Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Редагує Вих. Комісія СУА НАШІ ТРАДИЦІЇ Різдвяні звичаї: хто їх не знає, хто не переживав їх чару? Здава лося б, що мало є тривалішого у нашому житті, так повному змін. Однак приходиться подекуди бо ронити рацію існування і цих зви чаїв. Чуємо закиди, що в інду- стріяльнім, матеріялістичнім сус пільстві ми лиш осмішуємо себе, придержуючись „перестарілих пе ресудів “, що при тутешньому тем пі життя не можна „собі позво лити" на страту часу, врешті, що ми робимо кривду нашим дітям, спутуючи їх „пережитками мину лого “. Може і справді мають вони рацію? Може і справді повинні ми залишити своїм дітям волю прий мати свій власний „стиль життя а не накидати їм нашого? Біда в тому, що, поперше, ніхто не живе у порожнечі, а подруге, кожна людина від маленького по требує обрядовості. Якщо ця по треба не знайде задоволення в до машній атмосфері, дитина буде шукати її поза хатою, поза сво єю громадою, а таки десь буде мусіти його знайти. На наших очах відбувається наявний доказ цієї і- стини: негритянська меншина в ЗСА домагається права громадян ства для свого способу життя, для своїх традицій, для своєї обрядо вості. Хоч який сильний був на тиск окруження протягом століть позбавити цю меншину її ж влас ної культури — негритянська мо лодь сьогодні шукає коріння сво го я, відкидаючи усякі підмінки „американського стилю життя“. Ми цей корінь маємо. Маємо та кож можливість дозволити нашим дітям відчути його, його силу, йо го життєдійність. Від нас вимага ється тільки так мало: пережити шераз містерію Свят-Вечора, міс терію єднання духом цього роду — живих і мертвих, містерію єд нання зі силами природи, зі вселен- ною, з її Творцем. Хіба ж можна відмовити цього собі і своїм ді тям? МЗО ПРИСИЛАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! Розмова з мамою Дозвольте, що звертаюся до Вас у справі, що мене дуже вразила, а то й заболіла. Будучи на одній шкільній імпрезі побачила я дітей, зодягнених начебто в народні строї, які були такі нестилеві, а то карикатурні, що не принесли слави матерям, ані користи дітям. Уважаю, що найвища пора, щоб тією справою хтось зайнявся. Ярина С. Це справді прикро й дивно, чому матері не мають зрозуміння для ста левого українського вбрання, яке д у ж е легко пошити. На сторінках Нашого Життя були точні описи, поради й знимки, як по винні виглядати строї для дітей. Та й у кожному нашому більшому о се редку знайдеться хтось, що р озум і ється на народньому вбранні і радо служитиме вказівками. Дитячі строї не вимагають багато вишивки, але вона таки повинна бути, ї ї не можна заступати кольоровими бортами, які виглядають штучно й грубо. Квітчаста спідничка, легкий фартушечок та скромний вінок або стяжка на голову — де все, з чого складається стрій малої дівчинки. На мою думку, про д е повинні перш за все подбати жіночі організації, на ші Світлички, школи та молодечі ор ганізації. В них повинні бути фахівці, відповідальні за ділянку народнього вбрання, які звертали б увагу на всі неправильності й служили б порадами матерям. Нам треба змагати д о того, щоб діти теж це розуміли. Вони по винні знати, що наше народне вбран ня одне з найкращих, що ним треба гордитися і тому воно мусить бути зразково виконане. З другого боку нашим дітям доводиться виступати перед чужинцями і тут ми повинні показати себе якнайкраще. Часто в американській пресі можна побачити світлини з виступів чи делегацій, де беруть участь діти і то, на жаль, не все в добрих строях. Ц ією дорогою ми ще раз звер тає мось до матерів і виховників, щоб во ни цій справі присвятили якнайбільше уваги. Надходить День св. Миколая та Різдво Христове. Подумаймо, чи не краще подарувати нашим дітям сталевий стрій, а до того українську книжечку і складанку. Починаймо змалку, не занедбуйм о нічого, щоб влити в їхні серденька святий вогонь любови до свого народу. А коли хтось хоче поінформуватись про у- країнський народній стрій із Полтав щини, поручаємо йому книжечку Ка терини Антонович „Український на родній одяг“, ціна 1.50 дол. Можна замовляти через нашу Централю. Роксоляна ГРА „ПТАШКИ І КІТ“ Діти „пташки“ стоять у великому колі. Посередині кола на стільчику сидить „кіт“ і вдає що спить. Усі спі вають: Білий котик спить на лаві Серед нашого двора. Прилетіли пташенята Та як крикнуть раптом — кра! Діти, взявшись за руки і ступаючи дрібним, повільним, ритмічним кро ком уперед, разом з учителькою зву жують коло, зупиняються пліч-о-пліч. Тоді разом проказують „кра!“. Кіт прокидається і кричить „няв!“. Діти „пташки“ тікають у різні сторони, кіт їх ловить. Зловленими вважати тих, до кого торкнувся кіт. Визначити но ву дитину „котом“ і гра повторюєть ся. Кіт не відкриває очей, поки не почує слово „кра“. Надворі гру можна проводити в той спосіб: на боці площі за лінією стоять діти „пташки“, а з другого боку — кіт. Він ловить дітей до визначеної лінії. Гру можна використати на те, щоб навчити дітей назви пташок і комах. Наприклад: „Прилетіли горобці, рап том зацвірінькали... цвірінь, цвірінь“ або „Прилетіли мухи, раптом задзиж- чали... ж-ж-ж-ж“, чи „Прилетіли со лов’ї, голосно висвистують... фю-фю- фю“. Нова складанка вирібні ОСВІТА Українська азбука Ціна 2 .5 0 дол. При помочі складанки-іграшки діти пізнають українську азбуку Замовляйте: OS VITA 947 M eetinghouse Rd. R ydal, Pa. 19046 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
