Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Коли Меля верталась із праці до хати, вже був пізній вечір. Вона навмисне не спішилася до хати, во на не хотіла бути сама із своїми, знов розтуженими, думками. В’їжджаючи на свою вулицю, Меля запримітила авто. Воно було зовсім, але то зовсім подібне до Богданового. Вона гірко посміх нулася: „Ясно, це міраж. Це вже галюцинації. Мені привиджуєть ся. “ Меля подумала, що в цій порі Богдан вже приїхав до свого міста. Подібних до себе авт буває дуже багато. Зрештою, є темно і вона добре не бачить. Вона сповільни ла своє авто. Те друге, схоже на Богданове, їхало за нею. Та в цьо му не було нічого особливого. Поставивши авто перед хатою, Меля звільна пішла до дверей. Але чомусь вона їх зразу не відчини ла —- вона пристанула на веранді і дивилася на вулицю. Авто, схоже на Богданове, зупинилося зараз за її автом. Вона дивилася, як по гасли його світла і як з авта висів чоловік. Він обійшов другом, пе- ревірюючи, чи замкнені двері. Це тривало дуже коротко. Скільки часу треба на те, щоб ви сісти з авта й обійти його кру гом? Проте Мелі видалось це дов ге, як безконечність. В неї пере стали працювати всі змисли, крім очей. Одинока ліхтарня кидала жовтаву смугу світла. В цьому не виразному світлі вона бачила ніби знайому постать. Це, радше, була сильветка. Вона зовсім не бачила обличчя того чоловіка. У кількох секундах Меля вспіла повторити собі декілька разів те, що вже раніше прийшло їй на дум ку: навіть мрії мають свої межі. Навіть у мріях мусить бути місце для реального світу. Навіть у мрі ях не можна йти задалеко... Бо в цій порі — Богдан вже є у своєму місті. Як це можливо, щоб він ішов тепер хідником до неї, йшов від того авта? Але це справді таки був Богдан. Він був уже так близько, що не було мови про галюцинації. Він станув перед нею мовчки, не ка жучи ані слова. Він же міг про мовити „я вернувся" — але він мовчав. Він дивився в її очі. В йо го очах були сліди втоми. Втоми і якогось болю. Так болить роз- тужена душа. Він ще не міг від’ї хати, він ще мусів її раз поба чити... Тоді Меля простягла до нього руки й закликала: ,,Це неможливе, неможливе, Богданочку, це мені тільки сниться“. Він поклав їй руку на плече і сказав тільки одне слово: „ходи". І тоді вона немов проснулася й поспішно відкрила двері. Йдучи сходами, вона схлипувала і повто ряла, немов би мусіла позбутися цих слів: ,,Це неможливе, Богда ночку, це неможливе, що ти вер нувся... “ По її обличчі котилися великі сльози, але вона їх не зу пиняла. Щойно в кімнаті Богдан змахнув їх своєю хусточкою. І тоді у її вогких очах заблистіла не- чувана радість. Вона, як мала дів чинка, закинула йому руки на шию і шепотіла: ,,Це найкраще, що ти міг для мене зробити. Це найкра ще, що могло мене стрінути. Ска жи — ти справді вернувся з дороги до мене?" Тоді й він всміхнувся. „Заспо- кійся, дівчинко, заспокійся. Все є добре". Несподівано вона зовсім по жі ночому заметушилася: ,,Ти мусиш бути шалено втомлений. Спочинь, сядь тут біля ватрана. Я зараз при готую вечерю... ти голодний?" Вона голубила його розніжне- ними закоханими поглядами. її обличчя була сама ясність. Від неї воно стало молоде, зовсім молоде, як у дівчати. Вона була справді щаслива. Принц із її мрій таки став дійсністю. Це не була ілюзія. ...З мрійників не треба кепкува ти. Інколи в житті трапляються по дії, які видаються неможливими людям, що „тверезо" думають. Навіть мрійникам вони видаються неможливими. Але ці події таки трапляються... БЮРО СУСПІЛЬНОЇ ОПІКИ Бюро Суспільної Опіки у Філядель ф ії має під опікою багато старших людей, що приходять порадитись у св оїх клопотах. Здебільш ого ц е тор кається їх лікування та його коштів. Але також приводить їх потреба під шукання мешкання чи полагодження громадянських паперів. Останньо вдалось полагодити від- писання шпитального рахунку м олод шій людині та придбання деш евих окулярів для старшої. ГУРТОК КНИГОЛЮБІВ У НЮ ЙОРКУ У червні ц. р. Гурток Книголюбів при Окр. Раді закінчив своє дворічне існування. З а минулий час прочитано й обго ворено такі книжки: „Предок" та „Що є істина44 Наталени Королеви, як та кож книжку Олександри Копач „На- талена К оролева44. Сходини були влаштовані в перші роковини ї ї смер- ти. Дальше членки ознайомилися зі збірками поезій Діми „Третій беріг“ та Алли К оссовської „Бабине літо“. О бговорено книжку М. Драй-Хмари „П оезії44, що їх видала друж ина по ета. Всі членки прочитали вдома зб ір ки, а на сходинах відчитали вибрані ними п оезії. Цікаві були сходини, присвячені Шевченковим роковинам. У зв ’язку з появою книжки Й . Єнджеєвіча „Но чі українські44 про Т. Шевченка, член ки прочитали біографію П. Зайцева „Тарас Шевченко", що була видана кільканадцять років тому і д о сі не розпродана. Для т ієї цілі НТШ дало 50% знижки і це уможливило майже всім членкам ї ї придбати за 2.75 дол. О бговорено обидві книжки. О бговорено також новелі Іванни Чорнобривець „З потоку життя44 й у - ривки відчитано на сходинах. Із зацікавленням вступає Гурток у 3-тій рік своєї дії. БЮЛЕТЕНЬ ОКРУЖНОЇ РАДИ Після О кружної Ради СУА в Д і тройті, яка видає свій квартальний бюлетень, Окружна Рада СУА у Фі лядельфії приступила до подібного видання. В травні ц. р. появилось у ж е д р уге число. Бюлетень п одає вісті з діяльности Окружної Ради, перегляд кількох імпрез та короткі звідомлення з праці семи Відділів Округи. Є вмі щ ена коротка посмертна згадка про бл. п. Марію Юркевич. Поява Бюлетеню скріплює пресову діяльність СУА, насвітлюючи працю цілої Округи. НАШІ ПОБАЖАННЯ З НАГОДИ ВІНЧАННЯ членки, а потім містоголови 63 Відділу СУА п-і Ольги Черської-Слюсарчук з інж . Іва ном Остап’яком баж аєм о на новій д о р озі життя щастя, зд о р о в ’я і многих літ, а з т ієї нагоди складаємо 5 дол. на пресовий ф онд Н. Ж . Управа і членки 63 Відділу СУА ім. С офії Р у со в о ї в Дітройті 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top