Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наші ювілятки СОФІЯ ОЛЕСНИЦЬКА Гарний звичай завівся в Америці, що за життя замітних людей влашто вується їм ювілей їх н ь о ї корисної праці. Спочатку, як ми тільки при їхали тут до Америки, то такі ювілеї бентежили нас. Ми думали, що якось ніяково слухати ювілятові, як про нього говорять, хвалять його працю й подвиги. Але ми вже звикли до того і тепер інакше почали думати. Ц е ж гарно і приємно, коли оцінюється чу ж у працю з перспективи часу. Тоді ювілят бачить, що не змарнував свого життя. Події приближуються і зд а ється вдруге переживається те все, а воно могло піти в забуття. Тут я хо ч у в скупих словах зарису вати постать жінки, щ о за м о єї па- м’яти на терені Станиславівщини була знана, як громадська діячка в мину лих роках. Ц е — Софія Олесницька, що живе тепер у Нюарку і все ціка виться всім тим, чим живе і дише на ша спільнота, а зокрем а українське жіноцтво. Вона народж ена в 1893 р. на зо л о тому Поділлі, дочка священика Ксе- нофонта Ґуґлевича, пароха села Угри- ня в чортківськім повіті. Мати ї ї р о дом Тишинська. Батьки п-ні С офії з відомих і шанованих священичих р о дин, з ’єдную ть усі д ухові надбання правдиво інтелігентних домів у Гали чині, в тодіш ніх часах. Для св оїх д і тей шукають найкращих умовин на вчання і коли дочка покінчила народ- ню школу в Тернополі, віддали ї ї до пансіону СС. Ю зефінок. Там розго- вірною мовою була французька. По скінченні ліцею Софія Ґуґлевич вий шла заміж за Ф едора Олесницького. О бидвоє виїхали до Берліна, де Федір Олесницький кінчав банкові студії. По півторарічнім побуті в Берліні, повернулися до Галичини і т оді ви- бухла І. світова війна. В січні 1919 р. Український Уряд покликав Ф. Олес ницького до Станиславова, звідки він виїхав із торговельною місією до В ід ня, залишаючи жінку Софію з двома синами. По програних визвольних змаганнях, коли то вже громадське життя менш-більш унормувалося, Со фія Олесницька включилася в русло громадської праці. Вступила в члени Т-ва Укр. Жінок, яке згодом перейме нувалось на Союз Українок. У корот кім часі вибрано ї ї в члени Управи. У 1929 р. вж е стала на чолі цього Т-ва і жертвенно працювала на цьому пості до 1933 року. На той час припа дає найбільший ріст організації. Окрім Софії Олесницької висуваються на провідні місця такі замітні жінки Ста ниславова, як Меланія Грушкевич, Ольга Рубчак, Марія Слюсарчук, На талія Бачинська, а вкінці Амалія Р у бель, яка в 1933 р. стає на місці Софії Олесницької головою Філії С ою зу У- країнок у Станиславові, де в 1934 р. відбувся Жіночий Конгрес. Софія Олесницька відзначалась від чуттям потреб наш ої громади і все була повна ініціятиви, все готова ко мусь помагати. Ніколи не висувала с ебе на перше місце. Не було в Ста ниславові ніякої громадської акції, яка могла б обійтися б е з ї ї помочі. При цьому надзвичайно згідливо умі ла підійти до кож ної справи, до кож н о ї людини і з кожною пропозицією і тим викликувала довір’я д о справи та зг о д у в даному ділі помагати. Але коли щ ось продумала, то вже мусіла довести діло до кінця. Тяжко в короткій статті з ’ясувати многогранність праці Софії Олесниць кої на терені Станиславова й повіту. В головних зарисах можна згадати організаційно-культурну працю по Кружках СУ в місті й повіті. Вслід за тим різного р о д у імпрези національ них річниць, харитативну сл уж бу для всіх потребую чих у місті. Ця ділянка спеціяльно поривала Софію Олес- ницьку. Для бідних, терплячих ї ї чуле серце знаходи ло все час і увагу та спішила т оді скоро з поміччю. Вмі лість організувати різні акції і д о п о моги, підшукати охочих до співпраці, давало певність, що діло дійде пере можно до кінця. За ї ї почином і ве ликою активністю, жіноцтво міста ве ло велику допом огу політичним в’яз ням, які все заповнювали тюрму Ста ниславова. Мала дар відбудовувати за б у ті чи занедбані ділянки праці. Кравецька робітня „Основа", щ о по роках зл і квідувалась, бо здавалось, що того р о д у підприємство є за су д ж ен е на невдачу, завдяки С офії Олесницькій почало жити і розвиватись. Училось там кравецького ф аху багато молодих дівчат і робітня стала прибіжищем заробітку для інтелігентних дівчат, що з політичних мотивів не могли найти інш ої праці в часах польської окупації українських земель. Софія Олесницька цікавилась і пла стовим рухом . Пластова молодь лю била ї ї і літній дім п-ва Олесницьких у Камені Довбуш а в Карпатах був ча сто принагідним відпочинком пласто вої молоді. При том у виховувала чо тирьох синів і вела великий та ож ив лений дім. Мені приємно було т е все пригада ти, хоч знаю , що дещ о вислухаю від самої п-ні Олесницької. Всі ми, що працювали під ї ї проводом, баж аєм о їй багато зд о р о в ’я і радости серед люблячих дітей і внуків. Дарія Бойчук НАРОДНІ СТРОЇ ДЛЯ НАШОГО МУЗЕЮ В останньому часі наспіли два цінні подарунки. Ц е є комплетні народні строї, привезені з рідних земель. Перший із них, подарований давні ше — це народній стрій із Угнівщини. Його пожертвувала для М узею п-ні Марія Петришин із Д ж ер зі Ситі, д р у жина голови Т-ва „Угнівщина" п. Ми коли Петришина. Цей справді пишний стрій, як не можна краще, віддає ба гатство вбрання наших міщан. Стрій має поверх 100 років і є чудово з б е режений. У М узею він приміщений на манекені, щоб його можна оглянути з усіх боків. У недовзі подамо точні ший його опис у нашому журналі. Другий — це чоловічий народній стрій із с. Ґермаківки на Борщізщині. Складається з сорочки, вишиваної темним хрестиковим узором , полот няних штанів і тканого пояса, й о г о пожертвувала для М узею п-ні Сем Масс з Асторії. Передала його до Му зею п-ні Леся Різник, членна М узей ного Комітету. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1968 11 П-ні Софія Олесницька M rs. S o fia O le sn y ts k a o f N e w a r k , N . J. c e le b r a te d h e r 50th a n n iv e r sa r y o f c iv ic w o r k
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
