Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Наші за са д н н ч і дум к и М іж „засадничими думками", ви словленими в статті п-ні Марти Ярош у ч. 10, 1968 p. Н. Ж ., під тією ж наз вою , є такі, щ о торкаються освітньої д ії СУА. А вона згідно з нашим ста тутом спрямована на збереж ення на ціональної свідом осте, плекання укра їнської традиції і культурних надбань українського народу. Авторка у с в о їх „думках" змагає д о того, щ об молода членка СУА „чи танням преси, журналів та видань р із- тень“, не були опубліковані. Зате в червні 1966 р. вийшла стаття секретаря Київської партійної ор ганізації В. Бойченка в „Комуні сті України". Він пише: ...не можна миритися з тим, що де які молоді мистці піддаються нігілі стичним настроям, захоплюються формалістичними течіями, іноді ви словлюють ідейно шкідливі твер дження (на зразок буржуазного ло зунгу якоїсь „надкласової свободи творчості"). Такий закид у першу чергу можна зробити на адресу літе ратурних критиків І. Дзюби, В. Стуса, поетеси Л. Костенко. Де і коли Ліна Костенко висло вила думки, пропагуючі „надкла сову свободу творчості" невідомо. Відомо тільки, що при кінці 1966 року ім’я Ліни Костенко було ви креслено навіть із редакційної ко легії журналу „Жовтень". Сього дні Ліна Костенко зовсім ізольова на від літературного життя Радян ської України. Вірна своїм прин ципам, вона не схилила голови пе ред суворою критикою реакційних кіл. Не зважаючи на це, її недру- ковані твори, широко відомі в ко лах радянської інтелігенції. Можна висловити тільки надію, що дійсність не зломить духа цієї оригінальної молодої поетеси. Хо чемо вірити, що талант Ліни Ко стенко знайде ще відповідне при знання. Бо ж здається кожна на ція у світі могла б гордитися Лі ною Костенко, яка у відповідних життєвих умовах могла б стати по етесою світової слави. них політичних напрямків і угрупо вань витворила собі свій власний ін дивідуальний погляд, а не безкритич- но приймала накинений чоловіками, товариством чи хвилево сильнішим політичним угрупованням4'. Підтриму ємо цю думку. Але звертаємо увагу на те, що молода членка приходить д о організації вж е дорослою грома дянкою, яка набула своє політичне освідомлення через освіту в школі й у рамках різних м олодечих організа цій. Там вона проходила ту саму освітню чи вишкільну програму, що й хлопці. Тому незрозум іло, чому в о на нараз мала б прийняти „безкри- тично“ світогляд свого чоловіка, то вариства чи якоїсь політичної групи. Провадити в нашій організації полі тичний вишкіл не так легко, бо наше членство приналежне д о різних полі тичних груп. Та й такий вишкіл міг би легко дістати партійно-політичну за - краску, а цього ми хочем о уникнути. На терені наш ої організації знаходять спільну мову жінки різних політичних угруповань і тим ми гордимося. Цю точку нашого статуту, а саме „полі тичну понадпартійність" д у ж е дбай ливо зберігаєм о, бо в нашій р о з’ єднаній суспільності хочем о бути о б ’єднуючим чинником. І це у вели кій мірі та в різних випадках нам у д а лося осягнути. Наша участь у „розв’язуванні важ ливих громадських і політичних про блем нашого часу“ не така вж е мала. Голова СУА п-ні Стефанія Пушкар є членом Екзекутиви УККА і має зм огу висловитись д о різних справ. Бажа ючи вплинути на їх упорядкування п-ні Іванна Рожанковська, наша про грамова референтка, виступила на т е рені УККА з доповіддю про потребу координації й упорядкування праці громадських організацій. ї ї детально розроблений проект прийняло наше громадянство і наша преса д у ж е при хильно. Ця доповідь була розіслана Відділам СУА. Слушним уваж аєм о бажання автор ки, що членки повинні пізнати сучас ний стан України. Наша культ.-освіт- ня реф ерентура вж е давніше почала працю в тому напрямку. Тут прига даю доповідь п-ні Ярослави Томич „Совєтський С оюз, як колоніяльна ім перія", п. Володимира Одайника „Ро ля наш ої молоді“ й Іванни В ер х о винської „В Україні зацвів ломика- мінь“, що були обговорені у Відділах СУА. Книжки В. Чорновола „Лихо з р о зу м у “ й О. Гончаря „Собор" тепер д у ж е жваво обговорю ю ть у наших Гуртках Книголюбів. Радію д у ж е висловом авторки, яка ставить ідею плекання рідн ої мови на першому місці у збер еж ен н і націо нальної культури. Є відрадне явище, щ о саме молоді матері, від яких залежить виховання молодого поко ління, дають ініціятиву д о того. Пле кання рідн ої мови — це складне зав дання і вимагає співпраці різних чин ників. Але головне значення має тут родина, батьківський дім. Тому треба усвідомити собі, що й батьки повинні рідну мову удосконалювати й збага чувати. XV. Конвенція СУА пішла назустріч цьому бажанню й ухвалила „плекати й удосконалювати українську мову шляхом творення мовних гуртків*'. Тепер лишається лиш впровадити це в життя і воно є власне завданням нашого молодого членства. Цікава стаття п-ні Ярош засл угову вала на те, щ об до н еї висловились наші молодечі Відділи. На жаль, вони не забрали голосу в журналі, х о ч ві римо, що основно передискутували ці справи на св оїх сходинах. А м ож е почуємо й відповідь їх референтки п-ні Наталії Даниленко, до якої лист- стаття п-ні Ярош була звернена? Ці справи слід якнайширше обговорю вати в журналі, щ об узгіднювати р із ні думки і різний п ідхід у напрямних наш ої освітньої праці. Наталія Чапленко культ.-освітня референтка Гол. Управи НОВИЙ ДО БРО ДІЙ НАШОГО МУЗЕЮ У жовтні 1968 р. 57 Відділ у Ютіці зголосив свою охоту стати Д обр одієм нашого М узею і вплатив сум у 100 д о - лярів. Радіємо цим проявом зацікав лення нашим народнім мистецтвом. Це в ж е п’ятий Д обр одій з-пом іж В ід ділів СУА, що підтримує наш М узей такою річною вкладкою. Ц е дасть зм о гу нашому М узеєві поробити д е які потрібні вклади. ь НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top