Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Петро Кізко ЗАЙЧИК СПИТЬ.., К орж ик 1 журавель Спекла мені мама коржик, а са ма пішла до сусідки. Коржик був кругленький, пухкенький та бі ленький. Відчинив я вікно навстіж, приніс крісельце, вмостився на ньому, ліктями обіперся у вікон ницю, тай бавлюся коржиком у руках хоч кортить його надкуси ти — аж слинка котиться. Але спочатку номилуюся, тоді — з’їм. Коли мій коржик із рук •— скік, тай вилетів через вікно. Ой Бо- женьку, і як же воно сталося? Я перехиляюся через вікно вниз, ди влюся, а мій коржик по доріжці покотився. Я з хати, та за ним. Ко ли гульк -— наш песик Бурчик на щетинився, роззявив рота й до коржика розігнався. — Ой песику милесенький, Бур- чинку дорогесенький, не їж мого коржика! Песик підбіг, залащився, вгледівши мене, а коржичок через відчинену браму покотився далі. Біжу я за ним, а він такий пруд кий, немов ракетою його жене. Вибіг мій коржичок на доріж ку, котиться чимдуж, а я за ним — аж дух мені запирає. Гульк -— якийсь кіт-чорнохвіст назустріч вибігає, та до коржика хвостом махає. -— Котику-чорнохвостику, не чіпай мого коржика. Він мені з рук-скік, та й у поле втік! Послухав і котик, покотився мій коржик. Аж тут навперейми -— зайчик-капланчик. -— Оце мені коржику, будеш в моїм животику! — Стій зайчику, •— кричу -— це спекла мені мамусенька, не чіпай заюсеньку... Зайчик мені покорився, а мій коржик кругленький, пухкенький та біленький — далі покотився. От біжить лисичка — хитричка. Ой, від цієї тяжко відкараскатись. А вона вже зубами цокотить, аж доріжка польова дрижить. — Лисичко-сестричко, лисуню- красуню, яка ж ти добра та мила, якби ти мого коржика лишила... І диво-чудо сталося: лисичка- хитричка хвостом верть-круть, та й подалася в дальшу путь... Ох, уже серце в мене тьохкає, а я за коржиком біжу. Ось уже й луки, а туди доріжка. Коржик тою доріжкою біжить, аж тут жура вель летить. — Ой любий мій жу равлику, стань мені в допомозі, зупини мого коржика в дорозі! Журавель на землю спустився, крильми замахав, та й коржика пе рейняв... Узяв у дзьоба журавель коржика-круглинку, а мене — со бі на спинку. Крилами дужими змахнув, й аж до мене до хати чкурнув. На підвіконня вікна мо го зсадив, коржика кругленького, пухкенького та біленького мені лишив, а сам у зелені поля, на квітчасті луки та сині озера по летів... А тим часом я коржика з’їв... Замовляйте збірнички ЗОЛОТЕ ПАВУТИННЯ СРІБНА ЗІРКА Впорядкувала М. Юркевич — Ціна 50 ц. — Тихо, цить! Зайчик спить! натрудився цілу днину, відтак заліз під перину — і заснув... Тихо цить! Ой, було у день турботи, а скільки було роботи! Вранці кімнату замести, мамі капусти принести, моркви теж треба нарвати, обчистити, сполокати, — в лісі рііца наломити і у кухню поносити. Треба варити обід... скільки в зайчика робіт! Хотілося і погратись, з зайчиками позмагатись... Відтак зайчик помив ніжки і шубовсть собі у ліжко, ще й будильник накрутив, щоб рано його збудив. Завтра знов нова біда, мама забагла гриба! І знов рано в ліс іди і шукай мамі гриби! Отак зайчик провів днину, втомлений вліз під перину — і заснув... Тихо цить! Зайчик спить! Тета Оля Зайчик спить НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1969 29
Page load link
Go to Top