Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ДИТЯЧИЙ САДОЧОК У БОЛТОНІ Вже минає 20 літ від часу, як перші українські поселенці прибули на бри танський терен. Одні з німецьких та борів для переміщених осіб, а другі, як бувші вояки Дивізії „Галичина" -— з Італії. ГІочатки були тяжкі через не знання мови, брак зорганізованого гро мадського життя тощо. Але невдовзі був нав’язаний контакт із Союзом У- країнців у Великобританії, і біля ньо го почало гуртуватися все українське життя. Після поборення початкових труднощів з’явилися українські роди ни й уже за кілька років життя поста вило нові вимоги, а саме: виховання дітей в українському дусі. Перші заходи щодо організації Школи Українознавства поробив о. радник Я. Гаврилюк і його мати, п-ні О. Гаврилюк. Завдяки їхній ініціятиві й постала така школа із садочком при ній, але навчання не являлося ніякою проблемою, бо всі діти були україно мовні. Після кількох років існування са дочку виникла потреба його реорга нізації і таким реорганізованим він залишився до сьогодні, але з кожним роком виникали нові проблеми в на вчанні й вихованні. На початку в ньо му були діти українських родин, що івлегшувало справу, а тепер це діти в більшості мішаних подруж, які во лодіють українською мовою дуже слабо або й узагалі не знають її, що, в свою чергу, утруднює та сповіль нює темп навчання. Проте, завдяки наполегливій праці садівнички п-ні А. Карпінської, садочок гарно розвива ється, й ці майбутні школярі почина ють любити свою рідну мову, наші звичаї і далеку, ніколи не бачену, Україну. Крім звичайного навчання, садочок бере активну участь у національних і релігійних святах. Нещодавно наші найменші пережили небувалу подію: до м. Болтону завітав Його Ексцелен- ція Кир Августин Горняк із нагоди посвячення новонабутої церкви. Діти з садочка й Юного СУМ-у привітали Владику перед входом до церкви кві тами, а під час обіду виступали в про грамі концерту. Всіх „маленьких ар тистів" — як їх назвав Кир Августин — публіка нагородила щирою ова цією. У виголошеній промові Владика зазначив, що він є „гордий, коли наші найменші дітки вивчають українську мову, пісні й традиції, тому ми не ма ємо потреби боятися того, що вони згубляться в чужім оточенні, відірвані від рідної землі". Тож нехай ці слова високого цер ковного достойника будуть заохотою для невтомної виховниці, п-ні А. Кар пінської, яка, переборюючи всі труд нощі, що виникають на шляху життя, продовжує далі таку корисну у ви ховній системі працю, щоб виховати цих найменших у любові й пошані до нашої мови та українських традицій. О. К. 75-ЛІТТЯ ДИРИҐЕНТКИ Український музичний світ знає ГІлатоніду Щ уровську, як талановиту дириґентку та співробітницю О. Ко- шиця. А читачки Нашого Життя запі знались з її молодечими поривами в уривку спогадів, що був надрукова ний у 1967 р. Платоніда Щ уровська походить із Черкащини, де народилась у 1893 р. у священичій сім’ї. В 1913 р. вступила до Київської консерваторії, а в 1918 році брала участь у творенні Україн ської Капелі й разом із нею виїхала заграницю. В Празі закінчила консер ваторію в 1924 р. і стала доцентом дириґентури при Укр. Пед. Інституті. Весь час працювала як диригент хо рів у Празі й Подєбрадах, виступа ючи нераз перед чеською публикою. У 1928 р. зазнала великого успіху на Міжнародньому Фестівалі, де об’єд нані українські хори дістали перше місце. Через кілька років виступала на тому Фестівалі вдруге. З 1934— 1937 вона вчила співу в уж городській гімназії, а пізніше в гім назії в Модржанах. Воєнні події по трясли її життям, відриваючи від неї чоловіка, що загинув у Києві в 1945 році. Мисткиня відійшла від мистець кого життя. Та в 1965 р. диригувала концертом у пошану О. Кошиця, а в 1968 р. взяла участь у концерті Т. Ш евченка в Празі, де її сердечно ві тало українське громадянство. В її 75-ліття вітає її також українське ж і ноцтво, що гордиться її мистецькими успіхами та з любов’ю пам’ятає про неї. СВІТОВА ФЕДЕРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Д ев’ятий Л ітературний К онкурс СФУЖО Д ев ’ятий Літературний Конкурс СФУЖО, проголошений Світовою Ф еде рацією Українських Ж іночих і уфундований Марусею Бек, радною міста Д і тройту, щ о мав за тему короткий поетичний твір, закінчився постановою Літе ратурного Ж юрі на засіданні 12. серпня 1968 р. Літературне Ж ю рі в складі — Ярослав Розумний, Марина Рудницька, Іра- їд а Тарнавецька — розглянули твори 29 авторок і признали нагороди й від значення, як слідує: Перша нагорода у висоті 100 дол. за вірш „Чужинцеві", якого авторкою по відкритті коверти виявилась ГАННА ЧЕРІНЬ із Шикаґо. Д р угу рівнорядну нагороду у висоті 100 дол. поділено між д в о х учасниць: Половина нагороди з а вірш „Побачення з океаном44 припала авторці, якою по відкритті коверти виявилась АЛЛА КОССОВСЬКА з Ню Йорку, а друга поло вина нагороди з а вірш „Вінчання" авторці, якою виявилась ОЛЬГА ЛИТВИН з Австралії. Окрім того Літературне Ж ю рі відзначило ще кілька віршів, що засл уго вують на увагу: МІРА ГАРМАШ, Філядельфія, „Львів" ДІМА, Ню й о р к , „На далеких дорогах" УЛЯНА ЛЮБОВИЧ „Туга" Між віршами, що вплинули на Конкурс, виявлено вірші-пародії, яких Ж юрі не включило до нагород. Ярослав Розумний Марина Рудницька Іраїда Тарнавецька НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1968 25 Платоніда Щ уровська U k ra in ia n co nductor P lato n id a S chu ro vska
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
