Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ДИТЯЧИЙ САДОЧОК У БОЛТОНІ Вже минає 20 літ від часу, як перші українські поселенці прибули на бри танський терен. Одні з німецьких та борів для переміщених осіб, а другі, як бувші вояки Дивізії „Галичина" -— з Італії. ГІочатки були тяжкі через не знання мови, брак зорганізованого гро мадського життя тощо. Але невдовзі був нав’язаний контакт із Союзом У- країнців у Великобританії, і біля ньо го почало гуртуватися все українське життя. Після поборення початкових труднощів з’явилися українські роди ни й уже за кілька років життя поста вило нові вимоги, а саме: виховання дітей в українському дусі. Перші заходи щодо організації Школи Українознавства поробив о. радник Я. Гаврилюк і його мати, п-ні О. Гаврилюк. Завдяки їхній ініціятиві й постала така школа із садочком при ній, але навчання не являлося ніякою проблемою, бо всі діти були україно мовні. Після кількох років існування са дочку виникла потреба його реорга нізації і таким реорганізованим він залишився до сьогодні, але з кожним роком виникали нові проблеми в на вчанні й вихованні. На початку в ньо му були діти українських родин, що івлегшувало справу, а тепер це діти в більшості мішаних подруж, які во лодіють українською мовою дуже слабо або й узагалі не знають її, що, в свою чергу, утруднює та сповіль нює темп навчання. Проте, завдяки наполегливій праці садівнички п-ні А. Карпінської, садочок гарно розвива ється, й ці майбутні школярі почина ють любити свою рідну мову, наші звичаї і далеку, ніколи не бачену, Україну. Крім звичайного навчання, садочок бере активну участь у національних і релігійних святах. Нещодавно наші найменші пережили небувалу подію: до м. Болтону завітав Його Ексцелен- ція Кир Августин Горняк із нагоди посвячення новонабутої церкви. Діти з садочка й Юного СУМ-у привітали Владику перед входом до церкви кві тами, а під час обіду виступали в про грамі концерту. Всіх „маленьких ар тистів" — як їх назвав Кир Августин — публіка нагородила щирою ова цією. У виголошеній промові Владика зазначив, що він є „гордий, коли наші найменші дітки вивчають українську мову, пісні й традиції, тому ми не ма ємо потреби боятися того, що вони згубляться в чужім оточенні, відірвані від рідної землі". Тож нехай ці слова високого цер ковного достойника будуть заохотою для невтомної виховниці, п-ні А. Кар пінської, яка, переборюючи всі труд нощі, що виникають на шляху життя, продовжує далі таку корисну у ви ховній системі працю, щоб виховати цих найменших у любові й пошані до нашої мови та українських традицій. О. К. 75-ЛІТТЯ ДИРИҐЕНТКИ Український музичний світ знає ГІлатоніду Щ уровську, як талановиту дириґентку та співробітницю О. Ко- шиця. А читачки Нашого Життя запі знались з її молодечими поривами в уривку спогадів, що був надрукова ний у 1967 р. Платоніда Щ уровська походить із Черкащини, де народилась у 1893 р. у священичій сім’ї. В 1913 р. вступила до Київської консерваторії, а в 1918 році брала участь у творенні Україн ської Капелі й разом із нею виїхала заграницю. В Празі закінчила консер ваторію в 1924 р. і стала доцентом дириґентури при Укр. Пед. Інституті. Весь час працювала як диригент хо рів у Празі й Подєбрадах, виступа ючи нераз перед чеською публикою. У 1928 р. зазнала великого успіху на Міжнародньому Фестівалі, де об’єд нані українські хори дістали перше місце. Через кілька років виступала на тому Фестівалі вдруге. З 1934— 1937 вона вчила співу в уж городській гімназії, а пізніше в гім назії в Модржанах. Воєнні події по трясли її життям, відриваючи від неї чоловіка, що загинув у Києві в 1945 році. Мисткиня відійшла від мистець кого життя. Та в 1965 р. диригувала концертом у пошану О. Кошиця, а в 1968 р. взяла участь у концерті Т. Ш евченка в Празі, де її сердечно ві тало українське громадянство. В її 75-ліття вітає її також українське ж і ноцтво, що гордиться її мистецькими успіхами та з любов’ю пам’ятає про неї. СВІТОВА ФЕДЕРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Д ев’ятий Л ітературний К онкурс СФУЖО Д ев ’ятий Літературний Конкурс СФУЖО, проголошений Світовою Ф еде рацією Українських Ж іночих і уфундований Марусею Бек, радною міста Д і тройту, щ о мав за тему короткий поетичний твір, закінчився постановою Літе ратурного Ж юрі на засіданні 12. серпня 1968 р. Літературне Ж ю рі в складі — Ярослав Розумний, Марина Рудницька, Іра- їд а Тарнавецька — розглянули твори 29 авторок і признали нагороди й від значення, як слідує: Перша нагорода у висоті 100 дол. за вірш „Чужинцеві", якого авторкою по відкритті коверти виявилась ГАННА ЧЕРІНЬ із Шикаґо. Д р угу рівнорядну нагороду у висоті 100 дол. поділено між д в о х учасниць: Половина нагороди з а вірш „Побачення з океаном44 припала авторці, якою по відкритті коверти виявилась АЛЛА КОССОВСЬКА з Ню Йорку, а друга поло вина нагороди з а вірш „Вінчання" авторці, якою виявилась ОЛЬГА ЛИТВИН з Австралії. Окрім того Літературне Ж ю рі відзначило ще кілька віршів, що засл уго вують на увагу: МІРА ГАРМАШ, Філядельфія, „Львів" ДІМА, Ню й о р к , „На далеких дорогах" УЛЯНА ЛЮБОВИЧ „Туга" Між віршами, що вплинули на Конкурс, виявлено вірші-пародії, яких Ж юрі не включило до нагород. Ярослав Розумний Марина Рудницька Іраїда Тарнавецька НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1968 25 Платоніда Щ уровська U k ra in ia n co nductor P lato n id a S chu ro vska
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
