Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ КЛІВЛЕНД, ОГАЙО Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що 28. травня ц.р. пересталося бити серце Марії з Трісків Олексин, якої ціле життя буде віддане тільки важкій праці для своєї родини, шкільної дітво ри й української громади. Найкращі роки свого життя во на провела на рідних землях, де працювала 35 років, як учителька, а згодом директорка школи в с. Дев’ятирі Равського повіту. Поки нувши Батьківщину працювала да лі невтомно над вихованням моло ді в таборах Німеччини. Зроду по гідної веселої товариської вдачі, вона завжди втішалася симпатія ми селянства та була його доброю провідницею й дорадницею, як у Рідному Краю так і на еміграції. На американському суходолі та кож кинулася у вир громадського життя, віддаючи всі сили праці у Рідній Школі, а також після засну вання 33 Відділу СУА ім. Лесі У- країнки, як голова його К-ту „Ма ти й Дитина" та врешті як про відниця першої на терені Америки Дитячої Світлички, якій дала кріп- кі основи так, що вона до сього дні гарно розвивається. Як справ жня українка-патріотка Марія О- лексин працювала також у Відді лі Укр. Зол. Хреста ім. Олени Те- ліги. Наскрізь переповнена добро тою, до всіх щира й прихильна, завжди на послугах української громади, не знаходила часу зай матися власними фізичними недо маганнями, що наче скритий ворог діяли в її організмі. Так вона по волі в’янула, аж 28. травня відій шла у вічність. Спи ж спокійно, наша дорога Співтоваришко, Приятелько і Гро мадянко, поки Господь Бог роз будить Тебе. Нехай пам’ять по То бі триває вічно. Чужа клівлендська земля нехай буде Тобі легкою... Михайлина Ставнича ПІТСБУРҐ, ПА. Ділимося з усім членством СУА сумною вісткою, що 12. травня ц. р. пересталося бити серце на шої улюбленої довголітньої го лови бл. п. Анни Юги, яка неспо дівано відійшла у вічність. Анна Юга народилася в с. За- райсько, пов. Самбір. До Америки прибула в 1913 р. і внедовзі вий шла заміж за Миколу Шнера. Під час трагічного випадку її чоло вік загинув і по якомусь часі вона вийшла вдруге заміж за Івана Югу, з яким прожила 27 літ. Замилування до праці в рідних організаціях з’явилось в Анни Ю- ги ще замолоду. Вона була спів- основницею нашого Відділу у 1940 p., його довголітньою, а в останніх роках почесною голо вою. Брала участь у Конвенціях УНСоюзу, і Укр. Нар. Помочі, як делегатка, але найрадше проявля ла себе на терені СУА. Завдяки лагідній і вирозумілій вдачі, що випливала з глибини її серця, вона вміла вдержати у Від ділі гармонійну атмосферу і по шану і вирозуміння серед членок. До останніх днів свого життя По кійна була в контакті з членками та практичними порадами піддер жувала їх у праці. Була щедрою у пожертвах на народні цілі. По стійно приєднувала нових перед платниць для нашого журналу та складала пожертви на пресовий фонд. Тому й не диво, що на її похо рон зібралась численна громада Пітсбурґу, а членки Відділу взяли в ній велику участь. Прощальне слово над могилою виголосила п-ні Іванна Старощак, секретарка 27 Відділу. Поминки підготували молодші членки Відділу. Покійна залишила у великому смутку чоловіка Івана, одинадцять унуків, дві заміжні сестри Розалію Ткачук-Макар і Марію Онишко, брата Івана Тимчишина і свояків в Україні. На поминках проведено збірку, що дала 92 дол. З того призначе но 20 дол. на пресовий фонд Н.Ж. 12 дол. на радіопрограму Пісня України, а 60 дол. на Визвольний Фонд. Управа 27 Відділу СУА ім. Ольги Басараб у Пітсбурґу ** * Ділимося сумною вісткою з на шими читачками, що дня 1. берез ня 1969 р. відійшла у вічність бл. п. Надія з Яцкевичів Громницька. Народжена у 1896 р. в Ораві, Зах. Україна, закінчила Ліцей Укр. Ді вочого Інституту у Перемишлі у 1912 р. Студіювала у Львівському університеті перед 1. світовою вій ною, потім одружилась з видавцем і книгарем Ізидором Громницьким у Львові. Була учасницею наших Визвольних Змагань. Працювала, як учителька і бібліотекарка. До помагала чоловікові у веденні кни гарні і прислужилася в поширенні української книжки. Полишила у смутку єдиного си на Романа і сестер д-р Віру Кос і Любу Мармаш. Хоч Покійна по мерла у Девідсоні, Саскачеван, то її поховали 18. березня у Ню То ронто з Церкви св. Михайла. Па нахиду відправили оо. Хомин і О- стапович у приявності ЗО осіб, між якими були представники Наук. Т-ва ім. Шевченка і Державного Центру Укр. Нар. Республіки. Вічна їй пам’ять! Редакція Нашого Життя НАШЕ СПІВЧУТТЯ Дня ЗО. квітня ц. р. відійшов нена дійно у вічність маленький Марко Смолинський. Щ об залишилась па м’ятка по ньому й щ об виявити наше глибоке співчуття батькам, членки на шого Відділу в Бостоні, до якого на лежить мати маленького Марка, зл о жили пожертву на Фонд Мати й Д и тина в сумі 66 дол., а саме: По 5 дол. пп.: Марія Базюк, Мотря Головінська, Віра Гриценко, Іванка Кан, Ксеня Масловська, Наталія Ми- колаєвич, Ірина Свистун, Анна Смо- линська, Ольга Федорів, Люся Чай- ківська, Анна Чопек. З дол.: п. Панчишин. По 2 дол. пп.: Євдокія Рогач, Єва Сахарук. По 1 дол. пп.: Ольга Бараник, Софія Вінсор, С. Костецька, Юлія Тутка. Цією дорогою складаємо наше сер дечне співчуття батькам інж. Богда нові й Тані Смолинським та обоїм Бабцям і Дідуням. Управа 79 Відділу СУА у Бостоні 14 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1969 Замовляйте складанку „УКРАЇНСЬКА ХАТА“ „ГАГІЛКИ“ по 2.00 дол. OSVITA, 947 Meetinghouse Rd. Rydal, Pa. 19046 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top