Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
У в ага! Р еф ерентки су сп іл ь н о ї о п ік и ! Наш плян праці п ер едбачує для нас завдання впродовж цілого року. Але в це велике свято Воскресення Христового стараймося особливо згадати всіх потребую чих, що є близько нас. Відвідаймо хворих, приготуймо кошик для старших, запросімо на Свячене всіх самітніх. Привітаймо писанкою наших вояків у Вієтнамі! Зогріймо в це велике свято всіх знедолених! Марія Химинець Референтка Сусп. Опіки Гол. Управи („аби не врік“), а коли господиня саджала паску в піч, тоді він ви- стрелював із пістоля і такі стріли селом лунали. А вона приговорю вала: „Йкас лізеш у піч ладна та гладонька, така абис і вилізала". Разом із паскою приготовляли сіль до Великоднього столу. Груд ку солі загортали в ганчірку і кла ли в піч. Ганчірка обгоріла, а сіль зберігали на Великдень. Тоді го сподар клав ту сіль на паску і ста вив на покуті. У четвер варили ще яйця на крашанки і пізніше занурювали їх у краску. Яйця на писанку, як відомо не слід варити, бо лушпи на тоді не приймає добре краски і воску. Та в багатьох околицях писання писанок уже перевелося і там їх заступали крашанки — яй ця, пофарбовані в різний кольор. У четвер також кололи кабана, щоб сало було чисте, щоб у ньо му нічого шкідливого не заве лося. Але ще давнішим зви чаєм треба вважати колення поро сяти. Це відгук стародавньої жи вої жертви, що в християнських часах заступлено печеним поро сям, яке треба було посвятити з хріном у зубах разом із паскою. Зчасом порося заступила печена шинка. Ось така то „не важка" робота мусить бути зроблена в четвер при дуже строгім пості. Родина в цей день їла пізно вночі по Страстях. Це була дуже врочиста в е ч е - р я , що збирала всю родину до вкруги стола. Страви були пісні на олії і нагадували собою Свят-Ве- чірні, тільки були скромніші. Кім- пінська-Тацюн у своїй книжці „Рік у житті української господині", згадує, що був пісний борщ, сма жені оселедці і пироги з гречаною кашею. Могла бути і кутя. Згідно з дослідами Килимника ця вечеря тому була така святочна, що її ро дина ладила на пошану своїх по кійників і вірила, що покійники ра зом із нею її споживають. Тому під час вечері був поважний на стрій, ніхто не сміявся і голосно не говорив. В часі вечері від столу не вставали. З найбільшою увагою і повагою вислухували 12 Євангелій про му ки Христові, переплітані сумним передзвоном. У Галичині малі хлопці приготовляли тарахкала й ними калатали під час дзвоніння. Це збільшувало ще незвичайність і чарівність відправи. Додому по вертались гідно й осторожно з за паленими свічками і трійцями, щоб донести вогонь додому. Бо ж тре ба підкурити все господарство, викоптити хрести і поставити свіч ку на почесному місці. В цю ніч чоловіча молодь (жін ки не брали участи) мала роботу. Запалювала „живим вогнем" в о г- н і на узліссі, близько води, на горбках. Заграву від тих вогнищ видно було далеко. Вогонь цей о- чищував поле, худобу, бджоли і майбутній урожай. Сповнював цей вогонь ще дуже важливу функцію — просвічував дорогу покійникам, що в цю ніч святкують свій Мерт вецький або Навський Великдень. На весну оживає ціла природа, то й покійники виходять „на цей світ", щоб також розважитися. Бу ло таке повір’я, що вони встають опівночі зі своїх гробів і на звук дзвонів сходяться в церкві зі своїм мертвим священиком, дяком, діть ми, що тримають крашанки, напов нені клоччям... Ніхто живий не мо же підглянути того. Про той Ве ликдень є багато легенд, а Квітка- Основ’яненко описав його у своє му оповіданні „Метрвецький Ве ликдень". Тоді, коли згідно з віруванням мерці опівночі правлять Службу Божу, ціла родина, що поверну лась зі Страстей, засідає врочи сто до вечері. Рештки її залиша ють на столі, бо по відправі небі- щики прийдуть її їсти. Отже бачимо, як уміло наші предки получили свої обряди, ще створені в поганських часах, із звичаями християнського часу. Ад же вечерю у Страстний Четвер на певне всі споживали в набожному настрою, вислухавши 12 Євангелій і готуючись на завтрішній день до Плащаниці. А й до того ця вече ря для багатьох була останньою їжею перед розговінням, бо багато людей засуджувало себе на стро гий піст. Страстний Четвер уміщував у собі прадавні первні, що дістали нове значення у сучасній добі. А й показував, яка сила роботи спа дала на українську господиню, що вміла це все погодити у своєму трудному житті. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 З Головній Управі й Екзекутиві СУА Окружній Раді СУА та всьому членству СУА кличемо радісне ХРИСТОС ВОСКРЕС! УПРАВА І ЧЛЕНКИ 59 ВІДДІЛУ СУА у Балтиморі, Мд.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
