміла оживляти й перено сити його у міський побут і вели ка шкода, що бракувало їй до то го відповідних умовин. Співпрацю вала з музеями Львова і між них розділила свою мистецьку спадщи ну. Добре, що хоч там залишився слід цієї цінної мистецької інди відуальносте. Л. Б. ❖ ❖ ❖ Зі Львова наспіла сумна вістка, що там 22. лютого 1970 відійшла у вічність у 81-му році життя бл.п. Іванна Левицька Вона була талановитою вчитель кою, що вміла притягати до себе серце молоді. Вчителювала в с. Пукові, пов. Рогатин і в Город ку к. Львова. Як рідна сестра сл. п. Ольги Басараб вона повела заходи для вияснення її мученичої смер те і внаслідок того була звільнена з учительської праці. Довгі роки завідувала Дівочою Ремісничою Бурсою у Львові і багато дівчат- ремісничок завдячують їй свою високу національну свідомість. Останні роки життя прожила у Львові, де опікувалась могилою своєї славної сестри. Ред. Колегія Нашого Життя НЮАРК, Н. ДЖ. На невідкличний Божий приказ відійшла у вічність довголітня членка нашого Відділу Марта з Верескжів Зелінська. Народилася в скалатському повіті в родині сві домих батьків, приїхала до Амери ки молодою дівчиною в 1914 р. Зразу включилася в громадську працю, як членка церковних і світ ських організацій м. Нюарку. На лежала до Амер. Червоного Хре ста, Укр. Допомогового К-ту, Со юзу Українок Америки й інших. По 2. світовій війні, коли почали приїзджати до ЗСА скитальці, не жаліла ні часу, ні грошей, щоб їм допомогти. В часі похорону, на який зібра лася численна громада, гарно по прощала Покійну п-ні С. Карапін- ка, голова Відділу, а на поминках згадала її теплим словом п-ні О. Тарнавська, для якої Покійна бу ла великою приятелькою. На за клик п-ні Ф. Дорошенко присутні зібрали 70 дол., з того 45 дол. на журнал Наше Життя, що його По кійна дуже любила, а 25 дол. на потреби сусп. опіки при Відділі. Прощаємо Тебе, дорога наша членко! Нехай Господь Бог обда рує Тебе своєю, ласкою, а в на ших серцях Ти будеш жити вічно. Земля Тобі пером! Управа 28 Відділу СУА Нюарк-Ірвінґтон ЗБІРКА ДЛЯ ПОТЕРПІЛИХ В ІД ЗЕМЛЕТРУСУ Найбільші збіркові листи надіслали д о тепер 33 Відділ ім. Лесі Українки з Клівленду, щ о провів збір ку під церквою на „Писанку дітям у Юго славії" в сумі 310 дол. Про викори стання ї ї незабаром повідомимо наше членство. Чи Ваша приятелька вже має „Наше Життя"? Якщо ні, то по даруйте їй його з нагоди свят чи іменин! 12 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
