Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ НЮ ЙОРК, Н. Й. Зовсім непомітно пройшла в нашій пресі вістка про смерть бл. п. Пара- скеви Б а г р и н і в с ь к о ї. Хоч це була людина помітних громадських заслуг і оточена широким кругом знайомих, проте внаслідок довголіт ньої недуги вже стояла осторонь то вариських і громадських взаємин. Не мала тут ближ чої рідні й через те бракує багато ї ї життєписних даних. Наприклад, невідом е ї ї місце наро дження й освіта, що допомогло б опреділити середовищ е, з якого вий шла. Знаєм о, що пер ед 1. світовою війною проживала в П етербурзі, як дружина Біляшенка, урядовця Д ерж . Банку. О бидвоє брали участь у житті української громади. Завдяки своїм товариським прикметам постать Пара- скеви Киріяківни була більш по мітна. Невідомо, як закінчилося це подруж ж я, бо пізніше вж е не чуємо про ї ї чоловіка. Українська національна революція стягнула її, як багато інших петер бурзьких українців, д о Києва. Тут вона проявляла себ е у веденні укр. клюбу „Родина", а зго д о м стала пра цювати завідую чою господарською частиною міністерства юстиції УНР. На еміграцію виїхала вж е як дружина Миколи Багринівського, що був ди ректором одного з департаментів. Подружжя проживало сперш у у Вар шаві, а потім на початку 20-тих pp. перенеслося на Волинь. М. Багринів- ський, що був правником, відкрив у Рівному адвокатську канцелярію. У 1924 р. українське жіноцтво в Рівному заходилось коло заснування С ою зу Українок і поміж ініціяторками бачимо прізвище П. Багринівської. Вона й мусіла бути головною рушій ною силою, бо проводила основними зборам и. Трохи зго д о м вибрано ї ї головою і в 1934 р. вона очолювала делегацію волинського жіноцтва на Перший Жіночий Конгрес у Стани славові. Від того року аж д о вибуху 2. світової війни була незмінною го ловою організації. За 15 літ існування Союз Українок Волині проробив в е лику р оботу і начислював 9 Філій та кільканадцять читалень-бібліотек. Ста- тутово був незалежний від С оюзу Українок у Галичині, але вдерж ував тісні взаємини. Ця окремішність була зумовлена політичними умовинами в тодішній Польщі. В ибух 2. світової війни припинив цей розвиток. П. Багринівська зали шилась у Рівному і наразилась на пе реслідування: ї ї арештували і під за- мітом нервової хвороби примістили у Кирилівській лікарні в Києві. Тут вона вийшла на волю, коли німецька армія окупувала Україну. Скоро ї ї там відшукав чоловік, що перебув лихо ліття на Заході. На дальшу еміграцію подруж ж я вже виїхало разом, спер ш у до Німеччини, а потім д о ЗСА. Жахливі переживання воєнних р о ків дали себе взнаки і П. Багринівська вже не повернулась до громадської праці. Одначе вона живо цікавилась нашим жіночим рухом і в 1948 р. ба чимо ї ї поміж учасницями Світового Конгресу Українського Ж іноцтва у Філядельфії. Після короткого побуту у Денвері, Колорадо, д е помер ї ї чо ловік, Параскева Киріяківна повер нулась до Ню Й орку. Трудно було їй погодитись із самотою, д о якої не була приготована. Тому д р у зі вмісти ли в лікарні, д е й прожила вона остан ні роки свого життя. Померла в б е резні 1968 р. В цьому часі опікувалось нею Се- стрицтво св. Покрови у Ню й о р к у , відвідуючи ї ї і дбаючи про різні ї ї потреби. Оцим піклуванням зогріли останні роки жінки, щ о дала великий вклад праці у з організування україн ського жіноцтва Волині. Посмертну згадку про н еї подав Матірній Союз Українок у Ню й о р к у і журнал Наше Життя. JI. Б. НЮ ЙОРК, Н. Й. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що 11. грудня 1968 р. ненадійно відійшла у віч ність наша довголітня і дуже до бра членка бл. п. Катерина Круп ник у віці 72-ох літ. Залишила у смутку дві дочки Стефанію і Марію, зятів, внуків і правнуків та сестру Анну Либу з чоловіком. Нехай земля Вашінгтона буде їй легкою! Марія Б. Гарасимчук голова 3 Відділу СУА Т-ва „Жіноча Поміч" РІЗДВЯНИЙ ЗАПИТНИК На 300 запитників про Різдвяні страви, розісланих у жовтні 1968 p., наспіло 36 виповнених. Дотепер від гукнулись Відділи — 1, 4, 7, 9, 13, 26, 28, 35, 42, 49, 54, 56, 59, 63, 73, 87. В останньому часі надіслали свої відповіді — Емілія Павлюк (Самбір- щ ина), Ксеня Баб’як (Тернопільщи н а), Анна Г'айдичук (Городенщ ина), Анастазія Баханок (Турчанщина), Марта Зелінська (Збараж чина). Про хаєм о й дальше виповнювати запит- ники, що їх розіслала й опрацьовує Культ.-Освітня Комісія СУА. Лиш небагато Союзянок подало приписи Різдвяних страв. А це також бажаним було б зібрати. ЖУРНАЛ ДЛЯ БАБУСІ Приємно звітувати про те, щ о наші читачки пам’ятають про старших са мітніх жінок і ф ундую ть для них пе редплати. Деякі вже довгі роки опла чують їх . Це є пп. Ольга Коренець із Нюарку, Марія Дзю блик із Клівленду і Марія Ганас із Гемилтону (всі від 1964 p .). Від 1966 р. оплачує таку пе редплату п-ні Ярослава Кліш із Фе- лядельфії. Відновила тепер фундацію п-ні Анна Чорній із Балтимору. Вже вдруге оплатила ї ї п-ні Ольга Ц еле- вич із Ню й о р к у (попередня вплата не була проголошена, за недогляд пе репрош уєм о). А в цьому році уф ун- дувала ї ї п-ні Ярослава Фаріон із Ши каґо. Щира дяка за те! 14 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 Бл. п. Параскева Багринівська L ate P araskeva Baihrynivska, long tim e P resident of U krainian W om en’s Association of Wolyn, U kraine Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
