Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Р. в. г. В еселі зайченята Нарешті потепліло, повисихало весняне болото. У лісі розвину лося листя на деревах, зацвіли кущі та квітки. Приїздили там люди із своїми дітьми з недале кого міста, залишали авта на пло щі постою і йшли у ліс на прохід, щоб натішитися зеленню та сві жим повітр’ям. Вузька заросла стежечка про вадила глибоко у ліс, аж на ма лу поляну, де росло багато фія- лок та конвалій. Недалеко полян ки, в кущах, жила родина зайчиків. Там теж стояв великий старий дуб. У ньому мешкала давніше стара сова. Вона часто сварила на зайченят, коли вони своїми забавами перешкоджали їй спати в день. Одної ночі сова кудись полетіла й більше вже не повер нулась. Зайченята втішилися, що тепер зможуть свобідно гуляти. Та бу ли вони дуже цікаві, хто спрова диться до порожнього житла. Од ного ранку побачили вони бру натних тваринок, що весело стри бали довкруги полянки. Це були маленькі білочки. — От втіха! Ось товариші до наших забав! — раділи зайченята. Вони поскакали запізнатися з біл ками. — Ми тепер не бавимося, — пояснювали білочки, — ми зби раємо гілки та листя, щоб зро бити гніздо. У дуплі для нас за мало місця. Тому ми будуємо гніздо на грубій гиляці і в ньому будемо жити в теплі дні. Зайчики деякий час пригляда лися, а потім пострибали додому, бо якраз їхня мама, зайчиха, по вернулася. Вона принесла їм ве черю — свіженької салати від огородника. Зайчиха мала багато діток і ці лий день мусіла бігати шукати для них поживи. Уранці треба було вчити зайченят, як поводи тись у лісі, а ввечорі порядкува ти хатку. Так зайчиха працювала цілий день і пізно вночі лягала спати біля діточок. Зайченятам жилося дуже ве село. У тому лісі не мали вони ворогів, лиш часом люди заходи ли зі своїми псами. Передусім те пер, коли на дубі замешкали бі лочки, проходив скоро час у грах і забавах. Зайчики приглядалися до нових сусідів. Рано мама вчи ла білочок збігати з дерева вниз, скакати з одної гілки на дальше віддалену на другому дереві. Піз ніше бігла вона шукати їжі, а білочки порядкували хатку. Коли мама поверталась, то всі обідали і лягали відпочивати. Під вечір був час забав. Звірятка бавилися лапанки, ховалися за стовбурі де рев, кидали лушпинками, влашто вували перегони, старалися як- найскорше знайти заховані го рішки. Весело було з новими при ятелями. — Ох, яка шкода, що й наша мама не має часу з нами гратися — жалілися зайченята. —Її цілий день немає дома, а ввечорі вона така змучена. — Ми нашій мамі допомагаємо — обізвалися білочки. — Заміта ємо, виносимо сміття, направляє мо хатку, порядкуємо іграшки. Тому вона має час з нами бави тися. Зайченята задумалися. Почали щось між собою шептати і побіг ли до своєї хатки між кущами. А коли мама зайчиха вернулася до дому — от була для неї несподі ванка! Хатка прибрана, чистень ка, столик помитий, свіжий мох у куточку. Повечеряли всі, а тоді на полянку. І мама-зайчиха з ни ми. То ж то було радости! — Наша мама теж з нами гра ється — хвалилися білочкам зай ченята. — Вона знає багато різ них забав! Усі тваринки так гарно забавля лися, що навіть місяць виглянув з-за хмарки, щоб подивитися. — Вже час вам спати — ска зала зайчиха, — яле наперед я вам оповім казо"'у. Вам любі ді- ти-зайченята і вашим приятелям білочкам. Нині я зовсім не зму чена. ГОЙ-ДА! Гой-да! Гой-да! Добра в коника хода, Поводи шовкові, Золоті підкови. Наталя Забіла Білочки бавилися лапанки, ховалися за стовбурі дерев. НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1968 23
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
