Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
один промовив навмисне басом ,,о- бов’язково розстріляють"... Між чотирма широчезними спи нами в білих сорочках, як по важну полонену, повели Лізу з клуночком, де вже не було про фесорового хліба, але заховалась книжечка про Запоріжжя. Під вишнею, на горбочку, немов присіла відпочивати біленька ста- ростова хатка та й зачепурилася рожами й чорнобривцями, а на плетню догори дном блискотіли чисто вимиті глечики: вона й не здивувалася процесії, а гостинно відчинила двері і впустила їх усіх, пахнувши на них паром від вишне вих вареників - — ніби хотіла пого стити. Хлопці посадовили Лізу на ла ву і самі давай роздивлятись, що в неї там за пропаганда захована в клуночку. І тут знов старий дослідник За поріжжя зробив своє чудове діло: книжку листали, розглядали ма люнки і знов перегортали лист ки, забувши, чого прийшли. А по тім якось не запитавши, чи мож на, чиїсь руки загарбали добич до кишені і чотири вишивані со рочки зникли не знати, чи чату вати ворога чи читати книжечку... Коли їх уже не було, Ліза під няла голову. Крізь пару глянула на неї липова збірачка, що кида ла вареники в миску, киваючи везерунком — чорним по черво ному — а на кінці її повна старо- стихина рука. А коли пар розі йшовся то й сама повновида маги одного з цих парубків випливла понад мискою і перші її слова бу ли: — І голодна ж ти мабуть! Не бійся, тобі злого не зроблять! От переспишся в нас, а там видно буде! І найбільший вареник так і плюснув до Лізи в полумисок. За чепивши його шпичкою Ліза пове селішала. — Та чого ж мене заарештува ли? Я ж не большевичка! Іду до Петлюри... — Добре, добре! Ласкаво посмі халася старостиха і підклала ще вареник. — Ну, а як би й больше вичка — все людина! Прийшов староста. Він не звер тав на Лізу ніякої уваги. Мов не було її в хаті. Його більше турбу вали коні, що їх у нього забрали. Чи вернуть? Оті пройдисвіти! І старший син з кіньми мав їхати. Ну, та якось буде! Ліза перелякано дивилась на су ворого старосту і вже не була пев на, що її за коні, за грабунки, як не тепер, то вранці уб’ють! І не хотіла їсти шостого вареника, що їй підклала старостиха і на хлоп ців не сердилась за книжечку — ні до чого їй цей подарунок тепер! Спала, не спала на ряднині, на лавичці під образами, що рушни ками заквітчані і пахуча трава пу чечками за них встромлена... А тільки, тільки на світ благослови ло і почали туркотіти голуби, ста- ростова суха рука торкнулася до Лізи: — Вставай, дівко! Та поки вар тові сплять, он тою стежкою поза левади й тікай! Не хочу з тобою морочитися! Ліза схопила клунок і в ноги! Бігла вона що сили, аж заховалася за ліщину і тоді вже розгорнула клунок. Цікаво стало, а чого він такий важкий? На цей раз клунок був без кни жечки, але з холодними старости- хиними варениками в капустяному листку і кусником масла також. (Докінчення б у д е) НОВІ книжки Наталія Костецька: Куховарські приписи, м’ясиво, городина й ово чі, печиво, Філядельфія 1969 р. Видання Союзу Українок Амери ки. Практична Книгозбірня ч. 1-3. Ст. 96. Ціна 2.50 дол. Н. Костецька-Стефанишин відо ма, як фахівець домашнього го сподарства в Зах. Україні. Покін чивши семінар учительок дом. го сподарства у Варшаві, вона внесла — як співробітниця журналу „Но ва Хата" — засади новітнього хар чування у нашу кухню. Пізніш продовжувала цю працю в журна лі „Наше Життя". Її приписи вийшли ще в 1953 р. першим зщитком „М’ясиво", що вже є ви черпаний. Тепер удалося зібрати всі три зшитки в одну книжку. О- крім приписів знайдете в ній та кож дуже добре загальне окрес лення кожного харчевого складни ка та його способу приладження. Ф. Любинецька і О. Кузьмович: Правила доброї поведінки. Торон то, 1961. Накладом кооп. Плай. Вже довгі роки служить нам книжечка своїми цінними вказів ками про правила поведінки і на жаль вона так мало відома! Впо рядниці дуже добре підібрали ма теріял — він відповідний для хлопців, але також і для дівчат. Подані правила поведінки, в авті, під час подорожі, в театрі, в ре сторані, у церкві, у школі і в го стині. При тому узгляднено деякі звичаї, прийняті в Европі у відрі- зненні від американських. (Напр. подавання чи цілування руки). Хоч книжечка призначена для мо лоді, але й старшим варто її про читати через ту вище згадану різ ницю. U k rain ian s in D e tro it, N ovem ber 1968, by M ichael and M artha W ichorek. Pages 192. Довідники життя кожного на шого осередку дуже потрібні. До тепер тільки Дітройт дочекався того завдяки дбайливості подруж жя Віхореків. Тут поданий пере гляд парохій, шкіл, організацій, видань і список усіх підприємств. Для нас цікава обширна згадка про почин Окр. Ради СУА, а саме площу для будови Дому для Стар ших, що запроектована. Рівнож широко поданий перегляд народ- ніх мисткинь, що працюють у різ них галузях, а між ними багато Союзянок. Л. Б. ЗШ И ТО К ВЕ Л И К О Д Н ІХ ПРИПИСІВ В ж е не р а з наші В ідділи відби вали зш итки з приписами. І ми п одавали зр а зк и ї х у н аш ом у ж ур н ал і. А тут уп е р ш е 12 В ідділ СУА ім. О лени Пчіл- ки з К лівлен ду впор ядкував ї х з а о д н ією з а с а д о ю — для В е л и к о д н ь о ї г о стини. Для т іє ї цілі покори стувався підтри м кою п-ні Ірини К аш уби н сь к ої, на ш о ї госп . р еф ер ен тк и . В она ж у біл ьш ості п осл уж и л а їм св оїм и при писами та написала д о т о г о вступ не сл ов о. ЗВ ІТ Н І листк и В ж е за к ін ч у єм о підсум ки зв іт н и х листків В ідділ ів , щ о наспіли д о Ц ен тралі з а 1968 р. У ціл ом у прийш ло 70 зв іт н и х листків. ї х дан і посл уж ат ь Е кзек ути ві і р еф ер ен тк ам для п е р е гляду р ізн и х ділянок н а ш о ї праці. Не надіслали зв іт н и х листків В ід діли — 15, 25, 26, ЗО, 31, 34, 45, 46, 56, 62, 72, 86, 89, 92 і 96. С п о д ієм о сь , щ о вони щ е зм о ж у т ь виповнити ї х у н ай бл и ж ч ом у часі. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
