Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Рушничок Спогад Олена Залізняк Про рушничок тепер багато пи шуть, і говорять, і співають. Одні хвалять, другі ганять, але співають його і в далекій Австралії, і з Сибіру про нього пишуть. Але не про той ,,Рушничок“ хочу гово рити, що його створили Майбо- рода з Малишком. А про зовсім інший, такий звичайний, старий, домашній рушничок, чи вже на віть не рушничок, а просто вили- нялу стару, льняну шматинку. Йому вже більше, як пів століття, бо рідне село покинула я ще 1908 p., а його ткали ще до того часу. Мій рушничок — це єдина пам’ят ка з мого рідного села і тому хо четься про нього говорити, хоч може воно нікому нецікаве, а тіль ки мені. Коли пухкі, зорані свіжо заво лочені ораниці огріло весняне сонце і скропив рясний дощик, по сипались на них блискучі зерен ця льону. Не з модерної сіварки, а крізь спрацьовані пальці старої сусідки Анни рясним золотом па дали вони густо й рівномірно. Не загусто, щоб потім льон не зво- локнів і не зарідко, щоб вибуяв ши, не виляг, а саме так, як го диться. Цілими жменями брала йо го з подолка своєї ,,пілки“ кидала повними пушками, розсівала рів номірно й одностайно. То ж як со нечко пригрівало на царинку і по ливав її теплий дощик — зійшов льон ясною зеленню: густий, як щітка. Прийшов час його полоти. Полоти льон — нудна робота. О- бережно, прилягаючи до борозди, треба вибирати бур’ян, що буяє в ньому. І черевці, і дрясен, і впер тий перій, і липку повійку. Земля пахтить вогким подихом, сонце пригріває •—- спати хочеться. Тому молодиця опирається цьому снові, співаючи: А я би ся не здрімала Лейок половучи, А біда ся іздрімала, Хаточку м ету ч и ... Ясною зеленню пишається ці лий лен, а згодом синявою квіту, що зірочками, як дитячими оче нятами дивляться з цілого поля. Але час іде, гаряче літне сонце пригріває і замість квіту — темно- руді головки, повні золотистого насіння. Прийшов час брати льон, щоб не перестиг, насіння не виси палось. Це пильна робота, затяга ти з нею не можна: А невістка молоденька В полі ленок брала, Нічка її захопила В полі ночувала. Ой, бодай ти невістонько Тополеньков стала, Щ о ти ленок не дібрала, В полі ночувала. Так народня пісня пояснює, се ред яких обставин молодиця за мінилася в тополю. Вибраний льон, пов’язаний у сніпки і поскладаний на полі, не довго там стоїть. Треба його бра ти до стодоли і на веретах обтов- кати головки, щоб було потім і на сіння і льон на смачний олій під час великого посту. Але його тре ба і віяти, і ,,счиняти“, і кружля ти, і ,,опалати“, доки цілком чи стий і золотистий не піде до ко мори, щоб потім товкли його в сту пі і били в олійниці на омасту для людей і на макуху на „пійло “ для малих теляток і поросяток. А сухе билля треба намочувати в м’якій воді, вважаючи, щоб во локно не счорніло, і сушити і знов стелити на дощі, аж доки „пазді- р’я “ не почне відставати. А тоді коло терлиці жінки звиваються. Наче перекликаються сусідки, жваво і сильно вдаряючи билами терлиць. Вже осінь, день корот ший, нераз хмарно й холодно та при такій роботі не зимно, коли ціле тіло в постійному русі. Ле тить паздір’я, більше на землю, а дрібне розлітається в повітрі, осі дає на голови, хустки, на волос ся, на вії, залітає до носа, до ро та. Але дарма, робота мусить бути зроблена скоро і добре. Жмені сі рого твердого волокна треба че сати на великих щітках із заліз ними зубами, спертих одним кін- Група людей, зодягнених у народне вбрання з Турчанщини. Світлина із 30-их років із Вечора Народньої Ноші у Львові. F o lk costum es from th e B oyko region : НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1969: 7-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
