Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Савеля Стечишин При відкритому вогні на природі До приємностей літнього сезо ну належить відкритий вогонь на природі. Хто не пам’ятає з дитя чих часів незабутніх хвилин п е чення картоплі на полі? Яка це була розкіш виграбувати печену картоплю з жеврію чого попелу! Або з новіших часів маємо ж а рення застромлених на патичку ковбасок. А при тому при ватрі мило посидіти, поспівати, пож ар тувати, бо справді вогонь має свій особливий чар. Щ е в імлистій давнині, коли печерна людина вперш е випадко во відкрила благодать вогню, за кріпилася віра, що в його світлі й теплі захована таємничість, вели ка Бож еська сила, якій годиться поклонитися та ш анувати як свя тість. На тому тлі зродився культ вогню в різних народів і зб е рігся до наш их днів. Знаємо, що в українськом у народному побу ті вогонь уваж ається святим і з ним пов’язано немало цікавих ро- диних обрядових звичаїв, з яких деякі щ е й досі добре знані між українськими поселенцями в Ка наді. Сьогодні вертаєм ося до відкри того вогню і залю бки його ро з палюємо на природі при нагоді пікніків чи прогульок. Ж арене мя- со над жевріючими вугликами, хоч прикурене димом і покрите са- джою, все таки здається нам смач нішим, ніж зготоване в хаті в гі гієнічних умовах та в наймодерні- шій посудині. Те саме можна ска зати про печену в жарі картоплю чи кукурудзу на качані. Замилування до відкритого вог ню заставило людей будувати на власному подвірю у садку цегляні печі, так звані ,,барбекю “ Слово ,,барбекю “ засвоєно з мови на роду на острові Гаїті, де ще й досі готую ть мясо примітивним способом на рожні на відкритому вогні. Літо в нас коротке, має свою приману й хочеться пове черяти надворі. На зустріч цій потребі прийнялася мода на ось такі ,,барбекю “ печі. На ринку теж є великий вибір переносних металевих ,,барбекю “ приладів, у яких можна розлож ити вогонь з цеглинок деревного вугілля. Верх таких приладів покритий ґратк а ми для зручного готування страв. Переносні ,,барбекю “ печі даю ть ся використати в садку чи в полі на пікніку. В хаті не слід розпа лювати деревного вугілля в та кім приладі, бо можна очадіти. Д о популярних ,,барбекю “ страв належить шашлик, що є добре знаний українцям з Придніпрян- щини. В Канаді цей спосіб готу вання мяса називаю ть запозиче ною з вірменської мови назвою ,,ш іш -кабоб“ Ш ашлик чи ш іш -ка- боб це застромлені на довгу м ета леву ш пичку кусники мяса, зви чайно маринованого, і ж арені на відкритому вогні. Зродився цей звичай між кавказькими народа ми в далекій давнині, коли вій ськовики спинялися відпочивати і наскоро пекли спольовану зд о бич, застромивш и мясо на кінець меча. У країнці засвоїли собі цей спосіб готування мяса від східніх народів, прийнявши турецьку на зву „ш аш лик" В У країні шашлик з баранини належить до вибагли вих страв і його подаю ть тільки перш орядні ресторани як особли ву спеціяльність. На ш ашлик чи ш іш -кабоб най кращ е надається молода барани на, але в Канаді більше популярні ніжні частини яловичини. Мясо ріж уть на невеличкі кубики і м а риную ть щонайменш е дві години в такій маринаді: четвертина гор нятка олії, четвертина горнятка слабого оцту, розтертий зубок або два часнику, порізана дрібно ци буля, лож ечка солі, пів ложечки сухої гірчиці (м уш тарда) і дрібка перцю. Час від часу треба мясо перемішати. Ця маринада вистачає на два фунти м’яса. Коли м’ясо перейш ло смаком маринади, сці- дити маринаду для пізніш ого вжитку, а м’ясо настромити на довгу металеву шпичку, перети- каючи його тут то там головками грибків (печериць), клинцями ци булі або помідорів. Обмочити все в залиш ку маринати. Пекти над жевріючими цеглинками деревно го вугілля 10 до 20 хвилин, обер таючи м’ясо, щоб рівномірно за пеклося довкруги. Традиційно ш ашлик подають з випеченим ри жом, виложивши його на верх купки рижу. ,,Укр. Г олос“ Куховарські назви На букву М Мадера — рід португальського вина. Майонез (фр.) заправа до салат, холодна підлива з жовтків і олії. Майоран — росл. приправа в куховарстві і виробі напоїв. Мак — росл. М аковий торт. Маківник, завиванець із маком — печиво з маком. Макітра — миска до тертя маку. М акогін — дерев’яний прилад до тертя маку. Макарони, макаран (іт.) — а) харчові вироби з прісного, вису ш еного, пшеничного тіста різної форми, б) дрібне печиво з білків, цукру і мигдалю. М акаронний. Макаронник — запечена бабка з макаронів. Макінтош — сад. рід яблук. Макреля — риба. Скумбрія. Макуха — реш тки з соняш ни кового або конопляного насіння, що залиш аю ться після витиснення олії. Маляґа ■— рід еспанського вина. Малай ■— печиво з к у ку р у д зя ного борош на. Малина — ягоди ( r a s p b e r r y ) . Малиновий сік. Н. Ч.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
