Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Ж іночих Організацій ДВАДЦЯТЬПЕРШИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ВОСЬМЕ Благословенний лет НОВА КАТАСТРОФА „Цілий червень у нас падав дощ і нічого не можна було робити. А потім вода залляла весь город і ввійшла до хати на 80 цм. Ми втекли на стрих і сиділи там пів тора дня, поки вода не зійшла. А корову ми перегнали до сестри, бо там трохи вище. Тепер коло хати ніщо не лишилося, все один намул..." Отакі відомості приходять в ли стах із Зах. України. Тут вістка про те, що знищило хату, там що залляло присадибну ділянку і за топило домашніх тварин. Великі шкоди пороблено в мостах, доро гах, а навіть в електрифікації сіл. Це стихійне нещастя вказує на невпорядковані умовини водного і лісного господарства країни. Ре гуляція Дністра і його допливів не має належного піклування з боку покликаних чинників. Безпощадне нищення Карпатських лісів — це ще одна причина, що сприяє прим хам водної стихії. В нормальних умовинах пово- дяни могли б рахувати на якусь громадську або державну допомо- гову акцію. Та й втрата засіву чи городини не представляє такої не поправної шкоди. Але всі ми сві домі, що населення УРСР в вели кій мірі полягає на своїх присадиб них городах, як на джерелі свого прохарчування. Знаємо також, що винагорода робітника у колгоспі залежить у великій мірі від його збору. Отже повінь не тільки спри чинила велику матеріяльну шкоду, але й висунула перед населення марево голоду. Це велике нещастя потрясає на шим сумлінням у вільному світі. Ми зобов’язані негайно зареагу- вати на цю велику потребу — не тільки матеріяльною допомогою (а її напевне кожен дасть своїм близьким), але й заходами для то- Кожна подія, дрібна чи епо хальна має різні аспекти. Від інди- відуальности людини залежить - — котрий аспект речі вона сприйме. Серед повені подій трапилась од на, що без винятку всі людські у- ми заполонила. Людина перейшла новітній Рубікон — ступила сво єю ногою в майбутню епоху між- планетарних зв’язків. І цю подію, як і всі інші, людство прийняло чи й сприймає в її многих ас пектах. В обличчі цієї події і ваги її та впливу на майбутнє — з пев ністю й українська людина про гляне своє єство, свідомо чи під свідомо аналізуючи свою істоту. Тому, що не може застигнути людська думка в мутно-пустих водах стабілізації, не може з у п и н и т и с ь корабель людської твор чої мислі на місці — а болюче почуття, що якийсь феномен, на че іржа проїдає нас, нищить я- кість людини — зроджує внутріш ній імператив: перегорнути нову сторінку книги життя нації — вписати в неї нову, а може пред ковічну, та по новому сприйняту й скристалізовану універсальну правду, ту правду, за якою від ві ків тужить геній української істо ти, правду, що була провідною зорею для Шевченка, що манила магнетом, притягала творчі істо ти Франка, Лесі Українки, що жевріє мов земля обітована в творчості молодих умів України. го, щоб ця стихійна катастрофа і її наслідки стали відомі в захід ному світі.. Над цим уже почала працюва ти Управа СФУЖО. Найперше тре ба зібрати відомості про засяг по вені, її силу та шкоди, що вона за подіяла. Це потрібна документа ція для кожної акції в тій справі. Ідеалістична філософія признає не лиш людині — індивідуалові, але й нації певні метафізичні я- кості —- бути речником певної місії, об’явленій їй у її дусі Бо гом. Свідомість існування такої місії в українській нації жевріє віддавна, лише проблиски тієї свідомості не часті — прикриті по лудою дрібних злободенних тур бот і бід, або й важких іззовні нанесених катаклізмів, вони ник нуть приховані від людського зору. Пророчі слова Шевченка із мі стерії про „Великий Льох“, а чи навіть в підсвідомості зродже не відчуття цієї правди в „Книзі битія українського народу“ Ки- рило-Методіївських братчиків — це проблиски її. Ідеалістична істо та української натури повинна б підказати нам, що та місія — не скінчена, що, може саме тепер на порозі нової епохи, треба відро дити цей дух правди, скинути по луду віків, очистити її від іржі. Нехай же українська жінка на сторожить своє єство на новий ритм епохи! Нехай на шляху люд ства до відкриття людиною кос мосу знайде Україна своє місце, місце якого неспроможні знайти інші нації з іншою провідною і- деологічною настановою. Нехай буде для нас оцей крок зробле ний у космос — джерелом но вого пізнання Божої волі, мудро- сти, тих бажаних інтенцій і заду мів, що незрушно живуть у дусі нації. Наша місія єднає у собі елементи сприйняття людської думки Заходу і паростки духово- сти Сходу. То ж зупинімся на думці, що „екс оріенте лукс“, і зясуймо собі близькі і нам духо во слова індуської мудрости: „Як далеко не сягав би мій зір — Ти Господи, усе переді мною, тому НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1969 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
