Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Савеля Стечишин При відкритому вогні на природі До приємностей літнього сезо ну належить відкритий вогонь на природі. Хто не пам’ятає з дитя чих часів незабутніх хвилин п е чення картоплі на полі? Яка це була розкіш виграбувати печену картоплю з жеврію чого попелу! Або з новіших часів маємо ж а рення застромлених на патичку ковбасок. А при тому при ватрі мило посидіти, поспівати, пож ар тувати, бо справді вогонь має свій особливий чар. Щ е в імлистій давнині, коли печерна людина вперш е випадко во відкрила благодать вогню, за кріпилася віра, що в його світлі й теплі захована таємничість, вели ка Бож еська сила, якій годиться поклонитися та ш анувати як свя тість. На тому тлі зродився культ вогню в різних народів і зб е рігся до наш их днів. Знаємо, що в українськом у народному побу ті вогонь уваж ається святим і з ним пов’язано немало цікавих ро- диних обрядових звичаїв, з яких деякі щ е й досі добре знані між українськими поселенцями в Ка наді. Сьогодні вертаєм ося до відкри того вогню і залю бки його ро з палюємо на природі при нагоді пікніків чи прогульок. Ж арене мя- со над жевріючими вугликами, хоч прикурене димом і покрите са- джою, все таки здається нам смач нішим, ніж зготоване в хаті в гі гієнічних умовах та в наймодерні- шій посудині. Те саме можна ска зати про печену в жарі картоплю чи кукурудзу на качані. Замилування до відкритого вог ню заставило людей будувати на власному подвірю у садку цегляні печі, так звані ,,барбекю “ Слово ,,барбекю “ засвоєно з мови на роду на острові Гаїті, де ще й досі готую ть мясо примітивним способом на рожні на відкритому вогні. Літо в нас коротке, має свою приману й хочеться пове черяти надворі. На зустріч цій потребі прийнялася мода на ось такі ,,барбекю “ печі. На ринку теж є великий вибір переносних металевих ,,барбекю “ приладів, у яких можна розлож ити вогонь з цеглинок деревного вугілля. Верх таких приладів покритий ґратк а ми для зручного готування страв. Переносні ,,барбекю “ печі даю ть ся використати в садку чи в полі на пікніку. В хаті не слід розпа лювати деревного вугілля в та кім приладі, бо можна очадіти. Д о популярних ,,барбекю “ страв належить шашлик, що є добре знаний українцям з Придніпрян- щини. В Канаді цей спосіб готу вання мяса називаю ть запозиче ною з вірменської мови назвою ,,ш іш -кабоб“ Ш ашлик чи ш іш -ка- боб це застромлені на довгу м ета леву ш пичку кусники мяса, зви чайно маринованого, і ж арені на відкритому вогні. Зродився цей звичай між кавказькими народа ми в далекій давнині, коли вій ськовики спинялися відпочивати і наскоро пекли спольовану зд о бич, застромивш и мясо на кінець меча. У країнці засвоїли собі цей спосіб готування мяса від східніх народів, прийнявши турецьку на зву „ш аш лик" В У країні шашлик з баранини належить до вибагли вих страв і його подаю ть тільки перш орядні ресторани як особли ву спеціяльність. На ш ашлик чи ш іш -кабоб най кращ е надається молода барани на, але в Канаді більше популярні ніжні частини яловичини. Мясо ріж уть на невеличкі кубики і м а риную ть щонайменш е дві години в такій маринаді: четвертина гор нятка олії, четвертина горнятка слабого оцту, розтертий зубок або два часнику, порізана дрібно ци буля, лож ечка солі, пів ложечки сухої гірчиці (м уш тарда) і дрібка перцю. Час від часу треба мясо перемішати. Ця маринада вистачає на два фунти м’яса. Коли м’ясо перейш ло смаком маринади, сці- дити маринаду для пізніш ого вжитку, а м’ясо настромити на довгу металеву шпичку, перети- каючи його тут то там головками грибків (печериць), клинцями ци булі або помідорів. Обмочити все в залиш ку маринати. Пекти над жевріючими цеглинками деревно го вугілля 10 до 20 хвилин, обер таючи м’ясо, щоб рівномірно за пеклося довкруги. Традиційно ш ашлик подають з випеченим ри жом, виложивши його на верх купки рижу. ,,Укр. Г олос“ Куховарські назви На букву М Мадера — рід португальського вина. Майонез (фр.) заправа до салат, холодна підлива з жовтків і олії. Майоран — росл. приправа в куховарстві і виробі напоїв. Мак — росл. М аковий торт. Маківник, завиванець із маком — печиво з маком. Макітра — миска до тертя маку. М акогін — дерев’яний прилад до тертя маку. Макарони, макаран (іт.) — а) харчові вироби з прісного, вису ш еного, пшеничного тіста різної форми, б) дрібне печиво з білків, цукру і мигдалю. М акаронний. Макаронник — запечена бабка з макаронів. Макінтош — сад. рід яблук. Макреля — риба. Скумбрія. Макуха — реш тки з соняш ни кового або конопляного насіння, що залиш аю ться після витиснення олії. Маляґа ■— рід еспанського вина. Малай ■— печиво з к у ку р у д зя ного борош на. Малина — ягоди ( r a s p b e r r y ) . Малиновий сік. Н. Ч.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
