Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
З н ов у про гагіл к и Чи Ви, Дорогі Матері, вчите Ваших дітей співати гагілки? ,,Подоляночки“, „Великого Шу- ма“, „Містка11, „Іванчика-Подо- лянчика“, ,,Кривого танцю “, „Ко- струбонька", ,,3ельмана“... Чи ві тають Ваші діти весну радісною веснянкою „А вже весна, а вже красна" ?.. Знаю заздалегідь, що скажете: „Навіщо дитині тут в Америці, в Австралії, а чи навіть в Европі, знати гагілки? Коло церков їх не виводять, а на сцену акторами мої діти не збираються, а як колись і потрібно буде, то їх навчать". На те мусимо сказати, що од нак, добре є вивчати гагілок і Ва ша дитина буде колись вдячна Вам за те, що винесла з дому знання цього циклю української пісенно сте. Вже в дитячій світличці вона у грах зустрінеться з цими пісня ми, а дещо старшого в організаціях молоді і на наших імпрезах, де ча сом виводять хороводи в передве- ликодньому часі. Теж у деяких рідних школах, а на українських весіллях, чи забавах гості є мило заскочені, коли бачать, як і стар ша молодь весело бавиться при гагілці-хороводі і як наші „По доляночки", „Шуми", „Царівни" й ін. до того надаються. У школі українознавства Ваша дитина довідається, що ці, часто для неї без значення рядки гагіл ки, криють глибокий зміст, є сим волами окреслених понять, життє вих з’явищ і загальних правд. Що напр. „Кривий танець" є символом безконечносте, „Кострубонько" — побіди над смертю, а інші знову відбивають народній побут, або я- кусь історичну добу. Відбивають вони світогляд наших предків, по в’язують дві, тисячолітні доби культур, до- і християнської зі собою. Дозрівши до вищої освіти, мо лодь прочитає про походженя цих старовинних пісень і обрядів, про спільні риси з подібними творами інших народів та про те, що з усіх цих народів український заховав найбагатшу скарбницю весняної пісенности і обрядовости. І так те зерно, поодинокі пісні і гри, що мати кине в молоду душу, розвинеться з часом в чудовий квіт, замилування української лю дини до рідної культури і плекан ня рідних традицій. Бо щоб ша нувати свою культуру, треба її знати, а щоб любити, треба в ній виростати і прив’язатися до неї з молодих літ. І. В. Р озм ова з мамоні ІІРО ВЕЛИКОДНІ ЗВИЧАЇ М ої діти минулого року так „вша- нували“ традицію обливаного поне ділка, що і с у х о ї нитки на них не було! Цікаво було б знати, які щ е інші є звичаї, з в ’язані з Великоднім поне ділком? Софія Л. Ми вдячні, що Ви поставили це пи тання. Справді, небагато знаємо крім обливання водою, що прийнялось по всій Україні, а яке походить ще з прадавніх часів, коли то наші предки з приходом весни очищували себе водою. Та є ще один дуже гарний і сердеч ний звичай, який варт того, щоб ми його ввели у своїх родинах і його цілком добре можна погодити з мо дерним часом. В Україні був і, віримо, що й надалі перестерігається звичай, що у Вели кодній понеділок усі приятелі й рідні один одного відвідували, христосува лись (тричі цілувались) та обов’язко во обмінювались писанками. Тому Великодній понеділок зветься „воло- чільним". Але Вас цікавить, яка роля дітей у тому дні. Вони вже зранку збираються відві дувати отця пароха, рідних, а найваж- ніще — хрещених батьків, яким не суть звичайно дарунок із пиріжків та кілька писанок. Коли дитина при ходить до хрещеного батька чи м а тері, вітається словами „Христос Во- скрес — будьте здорові з празником", а хрещений відповідає: „Спасибі і те бе поздоровляю, рости великий (чи велика)". Тоді дитина розвиває свій подарунок і кладе на стіл. В заміну за це дістає дрібні гроші, а дружина хрещеного батька дає дитині гости нець із крашанок та цукорків (ніколи гроші). Виправляючи домів, каже: „Йди, дитино, з Богом!" Таких дітей називають „христосу- вальниками“ або „волочебниками‘, а подарунок, що його одержали, „воло- чебнею". Його обов’язково мають принести додому й передати своїй матері, а вона опісля всіх дітей рівно обдаровує. Який зворушливо-родинний звичай! Дорогі матері! Зі Святом Воскре сіння вітаємо Вас, а Вашим дітям кли чемо „ростіть великі!". У багатстві української культури і духових над бань своїх предків! Роксоляна НОВІ ВИДАННЯ БІМ-БОМ, ДЗЕЛЕНЬ БОМ, на- родня казка, мал. О. Судомори, В-во ОПДЛ, Нюрнберґ-Мюнхен, ст. 12. Ціна 60 ц. ВІЙНА ГРИБІВ ІЗ ЖУКАМИ, віршована казка, мал. О. Судо- мори-Ю. Матушевського, В-во Книгоспілка, Ню Йорк 1959, ст. 8. Ціна 50 ц. Народні казки чудово ілюстру вав мистець Охрім Судомора. На цих веселих, жартівливих рисун ках виробляло свій смак уже два або й більше поколінь україн ської дітвори. Тому добре ста лося, що ці книжечки перевида но і для теперішніх українських дітей. Милозвучний текст діти лепко вивчають напам’ять, коли хтось із старших його прочитає. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
