Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Крізь сьогоднішню Францію Репортаж їдемо над море Зустрілись ми в Реймсі. Ми то му вибрали це місто, що воно не далеко Парижу і границі Німеччи ни, звідкіля мусіли приїхати наш син і старий наш друг. А Реймс старе гарне місто, яке варто огля нути. Коли вже охолов шквал зустріч ної гарячки і всі ми трохи відпо чили, пішли оглянути катедру, збудованою ще в XIII. столітті. Вона зветься, як і паризька „Нотр Дам“, тільки трохи вужча, а тому і стрункіша. Ззовні і тут пишають ся, вишкірюючи свої пащі, різні потвори, але весь фронтон удеко- рований композиціями з груп і по одинокими постатями янголів і святих, Це перше місто Франції, що зу стріло нас і тому зробило на дів чат велике враження. Його насе лення, його характер — такий цілком відмінний від міст Амери ки. У цілій Европі немає поспі ху. Европа, не лиш Франція — знає собі ціну і шанує її. Вся міцно пов’язана зі своїм славним минулим — творчо живе сучасним й уважно дивиться в майбутнє. Люди спокійні, зрівноважені, при вітні — весь час нашого побуту відчувався духовий контакт із кожним, з ким доводилось про будь що говорити. Всі радо дава ли потрібні інформації, вплітаю чи багато дечого про своє місто, а французи обов’язково з легким гумором. У Раймсі ми довго не залиша лись. Хотілося швидше на південь, на беріг Середземного моря. Там ми постановили провести 10-денну відпустку наших „европейців‘ Третього дня ми виїхали двома ав- тами до містечка Сет на південь Франції і четвертого вже були на місці. Дорога — звичайний гости нець — звивисто біжить між гор бами, вкритими величезними вино градниками. Долини вкриті збіж жям і сінокосами. На узбіччі до ріг повно червоних польових ма ків. І така ця долина від маків вся жива й радісна! На левадах уже косили траву, а в деяких міс цях уже стояли копиці запашного сіна. Роботи на сінокосах ще й досі вручну - - соковито хряскає трава під замашистою косою і дзвінко обертається сіно під умі лими граблями. Дуже рідко пра цюють машинами. Сет невелике, промислове, га ласливе місто з вузенькими вулич ками. Торгують тут переважно ри бою та різними морськими дико винками і тими, що їх залюбки споживають французи і тими, що з них виробляють різноманітні прикраси та дрібні памяткові ре чі. У заливі повно білокрилих ві трильників, рибальських і спор- тових човнів. Понад берегом ве ликі пароплави. Пахне морем, ри бою і . . . олеандрами. Переїжджаючи сюди ми зупи нилися в Монпелліє, щоб його о- глянути. Мені воно було особливо цікаве, бо тут на медичному фа культеті вчилася моя мама. А ба буня — Софія Русова ще в 1898 р. виступала з доповіддю про У- країну. Монпелліє також старе місто. Тут ще в 1200 р. був засно ваний університет, тоді на почаг- ках лиш із факультетом медичним і правничим. Тут є ще й опера, ми стецькі школи і музей, що носить назву свого засновника маляря Франсуа Ксавіє Фабре. На загал треба сказати, шо музеї у Фран ції в жалюгідному стані. Якісь во ни брудні, переповнені, переван тажені мистецькими творами. Але в цілому Монпелліє чисте і світле місто, робить враження якоїсь легкости. Там на вулицях ми зу стрічали справжніх наших цига нок. У довгих рясних спідницях, у кольорових великих хустках на плечах і з колодами карт у руках. В Оберж де Женес Але ось і Сет. Мальовничими ву зенькими вуличками збігає з висо кого горба в море. Вулички на стільки вузенькі, що не можна со Церква Богоматері Нотр Дам дю Го, побудована славним архітектом К орбю зіє C h urch N otre D am e du H au t in Ronciham ps, F ra n c e b u ilt by th e ren o w n a rch itect C o rb uisier НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1969 7
Page load link
Go to Top