Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ НЮ ЙОРК, Н. Й. Зовсім непомітно пройшла в нашій пресі вістка про смерть бл. п. Пара- скеви Б а г р и н і в с ь к о ї. Хоч це була людина помітних громадських заслуг і оточена широким кругом знайомих, проте внаслідок довголіт ньої недуги вже стояла осторонь то вариських і громадських взаємин. Не мала тут ближ чої рідні й через те бракує багато ї ї життєписних даних. Наприклад, невідом е ї ї місце наро дження й освіта, що допомогло б опреділити середовищ е, з якого вий шла. Знаєм о, що пер ед 1. світовою війною проживала в П етербурзі, як дружина Біляшенка, урядовця Д ерж . Банку. О бидвоє брали участь у житті української громади. Завдяки своїм товариським прикметам постать Пара- скеви Киріяківни була більш по мітна. Невідомо, як закінчилося це подруж ж я, бо пізніше вж е не чуємо про ї ї чоловіка. Українська національна революція стягнула її, як багато інших петер бурзьких українців, д о Києва. Тут вона проявляла себ е у веденні укр. клюбу „Родина", а зго д о м стала пра цювати завідую чою господарською частиною міністерства юстиції УНР. На еміграцію виїхала вж е як дружина Миколи Багринівського, що був ди ректором одного з департаментів. Подружжя проживало сперш у у Вар шаві, а потім на початку 20-тих pp. перенеслося на Волинь. М. Багринів- ський, що був правником, відкрив у Рівному адвокатську канцелярію. У 1924 р. українське жіноцтво в Рівному заходилось коло заснування С ою зу Українок і поміж ініціяторками бачимо прізвище П. Багринівської. Вона й мусіла бути головною рушій ною силою, бо проводила основними зборам и. Трохи зго д о м вибрано ї ї головою і в 1934 р. вона очолювала делегацію волинського жіноцтва на Перший Жіночий Конгрес у Стани славові. Від того року аж д о вибуху 2. світової війни була незмінною го ловою організації. За 15 літ існування Союз Українок Волині проробив в е лику р оботу і начислював 9 Філій та кільканадцять читалень-бібліотек. Ста- тутово був незалежний від С оюзу Українок у Галичині, але вдерж ував тісні взаємини. Ця окремішність була зумовлена політичними умовинами в тодішній Польщі. В ибух 2. світової війни припинив цей розвиток. П. Багринівська зали шилась у Рівному і наразилась на пе реслідування: ї ї арештували і під за- мітом нервової хвороби примістили у Кирилівській лікарні в Києві. Тут вона вийшла на волю, коли німецька армія окупувала Україну. Скоро ї ї там відшукав чоловік, що перебув лихо ліття на Заході. На дальшу еміграцію подруж ж я вже виїхало разом, спер ш у до Німеччини, а потім д о ЗСА. Жахливі переживання воєнних р о ків дали себе взнаки і П. Багринівська вже не повернулась до громадської праці. Одначе вона живо цікавилась нашим жіночим рухом і в 1948 р. ба чимо ї ї поміж учасницями Світового Конгресу Українського Ж іноцтва у Філядельфії. Після короткого побуту у Денвері, Колорадо, д е помер ї ї чо ловік, Параскева Киріяківна повер нулась до Ню Й орку. Трудно було їй погодитись із самотою, д о якої не була приготована. Тому д р у зі вмісти ли в лікарні, д е й прожила вона остан ні роки свого життя. Померла в б е резні 1968 р. В цьому часі опікувалось нею Се- стрицтво св. Покрови у Ню й о р к у , відвідуючи ї ї і дбаючи про різні ї ї потреби. Оцим піклуванням зогріли останні роки жінки, щ о дала великий вклад праці у з організування україн ського жіноцтва Волині. Посмертну згадку про н еї подав Матірній Союз Українок у Ню й о р к у і журнал Наше Життя. JI. Б. НЮ ЙОРК, Н. Й. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що 11. грудня 1968 р. ненадійно відійшла у віч ність наша довголітня і дуже до бра членка бл. п. Катерина Круп ник у віці 72-ох літ. Залишила у смутку дві дочки Стефанію і Марію, зятів, внуків і правнуків та сестру Анну Либу з чоловіком. Нехай земля Вашінгтона буде їй легкою! Марія Б. Гарасимчук голова 3 Відділу СУА Т-ва „Жіноча Поміч" РІЗДВЯНИЙ ЗАПИТНИК На 300 запитників про Різдвяні страви, розісланих у жовтні 1968 p., наспіло 36 виповнених. Дотепер від гукнулись Відділи — 1, 4, 7, 9, 13, 26, 28, 35, 42, 49, 54, 56, 59, 63, 73, 87. В останньому часі надіслали свої відповіді — Емілія Павлюк (Самбір- щ ина), Ксеня Баб’як (Тернопільщи н а), Анна Г'айдичук (Городенщ ина), Анастазія Баханок (Турчанщина), Марта Зелінська (Збараж чина). Про хаєм о й дальше виповнювати запит- ники, що їх розіслала й опрацьовує Культ.-Освітня Комісія СУА. Лиш небагато Союзянок подало приписи Різдвяних страв. А це також бажаним було б зібрати. ЖУРНАЛ ДЛЯ БАБУСІ Приємно звітувати про те, щ о наші читачки пам’ятають про старших са мітніх жінок і ф ундую ть для них пе редплати. Деякі вже довгі роки опла чують їх . Це є пп. Ольга Коренець із Нюарку, Марія Дзю блик із Клівленду і Марія Ганас із Гемилтону (всі від 1964 p .). Від 1966 р. оплачує таку пе редплату п-ні Ярослава Кліш із Фе- лядельфії. Відновила тепер фундацію п-ні Анна Чорній із Балтимору. Вже вдруге оплатила ї ї п-ні Ольга Ц еле- вич із Ню й о р к у (попередня вплата не була проголошена, за недогляд пе репрош уєм о). А в цьому році уф ун- дувала ї ї п-ні Ярослава Фаріон із Ши каґо. Щира дяка за те! 14 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1969 Бл. п. Параскева Багринівська L ate P araskeva Baihrynivska, long tim e P resident of U krainian W om en’s Association of Wolyn, U kraine Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
