Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Виховні р е ф е р е н т к и ! У в а га ! У грудні присвячуємо особливу увагу поширенню дитячої книжки у спів праці з О б’єднанням Працівників Дитяої Літератури. Тому готуймось д о того завдання! Жадайте каталогів видань ОПДЛ, пишучи на адресу: M iss L e s y a C h r a p ly w a , 159 Е. 7th S t., A p t. З -a , N e w Y o rk , N . Y . 10009 ВИХОВНА РЕФЕРЕНТКА ГОЛ. УПРАВИ ній боротьбі за найшляхетнішу ідею , а це — перемогу українського народу і волю Батьківщини. Після того всі присутні відспівали укр. національний гимн, а відтак слідували дальші точки програми. П-ні Леся Ґой виголосила вірш П. Савчука п. н. „Моїй молоді", п-иі Н. Хоманчук відчитала реферат І. Верховинської „В Україні зацвів ломикамінь", п-ні М. Ярош виголоси ла вірш В. Симоненка „Задивляюсь у твої зіниці". У висліді тієї святочної програми винесено резолю ції, які від читала культ.-освітня референтка Гол. Управи п-ні Н. Чапленко, а саме: Ми, членки С ою зу Українок Аме рики, округи Ню Йорку, зібравшись на Маніфестаційні Збори в м. Бавнд Бруку і заслухавши доповідь про становище в Україні, ухвалили: 1. Підтримати резолю ції XV. Кон венції СУА в Шикаго у справі о б о р о ни прав людини, а зокрем а схвалити скликання комітету жіночих організа цій центральної і східньої Европи та надіслання до Тегерану на Конферен цію Хартії Прав Людини і до Об’є д наних Націй спільного меморандуму. 2. Висловити якнайрішучіший про тест проти переслідування і за с у д ж у вання українських культурних діячів у СССР (Чорновола, Караванського, Масютка й інш их). 3. Вимагати звільнення ув’язнених українських жінок, Катерини Зариць- кої, Д арії Гусяк і Галини Дідик, за су дж ених на 25 років, що вже довгі роки поневіряються в тюрмі у Воло димирі над Клязмою. 4. З о б о в ’язатись самим і впливати на українське жіноцтво на чужині, щ об вено дбало про розвиток у моло дого покоління української національ н ої свідомости, зберігало українську мову в побуті й громадському житті, плекало наші традиції і сприяло на шим діячам науки й культури та по ширювало українську книжку. Свято це закінчено відспіванням гимну „Не пора". Усі точки програми були д у ж е гарні, чітко й виразно ви голошені та передані з чуттям. Другою частиною програми дня й д у ж е зворушливим моментом було — коли пані й панове уставились чвір- ками в колону, яку очолили дві мо лоденькі дівчатка, дочка п-ні X. На- вроцької — Марта й дочка п-ні К. Гаврилюк — Оксана, що несли вінець із квітів-несмертельників. Рівним та спокійним кроком колона спрямувала похід на цвинтар, одинокий україн ський Пантеон у західньом у світі. Під звуки мелодії й слів братів Б. і Л. Лепких „Видиш, брате мій", злож ено вінок на могилі одного з найстарших віком трудовиків сл. п. С. Витвицько- го, б. президента УН:Р в екзилі, як вияв нашої пам’яті про тих, що ціле життя працювали для добра й кращої долі українського народу. Опісля від відали ми й спільно помолились на могилі бл. п. І. Домбчевської, б. гр о мадської діячки й матері п-ні На- вроцької та на могилі сина містого- лови Окр. Ради п-ні О. Соневицької, професора УКУ д-ра Леоніда. Після того всі розбрились по кладовищі, відшукуючи могил своїх рідних та знайомих, щоб тихою молитвою спо м’янути їх душі. Сповнивши націо нальні й релігійні обов’язки, всі по вернулись до залі й спільно засіли до столів, щоб поживитись харчами, які привезли з собою . Д обр у каву при готовили місцеві пані — голова Се- стрицтва при церкві п-ні Сидоренко, прізвища д р угої не пам’ятаю, за що в імені всіх тоді присутніх і членів Окр. Ради в Ню Йорку складаю їм щиру подяку. В 3-тій год. по полудні зійшли ми у підвал святині — в Музей, де проф. І. Паливода зустрів нас з особливою радістю. Він опровадив нас по гарно розміщ ених і викінчених кімнатах, пояснюючи нам безліч різних експо натів з усіх частин України від най давніших часів. На велику увагу за слуговує бібліотека-архів, а зір гля дача приваблюють килими, вишивки та різні взірці м ереж ок і гаптів цер ковних риз і народньої творчости. Є там скомплетовані одяги, що репре зентують народне мистецтво з різних частин України, а на одній сорочці бачили ми записку: „В 1928 р. сама я льон сіяла, нитки пряла, полотно ткала та й сорочку шила-вишивала". На одній стіні бачили ми вирізьблені взірці на дощинках, які були прилад дям для прикрашування святочного, традиційного печива (взір відтиску вано на тісті). Оглянувши все те, опускали ми м у зей із почуттям гордости з нашої гарної культури, а рівночасно й за д у мою, бо жаль серце давив, що наш ворог на землях України всі ці на дбання безж алісно руйнує й нищить, чим ударяє в сам мозок і душ у укра їнського народу. Моральний успіх цієї прогульки й усі враження того дня обговорювали ми, відпочиваючи в тіні дерев р о зл о гого саду, а год. 5:30 по полудні від’ їхали до Ню Йорку. Наталія Хоманчук МІННЕАПОЛІС, МІНН. Вечір Літ. Конкурсу СФУЖО Культурно-Мистецький Клюб у н а шому місті влаштовує вж е від кіль кох літ Вечорі, присвячені Літ. Кон курсам СФУЖО. У цьому році цей Вечір відбувся 2. березня. Бесідницею була проф. Олександра Костюк. Вона пригадала присутнім значення цих Конкурсів і їх фундатора, а потім прочитала Ірини ГІеленської „Еволю ція поглядів Т. Шевченка на україн ську жінку" (перша нагорода) і „ Б ез смертя" Марії Гарасевич. Інж. Валентина Єрмоленко в д о д а ток до попереднього матеріялу про фундаторку Конкурсів СФУЖО радну Марусю Бек відчитала спогад Дарки Сіяк „А пам’ятаєш, Марусю?", надру кований у „Свободі" з 28. лютого ц.р. і познайомила присутніх з есеєм Ми рослави Знаєнко про Ліну Костенко. Всі три літературно-критичні праці були уважно прослухані й, згідно з традицією Клюбу, широко обговор е ні. Більшість присутніх зазначили, що мовно, граматично й стилістично тво ри стоять вище від тих у попередніх Конкурсах. Жаль тільки, що праці не прислано повні, а в уривках і що за- вваження можуть бути недоречними. У праці І. ГІеленської погляд пода ний ясно й обосновано, але в особі Катерини вона бачила жінку нашого часу і відмітила її неспроможність виховати свого сина через тодішній соціяльний устрій, забуваючи про по гляд Шевченка на Катерину. В його творах головною рисою проходить висока мораль українського с ер е д о НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1968 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
