Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Крізь сьогоднішню Францію Репортаж їдемо над море Зустрілись ми в Реймсі. Ми то му вибрали це місто, що воно не далеко Парижу і границі Німеччи ни, звідкіля мусіли приїхати наш син і старий наш друг. А Реймс старе гарне місто, яке варто огля нути. Коли вже охолов шквал зустріч ної гарячки і всі ми трохи відпо чили, пішли оглянути катедру, збудованою ще в XIII. столітті. Вона зветься, як і паризька „Нотр Дам“, тільки трохи вужча, а тому і стрункіша. Ззовні і тут пишають ся, вишкірюючи свої пащі, різні потвори, але весь фронтон удеко- рований композиціями з груп і по одинокими постатями янголів і святих, Це перше місто Франції, що зу стріло нас і тому зробило на дів чат велике враження. Його насе лення, його характер — такий цілком відмінний від міст Амери ки. У цілій Европі немає поспі ху. Европа, не лиш Франція — знає собі ціну і шанує її. Вся міцно пов’язана зі своїм славним минулим — творчо живе сучасним й уважно дивиться в майбутнє. Люди спокійні, зрівноважені, при вітні — весь час нашого побуту відчувався духовий контакт із кожним, з ким доводилось про будь що говорити. Всі радо дава ли потрібні інформації, вплітаю чи багато дечого про своє місто, а французи обов’язково з легким гумором. У Раймсі ми довго не залиша лись. Хотілося швидше на південь, на беріг Середземного моря. Там ми постановили провести 10-денну відпустку наших „европейців‘ Третього дня ми виїхали двома ав- тами до містечка Сет на південь Франції і четвертого вже були на місці. Дорога — звичайний гости нець — звивисто біжить між гор бами, вкритими величезними вино градниками. Долини вкриті збіж жям і сінокосами. На узбіччі до ріг повно червоних польових ма ків. І така ця долина від маків вся жива й радісна! На левадах уже косили траву, а в деяких міс цях уже стояли копиці запашного сіна. Роботи на сінокосах ще й досі вручну - - соковито хряскає трава під замашистою косою і дзвінко обертається сіно під умі лими граблями. Дуже рідко пра цюють машинами. Сет невелике, промислове, га ласливе місто з вузенькими вулич ками. Торгують тут переважно ри бою та різними морськими дико винками і тими, що їх залюбки споживають французи і тими, що з них виробляють різноманітні прикраси та дрібні памяткові ре чі. У заливі повно білокрилих ві трильників, рибальських і спор- тових човнів. Понад берегом ве ликі пароплави. Пахне морем, ри бою і . . . олеандрами. Переїжджаючи сюди ми зупи нилися в Монпелліє, щоб його о- глянути. Мені воно було особливо цікаве, бо тут на медичному фа культеті вчилася моя мама. А ба буня — Софія Русова ще в 1898 р. виступала з доповіддю про У- країну. Монпелліє також старе місто. Тут ще в 1200 р. був засно ваний університет, тоді на почаг- ках лиш із факультетом медичним і правничим. Тут є ще й опера, ми стецькі школи і музей, що носить назву свого засновника маляря Франсуа Ксавіє Фабре. На загал треба сказати, шо музеї у Фран ції в жалюгідному стані. Якісь во ни брудні, переповнені, переван тажені мистецькими творами. Але в цілому Монпелліє чисте і світле місто, робить враження якоїсь легкости. Там на вулицях ми зу стрічали справжніх наших цига нок. У довгих рясних спідницях, у кольорових великих хустках на плечах і з колодами карт у руках. В Оберж де Женес Але ось і Сет. Мальовничими ву зенькими вуличками збігає з висо кого горба в море. Вулички на стільки вузенькі, що не можна со Церква Богоматері Нотр Дам дю Го, побудована славним архітектом К орбю зіє C h urch N otre D am e du H au t in Ronciham ps, F ra n c e b u ilt by th e ren o w n a rch itect C o rb uisier НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1969 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
