Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Засадничі думки Дорога Пані Наталко! *) У своєму листі до Вас, я хо ч у пе редусім подякувати Вам за це, що приїхали відвідати мій Відділ та в цій направду щирій і дружній атмосфері, котру зуміли Ви так легко витворити відразу після кількох хвилин, погово рити — та розійтись із почуванням одності дум ок та стремлінь. Мабуть, замало було нам цих майже 4 -о х го дин часу — Ваш п о їзд „втікав44! А тепер я відчула п отребу написати до Вас цього листа, хоч із принципу — я д у ж е тяжка до переписки. Прав да, я свідома, що в одном у дописі *) Гл. статтю Наталії Даниленко „Добрий фундамент" у ч. 5, 1968. „Дзвінок1' і в pp. 1901— 1904 по явилось там около 40 її опові дань. Та найбільш цікава діяльність Є. Ярошинської у ділянці нар. ми стецтва. Одна з перших вона звернула увагу на це наше винят кове багатство. Вона пильно від- рисовувала взори з жіночих со рочок і з її збірок користали ві денські жіночі журнали, та велике видання буковинських взорів Е. Кольбенгаєра. Завдяки цій уміло сті в 1899 р. крайовий фонд ви слав її до ткацької школи у Фройденталі на Шлеську. Там во на пізнала новітню техніку ткан ня, щоб її вчити в буковинських школах. Завдяки своїм зв’язкам із чеськими культурними діячами ба гато буковинських узорів і писа нок знайшлося в чеських музеях. Такою була ця многогранна жі ноча постать нашого Відроджен ня. Вона внесла здібності свого ума й серця в цей похід та в ба гатьох напрямках скріпила його. Серед подвижниць жіночого руху вона відзначалась громадськими прикметами відваги і невстрашно- сти і з усіх найкраще розуміла сільське жіноцтво. Прожила бо ціле своє життя в українському селі і йому віддала велику частину своїх сил. всього не вичерпаю. Але дозвольте, щ о подам тут кілька засадничих д у мок. Нашу гутірку розпічну від слів Ва шого допису „Добрий фундамент44, що появився у „Н. Ж .44 в травні ц. p., а саме: „Сьогоднішнє м олоде жіноцтво х о че органічно належати до українства, хоче навчити своїх дітей української мови і передати їм культурну спад щину, але йому тяжко увійти в про топтаний і всіяний парадоксами шлях с в о їх батьків. Бо ті, що пишаються своїм ідеалізмом — часто не викону ють того, що проповідують...44 А даль ше — немов відгомін на ці Ваші дум ки, — пригадався мені оди н спонтан ний виклик на Ширших Сходинах мого т. зв . М олодечого Відділу, при обговоренні статті п-ні Марії Оде- жинської п. з . „Життя вимагає змін44 (Н. Ж ., лютий 1968), коли на ї ї твер дження: „Молодь із природи речі на ділена буйним ентузіязмом...44 — не мов у відповідь на це, понеслось із кутка залі: „...і треба ї ї масово втя гати д о праці в СУА, щ об цей енту- зіязм погасити...!44 Прикре воно — але таке правдиве! За десятки літ свого існування СУА, хоч вкладав безцінну працю у різні ділянки громадського життя, р о зп о рошувався на влаштуванні безлічі ім през, творенні різнородних реф ерен- тур, комісій, комітетів і т. п., а при тім усім забув зосередитись на одно му найважнішому ділі: на вихованні свідом ої жінки і мами — українки. Ми можемо собі сказати зовсім щи ро, пані Наталко, щ о на терені ЗД А нам пропало одне, а м ож е й два укра їнські покоління. Покоління, котрих українство базувалося б не тільки на емоційності та гарних дописах із знимками в нашій пресі з тих чи ін ших т. зв . „досягнень44, але на свідо мій ідентичності та беззастереж ном у почутті приналежності до української наці ї. Шістдесяті роки в ЗД А привели до наш ої організації нове жіноцтво. Ж і ноцтво, виховане поза межами Укра їни — але жіноцтво, щ о, як кажете самі, пані Наталко, „хоче органічно належати до українства — навчити дітей української мови — передати культурну спадщину...44 і саме нашим і наш ої організації святим о б о - в’я з к о м під сучасну пору є в першу чергу зосередити нашу найбільшу увагу на цьому жіноцтву — йому п о магати, піддержати, дбати про його розвиток та ним дорожити. Ц е молоде жіноцтво мусить бути вдержане у повній свідомості націо нальної культури, котрої найважні- шим явищем є мова. Знання мови є необхідне для збереж ення асиміля ції, що є чисто с у б ’єктивним бажан ням і зродж ується в першій мірі з недостатнього знання власної куль тури, вигоди, чи врешті опортунізму. Виховно-освітня сесія СКВУ, що ви несла в цьому напрямі такі далеко- йдучі висновки, не мала відповідної підтримки з і сторони СУА і представ ниці його держались, можна б ска зати, здалека — немов би справи ви ховання жінки та матері були для них неважні. А саме там стверджено од - нозгідно, що українська мова є най- важнішим аспектом, від якого почи нається і кінчається праця для вдер жання ідентичности. Знання мови є одиноким ключем для пізнання куль турних вартостей і на компроміс іти не можна! А хто ж, як не мама має дитину навчити та закріпити знання української мови?! М олода членка СУА повинна защ е- пити своїй дитині всі найбільш шля хетні вартості людства, але в першу чергу свідоме українство. їй треба доручити та помогти запізнатися з найновішими досягненнями психоло гії, щ об ними могла користуватись у вихованні св оїх дітей, щ об не при- спорити їм прерізних комплексів, із котрими часто-густо залишила ї ї са му, ї ї власна — переважно Ідеальна мама! Такі засадничі думки виринули в мене після наш ої зустрічі. Я б у д у ра да, коли їх прочитає наше молоде і старше членство. Але є в мене ба гато більше дум ок і сумнівів. Д о зв о лите продовжувати цю гутірку в чер говому числі! Марта Ярош голова 83 Відділу СУА в Ню Й орку При зміні адреси не за б у д ь те по дати коду Ваш ої околиці (зіп -к о д ). Це конечне для висилки журналу. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top