Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У ЮВІЛЕЙНОМУ РОЦІ У 25-му році нашого видання хочемо осягнути кожну українську родину. В цьому допомагають нам пресові референтки та наші прихильниці. Вони при єднують нам передплатниць з-поміж членок Відділів і знайомих. Щира дяка за те! Нижче подаємо тих, що в останньому часі гарно попрацювали. Прохаємо й інших не забувати про цей обов’язок із нагоди нашого срібного ювілею! Марія Бакалець, Пассейк (70 Відд.) .1 Софія Кудрик, Блумінґтон 1 Марія Бойчук, Саскатун 1 Наталія Кравчук, Бостон (79 Відд.) 1 Євгенія Федак, Севарен (85 Відд.) 1 Люба Луцька, Торонто 1 Іванна Гентиш, Філядельфія (10 В.) 1 Надія Максим’юк, Філяд. (48 Відд.) 1 І ванна Городиська, Шикаґо (22 В.) 2 Марія ІІолянська, С. Орендж (86 В.) 1 Леонтина Галяженко, Дітройт Павлина Підуства, Бронкс (8 Відд.) 1 (63 Відд.) 1 Анна Плаксій, Мервік 1 Іванна Яремко, Клівленд (33 Відд.) 1 Ірина Радзикевич, Лаквуд 1 Анна Кумферт, Джерзі Ситі (1 В.) 1 Люба Шеремета, Шикаґо (22 В.) 1 АДМІНІСТРАЦІЯ НАШОГО ЖИТТЯ ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ЧЕСТЕР, ПА. Пам’яті Наталії Мохнацької Якщо покора — мудрість, То самота є завжди — висота. Євген Маланюк її вже немае — вона відійшла у віч ність. Ми вже її не побачимо і ніколи вона вже не буде між нами. Остались тільки спомини, як розси пані перли... Ті перли я позбираю, на- низаю і напишу. І може часом, коли збереться наша громадка, наш 13 Відділ СУА в Че- стері, в якому вона була довголітньою головою, буде нам здаватись, якби то було вчора, коли ми з нею гово рили, чи слухали її любих слів. А була вона добрим промовцем, що знала вагу слів, а також вагу часу. Час летить, слова падуть. Часом спа дають легко, як барвистий квіт, що мерехтить у світлі. А часом падуть як тяжкий камінь і ранять серце. Слова можуть дзвеніти, як лагідна пісня, як чарівна музика, що підносить людину з глибини горя і дарують нову охоту до життя. А час — це Божий дарунок і кожен день — це мале життя. Наталія Мохнацька рано відчула в собі ту „іскру Божу“ і роздмухувала її до невгасного вогню з запалу, по диву для життя і любови до людей! У неї був той чар, та неоцінена здіб ність, та легка невимушена Грація у контактах і комунікації з людьми. Вона вміла розгортати незбагнені скарби людської душі — обережно і з покорою. І то була її мудрість, яку дала їй покора... її глибока віра, оптимізм і витрива лість у праці для свого народу — без найменшої тіні еґоїзму, поставили її в ряди провідниць нашого жіноцтва. Українську жінку вона хотіла бачити ідеалом. Для тієї цілі вона не тільки сама працювала, але вічно приєдну вала і заохочувала других, піддержу вала та спонукувала своїм запалом до праці, до співучасти, до єдности. В ті хаотичні часи великих змін у житті одиниць і народів, великих винаходів, нових понять і оцінки вартостей вона все закликала: „Бережи спадщину, ви ховуй нове покоління, шукай нових доріг, борись і вір у перемогу! Бо рись за сповнення тих ідеалів, для яких стільки наших людей посвятило все, а навіть життя!“ Сама вона — яка, здається, перей шла всі стадії душевного, а при кінці й тілесного болю — замкнула у са моті, на висоті всі свої особисті тер- піння, де ніщо не могло їх досягнути, ні людська цікавість, ні співчуття. Знаючи силу молитви говорила у слабих хвилинах зневіри: „Боже, по кажи мені дорогу, бо я не знаю до роги, я знаю Тебе“. Однак для людей вона мала все ту велику лагідність, що випливає з до броти серця. А любов до них давала їй ту спокійну оцінку і велике виро- зуміння. Ті життєві засади — запал до всьо го, що гарне і цінне, та її глибока віра — були невпинним джерелом її сили! „Працюй із любов’ю для людей, підноси зігнене дерево та посади нове деревце..." Вона посадила. І ска зала раз: „Може мене вже не буде, коли воно виросте, але ви будете й зможете відпочити в його тіні... і при глядатися грі ваших діток...“. На вічну пам’ять написала і Ц слова одна з тих, що вона її приєднала. Дора Савчек ОЗОН ПАРК, Н. Й. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що дня 27. черв ня 1968 відійшла у вічність у віці 74 літ бл. п. Катерина Кошо- ловська, почесна членка нашого Відділу. Походила з с. Ділків, пов. Ярослав. Була членкою-основни- цею нашого Відділу. Полишила у смутку чоловіка, одного сина, дві заміжні дочки та 8 внуків. Членки провели Покійну на вічний спочи нок. Спи спокійно, дорога Союзян- ко, а прибрана земля нехай Тобі стане легкою. Вічная пам’ять! У глибокому смутку повідомля ємо членство СУА, що 22. черв ня 1968 р. відійшла у вічність наша членка бл. п. Катерина Сав- ка. Була нашою членкою довгі роки. У цьому ж році поховала чоловіка, а за кілька місяців сама пішла за ним. Полишила у смутку заміжну дочку і 5 внуків. Член ки Відділу віддали їй останню прислугу і провели на вічний спо чинок. Спи спокійно, дорога Союзян- ко, нехай земля Вашінгтона буде Тобі легкою! Управа 35 Відділу СУА в Озон Парку Бл. п. Наталія Мохнацька Late Natalia Mochnatska, former former President of UNWLA Branch in Chester, Pa. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
