Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
JI. Бурачинська Сучасний стан науки та її ка дрів в Україні живо цікавить кожного українця на еміграції. Адже від її змісту й тенденцій розвитку залежить поступ краї ни. Тому радо взяли ми в руки книжку „Учені ВУЗ-ів Україн ської РСР“, що появилася з на годи 50-ліття жовтневої револю ції. Це є перегляд дійсних членів i-а членів-кореспондентів Академій Наук та інших академій, які пра цюють у високих школах Укра їни. З-поміж 44 тисяч викладачів Еибрано тут професорів і докто рів наук у числі 1644 осіб. Це за словами впорядників довідника — „золотий фонд“, що керує вищою освітою України. Найцікавішою частиною довід ника для нас — це жінки-вчені. Вони творять 9,5% вище згада ного числа, бо їх є 154. Подіб но, як їхні колеги — це профе сори, що займають катедри або доценти, що при них працюють і майже всі осягнули вчений сту пінь доктора наук. Теми їх док торських праць здебільшого вика зані. Тому, що цих жінок-учених не так уже багато, то можна їх роз глянути в цій короткій статті. їх поділ за спеціяльністю, місцем народження й віком може довести до певних висновків. Найбільша кількість їх гурту ється в медичних інститутах. Ма ємо 79 жінох-учених, що завіду ють катедрами чи є викладачами мед. інститутів. Яка третина їх — це вже старші жінки, що народи лись перед революцією. Фахову освіту щоправда, вже дістали за совєтської влади, та треба при гадати, що тяга до медичних сту дій була притаманна українсько му жіноцтву вже в заранні жіно чого руху. Адже маємо відомо сті, що деякі здобули лікарський диплом у Швайцарії, коли ще жінки не мали доступу до універ ситетів у царській Росії. Пізніш здобували це знання на Вищих Жіночих Курсах. У часі 1. світо вої війни відмічувано, як винят кове явище, що в російській армії працювали жінки-лікарі. Отже в країні була вже традиція жіночих медичних студій, яка й проявила себе в тому високому числі жі нок-учених. Сюди можна зачислити також ветеринарних лікарів і фармацев тів. Це — порівнюючи нові жіночі професії і тому не диво, що вче них першої спеціяльності є 7, а другої тільки одна. Одначе коли поглянути на їх рік народження, то бачимо, що переважає стар ший річник. Подібне діється з гру пою біологів. їх є 17, отже дово лі поважне число. З-поміж них 9, отже більш як половина пересту пило шістдесятку. їх можна вва жати також жнивом цього не стримного гону до освіти, що по лонив жіноцтво на початку цього століття. Порівнюючи малий вислід дали хемічні й технічні науки. Учених жінок-хеміків є в тому довіднику 6, а жінок-інженерів 7. Цей вислід дивує нас в індустріялізованій країні, зокрема в першій спеці яльності. Хемія має всі дані, щоб притягати жінок і давати підста ву для їх творчих дослідів. Всі 6 учені-хеміки — це молодші річ ники. Може більш зрозуміле ма ле число вчених-інженерів, як но вої й незвичної професії для жінок. Тим більшою несподіван кою є вік тих жінок-інженерів. З-поміж них 6 переступили 60 років, отже народжені перед ре волюцією. Найбільшу несподіванку зроби ли жінки-вчені в іншій спеціяль ності — педагогії й мистецтві. Жі- нок-філологів на керівних пози ціях є тільки 7, а мистців (музик і образотворчих) тільки 5. Не вже занепало зацікавлення ци ми ділянками в українського жі ноцтва? Не хочеться вірити тому, коли врахувати, що за офіційною статистикою УРСР около 70% на вчальних професій займають жін ки. Серед цієї маси жінок із пе дагогічною освітою мусіли знайти ся науково обдаровані люди. Не згадуючи вже про діяння жінок у різних галузях мистецтва. Відповідь на це питання дає нам список високих шкіл України з діючими в них професорами й докторами наук. У восьми уні верситетах (за винятком київ ського) і 14 педагогічних інсти тутах України є далеко менше докторів наук і професорів ніж у 12 медичних і 44 політехніч них інститутах України. У про цесі індустріялізації весь натиск покладено на розвиток стислих наук. Тому така перевага учених лікарів, біологів, інженерів, над діячами гуманістичних наук. Та це не значить, що таких талантів немає. Вони навчають по шко лах, працюють v бібліотеках, пи шуть у пресі. Відбивається на них те, що вони одиниці недержавної нації. У своїй русифікаційній на станові уряд СССР не змагає до скріплення української культури. Коли ми вже розглянули спе- ціяльність і вік згаданих 154 жі нок-учених, то виринає ще запит щодо їх національної приналеж- ности. Прямої відповіді на те не має, але багато може нам сказати їх місце народження. І диво! По казується, що 48, себто майже третина їх — народжена поза межами України. Може трапитись, що дехто з них походить від у- країнських батьків, як це є з мисткинею Тетяною Яблонською, що народжена у Смоленську. Але й поміж тими, що народжені в Україні, не всі є української на- родности. Отже показується, що однобічне висунення наукових сил в Україні, ще й пов’язане з фа- НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1969 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
