Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЧИ ФОРМУЄТЕ ДУХОВЕ ОБЛИЧЧЯ? В наших часах, коли жіноцтво зай має вже пости, які колись були „ре- зервовані“ тільки для мужчин, коли наше жіноцтво посягає сьогодні по катедри в каледжах чи інших високих школах —- від жіночого ж урналу слід вимагати не лиш побутових порад і вказівок, але статтей, що повинні і мусять формувати духове обличчя у- країнської жінки, матері і громадянки, яка б уде надавати тон і характер не лиш по назві, але змістом і д ухом — українському домові й родині. Сьогодні вже замало в хаті мати вишивку чи писанку, хоч це незви чайно цінне, важливе й потрібне. Але ваного жіноцтва. Я торкнулася ко ротко завдань матері і родини і просила духовні чинники -—- допо могти їм у вихованні національ но свідомого і здорового молодо го покоління. Наша Сесія тривала дві і пів години. У словах усіх промовців відзеркалювалась щира турбота, глибоке хвилювання за добро у- країнської Церкви й пробивалась охота допомогти їй у тому труд ному завданні. З почуттям спільно пережитого вийшли ми по закін ченні Сесії в залі. Треба було подивляти силу, ви тривалість і увагу до кожної лю дини, яку виказував наш Верхов ний Архиєрей, яку виказував наш Верховний Архиєрей під час тих величавих врочистостей. Авдієн ція, яку уділив представницям СУА, відбулася після закінчення останньої Сесії Синоду Блаженні ший, хоч втомлений, виглядав вдо волено. Він розказав нам про чер говість потреб мистецького завер шення Собору св. Софії і потре би Музею, а ми в свою чергу обі цяли допомогти у здійсненні тих плянів у міру нашої спроможно- сти. На закінчення висловив по дяку і признання нашій органі зації. І вже настав час повертатися до мів. Гомінкий тиждень був уже поза нами і з цілим вантажем вра жень, світлин, розмов і постанов рушили ми в дорогу. де лиш додаток до того, що україн ська жінка повинна виконати, якщо хоче продовжувати давню мудрість, що „жінка держить три вугли в хаті“. Тут, на новому місці поселення за мало самої назви „український". До цієї назви треба духа і віри в цю українськість. Через недостачу того р оду статтей маємо сьогодні проблему „Батьки і діти“, маємо мішані подружжя... Ска жім собі правду ввічі — тратимо на шу молодь, наших дітей... Українська жінка повинна знайти у своєму журналі для себе не лиш корм для тіла, але й для духа, не лиш „туп цювати 11 на тому самому місці, вона повинна знайти у цьому журналі д у м ки, що поможуть їй знайти у змінених обставинах шлях для кращого й ко риснішого провадження не лиш дому, але родини і дітей. Бо жінка-мати, яка продовж ує людський рід, мусить уважати на той рід не лиш, коли він у стані дозрівання, але й тоді, коли на нього чигають із усіх сторін різні небезпеки, прикрості та щоденні життєві турботи. Вона мусить дістати у своєму журналі той матеріял, що допом ож е їй у вихованні дітей і в той час, коли діти доростають та най шовши на новому місці поселення безтурботну і безприкладну свободу вже зарання формують свою думку чи навіть постанову (!) — часто-густо неконтрольовані батьками чи навіть матір’ю. У висліді того маємо стан, про який свого часу писала д-р Марія Савицька. Коли ж мати дістане від свого журналу, до якого вона має повне довір’я, ду х о в е громадсько-по літичне чи духово-національне вихо вання, яке зробить із неї спартанку, вона зум іє знайти в кожній ситуації своїх дітей р озв’язку на обопільну користь дітей і с в о є ї нації. Це може зробити тільки мати-громадянка, що б у д е стояти твердо на сторож і своїх дітей та рішучими і категоричними протидіями б у д е змагати до благо родного клича „у здоровом у тілі — здорова душ а“. Бо, на жаль, ми є свідками, що як тіло, так і душ а є сьогодні хворі. Нехай отже Наше Життя стане лікарем хворих, як м о лоді, так і... старших. Роман Криштальський У 20-ЛІТТЯ СМЕРТИ Цього року минає 20 років від смерти нашого визначного композито ра Михайла Гайворонського. Широка його популярність опирається на стрі лецьких піснях, що їх він компонував і які прийнялися в широких кругах любителів української пісні. Однак Гайворонський не обмежувався самим тільки компонуванням. Змалку виявив він незвичайний талант не лиш зна менитого диригента, а й організатора. Ці таланти використовував він ціле своє життя, працюючи чи то поміж учительством перед 1914 p., чи поміж стрілецтвом під час вивольних зма гань, чи з молоддю, з хорами та ор кестрами американських громад, куди Гайворонський переїхав у 1923 р. Свою формальну музичну освіту Гайворонський одержав у Музичному Інституті ім. Лисенка у Львові та в Колюмбійському Університеті в Ню Йорку. Хоч знані найбільше його пі сні зі стрілецькою тематикою, не мо жемо поминути інших композицій М. Гайворонського. З-під його пера ви йшла музика для кількох дитячих п’єс, для п’єси Гоголя „Вій“, драми Л. Старицької-Черняхівської „Гетьман Дорошенко*4, комедії під текст Кур- дидика „Залізна Острога“. На твор чість композитора великий вплив ма ла церковна музика. Замолоду він спі вав у церковних хорах і диригував ними. В Америці написав Службу Бо жу для мішаного хору, в якій нама гався очистити українську церковну музику від московських впливів. У такій короткій згадці, як ця, годі навіть заторкнути всі ділянки життя й творчості Михайла Гайворонського. Для нас він особливо пам’ятний тим, що скомпонував музику до Гимну СУА, який уперше відспівано на Кон венції у Філядельфії в 1937 році. Так довго, як буде лунати українська пісня денебудь у світі, так довго ім’я Михайла Гайворонського житиме в пам’яті народу. М. О. КНИЖКА ОЛЕНИ СТЕПАНІВ 93 Відділ СУА в Гартфорді, Конн., що має за патронку Олену Степанів, перевидав книжку її пера. Це малень кий томик її спогадів, що появився в 1930 р. заходами кооп. „Червона Ка- лина“ у Львові. Тут авторка передає власні переживання і думки з років 1912-14 і тому назвала цю книжечку „Напередодні великих подій“. Кни жечка ілюстрована. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
