Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Тиміш огор одн и к Ю. Мельник Мама і тато часто мають кло піт з моїм молодшим братіком Тимошем. Все він щось зробить не так, як треба. Одного разу ви ліз на гору на гойдалку і звідти скакав, як „лилик-чоловік“. Іншо го дня псові сусідів дав понюхати татового крему до голення і той песик бігав запінений і страшив усіх людей. Навіть коли Тиміш сидить спо кійно, то якісь збитки придумує. А вночі сниться йому, що він слу жить моряком у фльоті і на ко рабель напали японці. З криком і гуркотом мій брат паде з ліжка і нас усіх будить. -—- Треба йому заборонити ди витися на воєнні програми на те левізії, нарікає тато. — Досить, що я по ночах з большевиками воюю! Мама журилася, що з Тимошем робити, коли прийдуть вакації, бо цього року на табір їдемо аж у серпні. Та він знайшов собі ду же добре зайняття. На подвір’ї за хатою покопав грядки, обложив каменями і завів город. Відразу показалося, що з нього добрий огородник — садив, пересаджу вав і хоч нераз забував полива ти, усе росло чудово — далеко ліпше, як на маминих грядках. У Тимоша „зелений палець'1, як ка жеться по-американськи. Найкраще вдалися огірочки. Мій брат купив у склепі маленьку тор бинку насіння за 15 центів, поса див, і за кілька тижнів рослини розтягнулися по цілому городі. Огірочки виросли малі, грубі як свинки, а смачні які! Одного дня приїхав до нашого міста цирк. Ми ще ніколи в прав дивім цирку не були і дуже хо тіли подивитися. — Ну добре діти, можете піти — сказала мама — це близько коло вашої школи. Але гроші на квитки мусите взяти із своїх скар- бонок, бо я платила рахунки і ні чого мені не залишилось. — Христю, позич мені грошей — просив Тиміш —- я усі свої ви дав. -— Нащо ж ти їх видав? Та ж ми дістаємо кожного тижня п’ят десят центів і я вже заощадила собі два і пів доляра — відпо віла я. Але Тиміш так просив, що я позичила йому гроші на квиток. Кілька днів після того ми пі шли з мамою купувати речі по трібні на табір, а в суботу рано повіз нас тато в гори. Там ми зу стріли дітей знайомих з минулого літа і приємно та весело минули нам в таборі чотири тижні. Коли ми повернулися додому, я малощо не впізнала нашої ха ти. Усюди так тихо, все якесь за росле. Ми помилися і пообідали, а тоді я побігла на двір. Тиміш казав, що погано чується і хоче відпочити. А, недаром він не мав охоти виходити з хати! Біля дерев на переді будинку повиростало повно листя, а між ними — гру бенькі огірочки! Подивилася в вгору — а з другого поверху із скриньок на квіти тягнуться аж до землі —■ огірочки. Бідні квіти навіть не виросли. У сусідки аме риканки на травнику ростуть о- гірки, а довкруги хати пані Ва- сильченко скрізь огіркові рослини в’ються поміж квітами. В будин ку через дорогу огірки виросли на хідник і звисали на вулицю. Удома тато і мама допитували Тимоша. Вони хотіли знати як то сталося, що в часі, коли ми були на таборі ціле наше сусідство по росло огірками. Тиміш трохи пла кав, бо тато дуже грізно дивився. — Добре, що ніхто не знає, що наш син те зробив! Вони з мамою не могли довше витримати і по чали сміятися. Мій брат повеселі шав і став нам розказувати. Коли йому на городі усе так гарно рос ло, то він взяв усі свої заощадже ні гроші і купив двадцять пачок насіння огірків. їх він носив у ки шенях і потрошки садив усюди. — Ну, тепер ти мусиш бути дуже чемний і спокійний до кін ця вакацій — просила мама. — Сусіди мабуть дещо підозрівають. Але на тому не скінчилося. Пі шли ми на прохід до парку — я (Докінчення на обгортці) Подивилася вгору — а з д р угого поверху тягнуться аж до землі — огірочки НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1968 2 3
Page load link
Go to Top