Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дня 24. травня 1969 р. відбулася в Ню Йорку небуденна громадська зу стріч: місцева громада вшанувала 90- ліття визначної жінки — Марії Вар- фолсміївни Лівицької. Зійшлися пред ставники організацій і близькі друзі, щоб привітати в цей день людину, що стала свідком цілої епохи нашого Відродження. Походила з Бердичева, середню й вищу освіту придбала в Києві. Н але жала до гуртка революційної україн ської молоді, що працював конспіра тивно, а рівночасно була членом Ж і ночої Громади, першої української жіночої організації в Києві. Одружив шись з Андрієм Лівицьким, подружжя продовжувало свою політично-осві- домну працю спільно. Проживаючи спершу в Лубнях, а потім у Каневі — Андрій і Марія Лівицькі були постій но наражені на переслідування з боку поліції, а в 1909 р. суджені у велико му процесі. Революція 1917 р. відкри ла перед ними перспективу будівниц тва української державности, але вже скоро потім довелося йти на вигнан ня. І впродовж довгих літ Марія Вар- фоломіївна гідно йшла цим шляхом^ Вона була опорою своєму чоловікові в його обов’язку Президента Укр. Нар. Республіки, доброю матір’ю і ба бунею своїм дітям і внучці. Довгі ро ки очолювала Союз Українок-Емі- ґранток, що мав свій осідок у Вар шаві. Тепер Марія Варфоломіївна прожи ває у дочки в ЗСА. Незабаром вий дуть друком спогади її цілого життя, що кинуть жмут світла на цей бурх ливий відтинок нашої історії. Разом з українською громадою — україн ське зорганізоване жіноцтво шле їй щире привітання і глибокий поклін. НАШЕ ЩИРЕ ПРИВІТАННЯ ВІДБУЛАСЯ XXII КРАЙОВА КОН ФЕРЕНЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНОК КАНАДИ У днях 27—ЗО червня 1969 р. від булася спільно із З ’їздом УНО в до мах УНО у Вінніпегу і Ст. Бонифас, 22-го Крайова Конференція Організа ції Українок Канади ім. Ольги Баса раб, при співучасті делегаток і чле- нок-гостей із цілої Канади, від Ван куверу до Монтреалу включно. Конференцією ділово проводила Президія в складі: Анна Вах (Вінні пег) — голова, Софія Климкович (Ед монтон) — заступниця, Галина Ро- слицька (Вінніпег), Ольга Басса (Монтреал) і Олександра Костик (Ге- милтон) — секретарки. У програмі Крайової Конференції, крім ділових справ, були обговорені важливі проблеми і винесені відпо відні резолюції. Головну увагу звер нено на скріплення і поширення О р ганізації молодим членством і при стосування форм праці до нових ви мог часу. Під час Конференції Відділи ОУК Вінніпегу і Ст. Бонифас друж ньо гостили учасниць Крайової Кон ференції ОУК і учасників 23-го Кра йового З ’їзду УНО. До нової Центральної Управи, якої осідок залишається надалі в Торонто, ввійшли: Стефанія Савчук —- голова, Ганна Мазуренко — перша заступни ця, Анна Вах — друга заступниця, Софія Климкович — третя заступни ця, Ярослава Зорич — секретарка, На дія Воробець — англомовна секре тарка, Марія Дунець — касирка, Юлія Яворська, Софія Проців, Тетяна Ґрай, Надія Остапчук і Віра Баніт — членки ЦУ ОУК; Організаційно-плянувальна Комісія: Любомира Чайковська — го лова, Галина Рослицька і Лідія Кали- нюк — членки; Культурно-освітня Ре- ферентура: Ольга Заяць (Ванкувер) і Наталя Данилів; Допомогова Рефе- рентура Українського Золотого Хре ста: Анна Курилів і Михайлина Про- цик; редакторка „Жіночого Світу“ — Стефанія Бубнюк; представниці до Централі Комітету Українок Канади (назначені ЦУ в жовтні 1968): Лю бо мира Чайковська, Євгенія Ситник, Ан на Вах і йосиф ина Климків; Контр. Комісія: Ольга Заяць (Торонто) — голова, Лідія Лелик, Анна Михалов- ська, Марія Калимін і Леся Каптій — члени. С. Б. Десятий Літературний Конкурс СФУЖО Десятий Літературний Конкурс СФУЖО, проголошений Світовою Федера цією Українських Ж іночих Організацій і уфундований Марусею Бек, радною міста Дітройту, що мав за тему літературний етю д, закінчився постановою Літературного Ж юрі на засіданні 21. червня 1969 р. Літературне Ж юрі у складі — Уляна Любович, Іван Смолій і Леся Храп- лива — розглянули твори 28 авторок і признали нагороди й відзначення, як слідує: Перша нагорода у висоті 100 дол. за етю д „Дівчур“, якого авторкою по відкритті коверти виявилась МАРТА ЧИЖ із Монтреалу. Д ругу рівнорядну нагороду у висоті 100 дол. поділено між двох учасниць. Половина нагороди за етюд „Гори“ припала авторці, якою по відкритті коверти виявилась ОЛЬГА ЛИТВИН з Австралії, а друга половина за етюд „Відхід" авторці, якою виявилась МАРІЯ СТРУТИНСЬКА з Філядельфії. Окрім того Літературне Ж юрі відзначило ще кілька етюдів, що засл уго вують на увагу: ТЕТЯНА ГРИНЮК, Франція, „Одарка" АННА МАКСИМОВИЧ, Філядельфія, „Материнство" НІНА МИХАЛЕВИЧ, Ст. Пол, „Субота" Ж юрі ствердило, що окрім етюдів наспіли ще цінні твори, які засл угову ють на признання, але через відмінність літературного жанру, не можна їх було взяти до уваги. Ц е є: 12354 „Буря“, гумореска Блянка „Четвертий до бриджа", оповідання Л. Антимович „Український етю д про любов", оповідання. УЛЯНА ЛЮБОВИЧ ІВАН СМОЛІЙ ЛЕСЯ ХРАПЛИВА 22 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1969 що небеса й обилля сузір — сві чадо Твоє.“ І наш роздум хочеться закін чити молитвою з давнього Орієн- ту, таку близьку для духа „А- полло 11“ : . .Із темниці виведи нас у вічне сяйво дня . . . Із смер ти виведи нас у безсмертя. “ Н. П. Той живе, не тужить, хто з книгою дружить. Без рідної книги, нація невольник інших народів. („Новий Ш лях", ч. 40) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top