Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У ЮВІЛЕЙНОМУ РОЦІ У 25-му році нашого видання хочемо осягнути кожну українську родину. В цьому допомагають нам пресові референтки та наші прихильниці. Вони при єднують нам передплатниць з-поміж членок Відділів і знайомих. Щира дяка за те! Нижче подаємо тих, що в останньому часі гарно попрацювали. Прохаємо й інших не забувати про цей обов’язок із нагоди нашого срібного ювілею! Марія Бакалець, Пассейк (70 Відд.) .1 Софія Кудрик, Блумінґтон 1 Марія Бойчук, Саскатун 1 Наталія Кравчук, Бостон (79 Відд.) 1 Євгенія Федак, Севарен (85 Відд.) 1 Люба Луцька, Торонто 1 Іванна Гентиш, Філядельфія (10 В.) 1 Надія Максим’юк, Філяд. (48 Відд.) 1 І ванна Городиська, Шикаґо (22 В.) 2 Марія ІІолянська, С. Орендж (86 В.) 1 Леонтина Галяженко, Дітройт Павлина Підуства, Бронкс (8 Відд.) 1 (63 Відд.) 1 Анна Плаксій, Мервік 1 Іванна Яремко, Клівленд (33 Відд.) 1 Ірина Радзикевич, Лаквуд 1 Анна Кумферт, Джерзі Ситі (1 В.) 1 Люба Шеремета, Шикаґо (22 В.) 1 АДМІНІСТРАЦІЯ НАШОГО ЖИТТЯ ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ЧЕСТЕР, ПА. Пам’яті Наталії Мохнацької Якщо покора — мудрість, То самота є завжди — висота. Євген Маланюк її вже немае — вона відійшла у віч ність. Ми вже її не побачимо і ніколи вона вже не буде між нами. Остались тільки спомини, як розси пані перли... Ті перли я позбираю, на- низаю і напишу. І може часом, коли збереться наша громадка, наш 13 Відділ СУА в Че- стері, в якому вона була довголітньою головою, буде нам здаватись, якби то було вчора, коли ми з нею гово рили, чи слухали її любих слів. А була вона добрим промовцем, що знала вагу слів, а також вагу часу. Час летить, слова падуть. Часом спа дають легко, як барвистий квіт, що мерехтить у світлі. А часом падуть як тяжкий камінь і ранять серце. Слова можуть дзвеніти, як лагідна пісня, як чарівна музика, що підносить людину з глибини горя і дарують нову охоту до життя. А час — це Божий дарунок і кожен день — це мале життя. Наталія Мохнацька рано відчула в собі ту „іскру Божу“ і роздмухувала її до невгасного вогню з запалу, по диву для життя і любови до людей! У неї був той чар, та неоцінена здіб ність, та легка невимушена Грація у контактах і комунікації з людьми. Вона вміла розгортати незбагнені скарби людської душі — обережно і з покорою. І то була її мудрість, яку дала їй покора... її глибока віра, оптимізм і витрива лість у праці для свого народу — без найменшої тіні еґоїзму, поставили її в ряди провідниць нашого жіноцтва. Українську жінку вона хотіла бачити ідеалом. Для тієї цілі вона не тільки сама працювала, але вічно приєдну вала і заохочувала других, піддержу вала та спонукувала своїм запалом до праці, до співучасти, до єдности. В ті хаотичні часи великих змін у житті одиниць і народів, великих винаходів, нових понять і оцінки вартостей вона все закликала: „Бережи спадщину, ви ховуй нове покоління, шукай нових доріг, борись і вір у перемогу! Бо рись за сповнення тих ідеалів, для яких стільки наших людей посвятило все, а навіть життя!“ Сама вона — яка, здається, перей шла всі стадії душевного, а при кінці й тілесного болю — замкнула у са моті, на висоті всі свої особисті тер- піння, де ніщо не могло їх досягнути, ні людська цікавість, ні співчуття. Знаючи силу молитви говорила у слабих хвилинах зневіри: „Боже, по кажи мені дорогу, бо я не знаю до роги, я знаю Тебе“. Однак для людей вона мала все ту велику лагідність, що випливає з до броти серця. А любов до них давала їй ту спокійну оцінку і велике виро- зуміння. Ті життєві засади — запал до всьо го, що гарне і цінне, та її глибока віра — були невпинним джерелом її сили! „Працюй із любов’ю для людей, підноси зігнене дерево та посади нове деревце..." Вона посадила. І ска зала раз: „Може мене вже не буде, коли воно виросте, але ви будете й зможете відпочити в його тіні... і при глядатися грі ваших діток...“. На вічну пам’ять написала і Ц слова одна з тих, що вона її приєднала. Дора Савчек ОЗОН ПАРК, Н. Й. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що дня 27. черв ня 1968 відійшла у вічність у віці 74 літ бл. п. Катерина Кошо- ловська, почесна членка нашого Відділу. Походила з с. Ділків, пов. Ярослав. Була членкою-основни- цею нашого Відділу. Полишила у смутку чоловіка, одного сина, дві заміжні дочки та 8 внуків. Членки провели Покійну на вічний спочи нок. Спи спокійно, дорога Союзян- ко, а прибрана земля нехай Тобі стане легкою. Вічная пам’ять! У глибокому смутку повідомля ємо членство СУА, що 22. черв ня 1968 р. відійшла у вічність наша членка бл. п. Катерина Сав- ка. Була нашою членкою довгі роки. У цьому ж році поховала чоловіка, а за кілька місяців сама пішла за ним. Полишила у смутку заміжну дочку і 5 внуків. Член ки Відділу віддали їй останню прислугу і провели на вічний спо чинок. Спи спокійно, дорога Союзян- ко, нехай земля Вашінгтона буде Тобі легкою! Управа 35 Відділу СУА в Озон Парку Бл. п. Наталія Мохнацька Late Natalia Mochnatska, former former President of UNWLA Branch in Chester, Pa. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
