Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
каже вона з докором і як побачила його здивований погляд, додала: -— Батько і всі були прийшли сю ди, тільки тебе бракувало. ■—- Мамо, шепоче Стасіс переля кано і тільки тоді вона витерла очі й прийшла до пам’яти. — Як міцно і чудно я бачила їх усіх у своїх думках, каже вона. А ти є для мене один, один... І рап тово вона зблідла: — На дворі сні жить, а твій кожух зовсім сухий, ти так само як і вони -— тільки привид! — Давно вже, мамо, проясни лось, каже син і цілує її руки. -— Я є живий, живий, мамо, неголе ний, з бородою і голодний. Я є, мамо, міцний і здоровий. І тепер вона знов перелякалась. — Як ти знайшовся тут, як ти не боїшся? Він погасив лямпу, замкнув две рі і підкинув до печі дров. В таких сутінках, він сів біля матері і став їсти. Потім оповідав, що недалеко звідсіля був з двома друзями і не міг витримати, щоб не зайти додо му. — І не бійся, мамо, я завжди на сторожі. І як би я далеко не за йшов, я завжди знаю, як ти живеш і завжди в час вернуся. Вони просиділи годину, другу і він каже: — Іду, мамо. Вона мовчки вийшла із хати й повернулась, тримаючи у руках білу полотняну білизну. — Переодягнись сину, каже, а другу зміну кладе на лаву біля нього. І кладе у мішок ще дещо, збирає з стола їжу, виходить і по вертається з повними руками і все кладе до мішка. На самий верх кла де облатку і показуючи мішок си нові, каже: — Це твоїм друзям. Вона провожає сина -—- надворі гарна зимова ніч. Вони проходять повз хліви; син на хвилину спиня ється проти дверей хліва, де ле генько промукало теля і дальше пирхнула коняка. — Північ, каже мати, -— вони розмовляють. Буде щасливий рік, коли худоба балакає на Святий Вечір. Мати швидко цілує сина і повер тається. На порозі спинилась і о- глянулась назад: але дальше тіль ки чорніє ліс, а внизу біліє сніг НОВІ книжки Ярослава Острук: ТЕ, ЩО РОЗ’ ЄДНУЄ. Повість. В-во Ю. Середя- ка. Буенос Айрес, 1969. Обгортка роботи В. Дорошенка. Ст. 258. Нашою старовиною повіяло від сторінок цієї книжки з життя га лицької інтелігенції. В основу її сюжету лягла призабута, а колись така жива тема українсько-поль ської національної ворожнечі. Та ця боротьба не проходить там у житті організації чи громади, а в лоні однієї родини. Теплі родин ні почування, пошану до традиції захитує оте почуття ненависті. І в такій атмосфері виростають діти, що вибирають собі самі свій шлях. Анатоль Гак: НА ДВОХ ТРИБУ НАХ. Оповідання та фейлетони. Філядельфія, 1966. Обгортка ро боти В. Дорошенка. Ст. 318. Автор відомий українському чи тачеві з гумористичних оповідань та фейлетонів. Тут упорядковано найцінніше з його дорібку. В тема тиці переважають моменти із су часного побуту, хоча зображені й деякі давніші події (Ромео та Джульєта, Сміх і сльози, Люди в звірячих шкурах). Менш цікава збірка фейлетонів, які тратять зна чення через свою злободенну те му. Та найцінніше в книжці -—- це спогад про Остапа Вишню, якого автор знав, любив і з ним співпра цював. Нестор Ріпецький: Р. 33. Опові дання. Накладом В-ва Гомін Укра їни, 1967, Торонто. Обгортка ро боти В. Ласовського. Ст. 224. У цілій низці оповідань автор зібрав людей, події й ситуації ча су 2. світової війни. Легкою, роз повідною формою змальовує він переживання воїнів УПА, в’язнів большевицьких і німецьких тюрем, та й інших людей того бурхливого часу. Між ними й декілька жіночих постатей, що увічнили себе в тому недавньому збройному змагу на шого народу. Л. Б. і нічого вона більше не бачить, ні чого. Потім вона підводить очі до го ри: — Скільки то зірок, каже во на — скільки то тих зірок, — буде врожайний рік. Переклала з литовської мови Тетяна Гринюк Новинки з Централі У днях 28— ЗО. жовтня 1969 від булись у Ню Йорку Річні Збори Над. Ради Жінок Америки. Союз Українок Америки є довголітнім членом цієї найстаршої централі жіночих організацій у ЗСА. Його репрезентували на Річних Зборах п-ні Стефанія Пушкар, голова і п-ні Марія Душник, референтка зв’язків. Голова Централі зложила річний звіт із діяльности СУА та ще окремий звіт із праці своєї ре ферентури. Від 1967 р. вона є ре ференткою міграції в Управі Нац. Ради. П-ні Марія Химинець, референт ка сусп. опіки Гол. Управи, відві дала Конференції Референток Сусп. Опіки в кількох Округах. Дня 28. вересня промовляла в Ши каґо, 19. жовтня у Сиракюзах, 2. листопада у Філядельфії, а 23. ли стопада у Клівленді. Виступом на Конференції у Ню Йорку 7. груд ня 1969 р. закінчила вона цю об’- їздку. Темою її доповіді був ,,3а- сяг суспільної опіки СУА“. П-ні Ірина Левицька, орг. рефе рентка Гол. Управи, відвідала в днях 1. і 2. листопада найдальші Відділи півн. Сходу •— 25 у Пота- кеті, Р. А. і 79 у Бостоні, Масс. Тут удалось їй завершити вже дав ніш намічене діло -— створення но вої Окружної Ради СУА. Її пого дилась очолити п-ні Ірина Клюфас, б. голова 25 Відділу СУА. Вітаємо нову голову і членів Управи на но вому пості! Окружна Рада матиме свій осідок у Потакеті і обійматиме Відділи — 25, 66, 73, 79 і 93. ГЦа- сти Боже! Дня 18. листопада 1969 р. від булась чергова нарада Культ. 0 - світньої Комісії СУА у Філядель фії. Головною темою її було обря дове печиво і в програмі -— окрім зреферування біжучих справ Комі сії, що його провела п-ні Наталія Чапленко, •— була доповідь п-ні Ірини Кашубинської „Обрядове печиво “ і виставка весільного пе чива у виконанні п-ні Марії Білець- кої з Полтавщини. Той живе, не тужить, хто з книгою дружить. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top