Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVI. ГРУДЕНЬ, 1969 Ч. 11 Вадим Лесич * * * Заквітли зорі та й на морозі. На Вифлеєм ген — проклався шлях. Світ втих — порожній і заворожен, ждучи на прихід -свого короля. Десь в яслах стайні, та й на пустиннім ■каміннім кряжі, поміж ярів, Марія-мати — голубить сина іпід синім небом в сяйві зорі. •Марія смирна та ще й убога стоїть у світлі, сама — зоря ... Віщує серце1 їй 'перемогу, і пісня Богу — світом ширя. Із серця шепіт гарячий лине, сіплива бальзамом з Марії уст — і усміхається ось — на сіні її маленький син — Ісуе ... >!< (У ривок) Життя (пливе повз нас, і нас лиш заторкає, мов віялом, крилом своєї течії. І ми — кри шинки хвилювань безкраїх, ■покорені — великості Твоїй. Малий світ стискаємо' в долоеях — (холоіне в них — самотність наших сердець), тоді, окрилені, в незнаному полоні, М'И чуємо Твій всемогучий перст. Знов іноді — заблукай і якісь, бездомні, шукаємо' кірїзь протемінь — Твій слід, і носимо у сутінках очей — Твою ікону, Твій відсвіт —• побуваїння на землі. Із збірки „Поезії" Віднова обрядів Найцінніше, що людина має, це почуття вла сної гідности. Вона старається виявити його різ ними способами. Чи не найбільш виразним виявом людської гідности є право приналежносте до спільноти і почуття гордости на окремішність тієї спільноти, до якої людина належить. Окремішність спільноти виявляється у її звичаях, у її обрядо вості. У нашій нації обрядовість дуже глибоко вко рінена. Так глибоко, що навіть совєтська влада змушена піти на певні уступки, а саме дозволити спів колядок, без релігійного тексту, та деякі ве сільні обряди. Немає сумніву, що усі ці полегші у практиці українських звичаїв, є не лиш повер- ховні, але і повинні відвернути увагу від пляно- вого нищення пам’яток нашої історії та нашого мистецтва, яке цей же сам уряд переводить. У сут тєвих справах, окремішности нашої нації і Цер кви, Москва добровільно на уступки не піде. Нашим обов’язком тут, де нам дозволено, до биватись перед світом свого права на окреміш ність, на своєрідність. Це виразно підкреслено у постановах Надзвичайного Собору УАПЦ, де рі шуче відкидається насильне підпорядкування у- країнської Церкви Московському патріярхові. Однак нам приходиться боротися не лише з явними ворогами, а також із байдужністю. Бай дужність, а то і ворожість проявляється там, де ми сподівались би зустріти коли вже не піддерж ку, то хоч зрозуміння. Слово Кардинала Йосифа Сліпого на Ватиканському Синоді Єпископів є ви явом, як наболіла ця справа. В теперішньому часі традиційних святкувань утвердім самі себе у переконанні про слушність наших домагань. Обновім наші традиційні обряди та передаймо їх нашим дітям. Покажім світові, що ми зберігаємо традиції і гідність української нації. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1969 1
Page load link
Go to Top