Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
В е д м е д и к д е т е к т и в РВГ Коли прийшла осінь, ведмедик Борисик допомагав своїй мамі при готовляти яму на зиму. Йому вже було рік і пів, ото ж був він до сить великим ведмедиком і силь ним. Та не був ще дуже розум ний, не встиг навчитися від мами- ведмедиці, як треба в лісі жити. Коли надійшла холодна пора, пішли ведмеді вище в гори, в гу стий ліс і там під одним деревом, яке перевернула буря коренем у- гору, приготовили лігво та й за снули на зиму. Ведмедик Борисик трошки спав, а часом будився і перевертався з боку на бік, перешкоджав своїй мамі. — Шкода, що Борисик не люд ська дитина, думала ведмедиця. -— Дала б йому книжечку огля дати, або кредки та папір, щоб ри сував. А я могла б ще трохи по спати. Та Борисик був ведмедиком і ко ли прийшли перші теплі дні у бе резні, то йому ніяк не схотілося більше спати. Тихо, тихенько, щоб мама не чула, виліз вік на двір. — Ух, та холодно, ще всюди великі купи снігу. Та це нічого, подумав він. — Піду я коло тої великої смереки і погляну вдолину на со- няшну поляну. На поляні ведмедик побачив зе лену травичку, що визирала з-під снігу. Лапою розкопав сніг -— а там ще більше трави! Теплий віт рець подув на нього і ведмедик по думав: —- Піду я дальше і немов детектив буду шукати за весною. Тоді побіжу до мами і скажу, що вже час вставати. Так пішов Борисик за слідами весни. Сходив все нижче з гір в долини і бачив щораз то більше зеленої травички. Вітер приносив запах мокрої землі, а потім якийсь такий ніжний — може квіточок? Раптом почув ведмедик якийсь ше лест у кущах. Відсунув гілочки і побачив кілька пташок-вільшанок, як вони весело скакали і дзьоби ками витягали щось із землі. — О, коли є вільшанки, то й весна близь ко, втішився Борисик. -— Піду я сказати мамі. Вона здивується я- кий з мене добрий детектив! 0- бернувся і почав іти попри кущи ки, попри смерічки, через кала- баньку — та чи туди дорога назад до лігва? Попробував іншу сте жечку, але вона звернула вниз. — Ми живемо вгорі, в густому лісі. Там ще дуже холодно і мама певне спить, не знає, що я загубився! Ведмедик пробував перелазити через кущі, подер свій кожушок та й заплакав. — Як мені тепер ді статися до мами-ведмедиці, до на шої сухої, теплої домівки? Лапками обтирав він сльози і на віть не почув, як із кущів вийшла ведмедицця. — Ах, ти тут нечем ний Борисику, а який заболоче ний, обдертий! Та ведмедик не зва жав на те, що його мама сварить. Він був такий радий, що вона зна йшла його! Ведмедиця трохи почистила Бо- рисика і вони вибралися в дорогу додому. Ведмедик розказував про весну, та не міг хвалитися, який то він добрий детектив. — Але як ти мене знайшла, мамо? допиту вався. — Я йшла по твоїх слідах, Борисику, відповіла ведмедиця — спершу було видно відбитки твоїх лапок по снігу, а потім по бо лоті. У кущах я знайшла навіть кусочки твого кожушка. Ах, ти ще дурненький! — Мамо, ти справжній детек тив, втішився Борисик. — Прошу, навчи мене, як треба в лісі жити! Вони прийшли до свого лігва — і вгадайте, що побачили? Дві фіо- летні квітки — крокуси виросли на клаптику зеленої травички. Вже дійсно весна! ЧУКИ Ой чук-чуки, чукиночки! Потанцюй но, дитиночко. Потанцюй но трішки, хай міцніють ніжки. Ой чук-чуки, чуконички! Бий, дитино в долонечки жваво, веселенько і рости швиденько. Лапою розкопав сніг — а там ще більше трави! НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 37
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
