Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
З н ов у про гагіл к и Чи Ви, Дорогі Матері, вчите Ваших дітей співати гагілки? ,,Подоляночки“, „Великого Шу- ма“, „Містка11, „Іванчика-Подо- лянчика“, ,,Кривого танцю “, „Ко- струбонька", ,,3ельмана“... Чи ві тають Ваші діти весну радісною веснянкою „А вже весна, а вже красна" ?.. Знаю заздалегідь, що скажете: „Навіщо дитині тут в Америці, в Австралії, а чи навіть в Европі, знати гагілки? Коло церков їх не виводять, а на сцену акторами мої діти не збираються, а як колись і потрібно буде, то їх навчать". На те мусимо сказати, що од нак, добре є вивчати гагілок і Ва ша дитина буде колись вдячна Вам за те, що винесла з дому знання цього циклю української пісенно сте. Вже в дитячій світличці вона у грах зустрінеться з цими пісня ми, а дещо старшого в організаціях молоді і на наших імпрезах, де ча сом виводять хороводи в передве- ликодньому часі. Теж у деяких рідних школах, а на українських весіллях, чи забавах гості є мило заскочені, коли бачать, як і стар ша молодь весело бавиться при гагілці-хороводі і як наші „По доляночки", „Шуми", „Царівни" й ін. до того надаються. У школі українознавства Ваша дитина довідається, що ці, часто для неї без значення рядки гагіл ки, криють глибокий зміст, є сим волами окреслених понять, життє вих з’явищ і загальних правд. Що напр. „Кривий танець" є символом безконечносте, „Кострубонько" — побіди над смертю, а інші знову відбивають народній побут, або я- кусь історичну добу. Відбивають вони світогляд наших предків, по в’язують дві, тисячолітні доби культур, до- і християнської зі собою. Дозрівши до вищої освіти, мо лодь прочитає про походженя цих старовинних пісень і обрядів, про спільні риси з подібними творами інших народів та про те, що з усіх цих народів український заховав найбагатшу скарбницю весняної пісенности і обрядовости. І так те зерно, поодинокі пісні і гри, що мати кине в молоду душу, розвинеться з часом в чудовий квіт, замилування української лю дини до рідної культури і плекан ня рідних традицій. Бо щоб ша нувати свою культуру, треба її знати, а щоб любити, треба в ній виростати і прив’язатися до неї з молодих літ. І. В. Р озм ова з мамоні ІІРО ВЕЛИКОДНІ ЗВИЧАЇ М ої діти минулого року так „вша- нували“ традицію обливаного поне ділка, що і с у х о ї нитки на них не було! Цікаво було б знати, які щ е інші є звичаї, з в ’язані з Великоднім поне ділком? Софія Л. Ми вдячні, що Ви поставили це пи тання. Справді, небагато знаємо крім обливання водою, що прийнялось по всій Україні, а яке походить ще з прадавніх часів, коли то наші предки з приходом весни очищували себе водою. Та є ще один дуже гарний і сердеч ний звичай, який варт того, щоб ми його ввели у своїх родинах і його цілком добре можна погодити з мо дерним часом. В Україні був і, віримо, що й надалі перестерігається звичай, що у Вели кодній понеділок усі приятелі й рідні один одного відвідували, христосува лись (тричі цілувались) та обов’язко во обмінювались писанками. Тому Великодній понеділок зветься „воло- чільним". Але Вас цікавить, яка роля дітей у тому дні. Вони вже зранку збираються відві дувати отця пароха, рідних, а найваж- ніще — хрещених батьків, яким не суть звичайно дарунок із пиріжків та кілька писанок. Коли дитина при ходить до хрещеного батька чи м а тері, вітається словами „Христос Во- скрес — будьте здорові з празником", а хрещений відповідає: „Спасибі і те бе поздоровляю, рости великий (чи велика)". Тоді дитина розвиває свій подарунок і кладе на стіл. В заміну за це дістає дрібні гроші, а дружина хрещеного батька дає дитині гости нець із крашанок та цукорків (ніколи гроші). Виправляючи домів, каже: „Йди, дитино, з Богом!" Таких дітей називають „христосу- вальниками“ або „волочебниками‘, а подарунок, що його одержали, „воло- чебнею". Його обов’язково мають принести додому й передати своїй матері, а вона опісля всіх дітей рівно обдаровує. Який зворушливо-родинний звичай! Дорогі матері! Зі Святом Воскре сіння вітаємо Вас, а Вашим дітям кли чемо „ростіть великі!". У багатстві української культури і духових над бань своїх предків! Роксоляна НОВІ ВИДАННЯ БІМ-БОМ, ДЗЕЛЕНЬ БОМ, на- родня казка, мал. О. Судомори, В-во ОПДЛ, Нюрнберґ-Мюнхен, ст. 12. Ціна 60 ц. ВІЙНА ГРИБІВ ІЗ ЖУКАМИ, віршована казка, мал. О. Судо- мори-Ю. Матушевського, В-во Книгоспілка, Ню Йорк 1959, ст. 8. Ціна 50 ц. Народні казки чудово ілюстру вав мистець Охрім Судомора. На цих веселих, жартівливих рисун ках виробляло свій смак уже два або й більше поколінь україн ської дітвори. Тому добре ста лося, що ці книжечки перевида но і для теперішніх українських дітей. Милозвучний текст діти лепко вивчають напам’ять, коли хтось із старших його прочитає. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top