Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
розмови, хоч гість твердив, що йому цікаво. Бувало що і до дітей хтось прийде, а мама тоді сиділа в кухні і ждала поки розійдуть ся, бо її тапчан був у вітальні. В Орисі було враження, що мама тоді була нахмурена і сумна, а- ле ж це несправедливо, бо ж ко жен мусить мати своє товари ство, контакт із людьми. Та ці непорозуміння минули, бо тут далеко, так що ані мама ні куди піти не може, ані ніхто до неї не прийде. А як є ,,парі“ і до них чи до дітей приходять гості, то мама може сидіти у своїй кім наті. Правда, минулого тижня мама щоденно починала розмову про суботу. Чи їдуть до Ню Йорку і чи не було би в авті місця для неї. Орися слухала — не слуха ла, потакувала цілий тиждень, а в суботу навіть не подумала про те і дуже здивувалася, що мама почала збиратися, якби мала їхати з ними. Але ж було пізно, вони мали ще вступити по дітей Олен- ських і зрештою навіщо мамі їха ти. Тут воздух далеко здоровіший і мама може, або щось пригото вити до обіду, або піти до горо- ду. —- Якщо мамі чогось потрібно, то я мамі куплю, а їхати нема чого. Ах! Мама хотіла відвідати тету Мариню? Дивіться, дивіться! Стільки років гнівалися, а тепер прямо жити без себе не можуть. Направду це сьогодні неконечне — може слідуючим разом. Ах! Мама умовилася? То нічого, мож на потелефонувати, що мама не може прийти. Тільки прошу щось видумати, а то скажуть, що ми не хочемо мами нікуди брати. Мама хоче з нею побачитися, щоб із кимсь поговорити? А ми то ні хто? От піде мама з хлопцями на прохід і поговорить собі. Про що ж такого цікавого ви старі мо жете говорити? Мама нічого не сказала, але Орисі здавалося, що бачила сльо зи в її очах. Дивні ті старші лю ди, не вміють оцінити того ком форту та спокою, все їм чогось захочується. Годинник вибив четверту — і привів думки пані Орисі до тепе рішності. Треба тепер одягнути нову сукню, бо ось, ось приїде Микола і вони поїдуть до Олен- ських. Тимчасом вернулися з проходу хлопці. Порозкидали плащі хто-де і швидше перед телевізію. — Хлопці —- поскладайте пла щі у гардеробу — мама ніколи не допильнує їх, вони її зовсім не слухають. Хлопці на її, Орисі, слова теж не реагують, то правда, але бабця повинна випрацювати собі авторитет. — Але ж мамо, зараз почина ється наш фільм — це хлопці так — нехай бабця поскладає плащі. Орися не пробує дальше вима гати — мовчки приглядається, як бабця збирає порозкидані речі. Перед хатою загуркотіло авто —- певне Микола приїхав. Але ні —- це Маруся, вбігає з гала сом, а за нею три товаришки. — Де ж тато — ви ж були ра зом? — Тата привезе пан Дубрав- ський, бо засідання продовжилося. А я мушу мати авто. їдемо на ,,парі“ до Еллен! — Якто їдеш — а я, а ми? Ми ж мали їхати сьогодні до О- ленських! — Трудно! А пощо тобі до О- ленських, мамо — все про одне і те ж говорите. А як ти з панею Оленською рік гнівалася, то теж жила і добре було. Ти хочеш по розмовляти з людьми? А ми не люди? Ось маєш хлопців, є баб ця! — Але ж Оленські ждуть — нас запросили, там „парі“ ! — про бує аргументувати пані Орися. -—- То зателефонуй, що не мо жеш прийти, видумай щонебудь. Трудно, я мушу взяти авто. Пої деш іншим разом. Навішо вам ста рим так часто сходитися. Тут та кий добрий воздух у городі, так гарно. Бай, бай! — і вже її не було. Пані Орися стоїть у новій, кок- тейлевій сукні, мов очманіла. В голові клубиться від думок. Слова Марусі щось якби їй пригадали -— щось, про що недавно думала. Чудова вітальня видалася са мітньою, як би сценою, з устав леними декораціями — пустою без життя. Чим швидше вийшла на город. Розчарування і обурен ня на дочку мішалося ще з якимсь нез’ясованим ніяковим почуттям. Город видався теж декорацією — зі своїм гладко вистриженим трав ником і кущем цвітучої азалії. Вже з городу зауважила в мами нім вікні самітну сильветку, що гляділа десь далеко, поза город, як би в небо, в простір. Уна ЗБІРКА НА МУЗЕЙ НАРОДНЬОЇ ТВОРЧОСТИ СУА Окружна Рада СУА в Ню Йорку пройнята особливою увагою д о на ш ої культурної станиці. Восени 1967 року висунула думку — влаштувати льотерійну збір ку на Музейний Фонд. Для придбання виграшів знайшла зрозуміння у наших мистців — Лю д мила М орозова, Наталія Стефанів та Михайло М ороз подарували св о ї кар тини. Відділи округи підтримали цей почин. І у висліді до М узейного Фон д у передано сум у 758.14 дол. Одержавши 4 картини, Управа Окр. Ради СУА зладила льотерійні кни жечки, які Відділи розібрали д о р о з продажі. З того прийшло 644.75 дол. Збірка на Вишиваних Вечерницях Окр. Ради СУА дала 121.50 дол., по жертви по 10 дол. пп. Християн Во- евідки, Наталі Чапленко й Юліяна Ревая — ЗО дол. По відчисленні видат ків, пов’язаних із льотерійними кни жечками в сумі 38.11 дол., залиши лось 758.14 дол. Це скріпило М узей ний Фонд і дозволило приступити д о здійснення за д у м у — видання перш ої сер ії листівок із кераміки та килимів М узею . Виставка Ж іночої Творчости Складовою частиною наших Виставок Ж іночої Творчости є — книжки жіночого пера. Подаємо їх поділено на літературну, наукову й публіцистичну творчість. Окремо б у д е перегляд дитячих книжечок жіночого пера. Прохаємо всіх наших письменниць та видавництва, що видали книжки в 1965— 1968 pp., надіслати примірник для Виставки Ж іночої Творчости. Над силати на адр. Конвенційного Комітету в Шикаґо з допискою „Для Виставки". UNW LA C onvention C om m ittee 936 N. W estern A ve., Chicago, 111. 60622 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top