Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю У Міжнародньому Році Прав Людини По закінченні Міжнародньої Конференції Прав Людини в Теге рані (22. квітня — 13. травня) весь український загал був заці кавлений можливостями того те- рену. Це була перша нагода для українського проводу — виступа ти об’єднано на міжнародньому ґрунті. Учасники Конференції Прав Людини вже висловились у пре сі. їх враження однозгідні в тому, що українську справу промовчу- вано і помимо всіх зусиль вона не виринула на Конференції. Од наче підложжя й причини кожен інакше насвітлює. Тому й запро сили ми найбільш авторитетну о- собу, о. д-ра Василя Кушніра, предсідника Світового Конгресу Вільних Українців, на XV. Кон венцію СУА з промовою про у- спіхи й труднощі української де легації. Рівночасно звернулись до нашого достойного гостя з кіль кома запитами, щоб і читачки На шого Життя про те довідались. О. Предсідник вийшов із основ ного питанна, а саме — промов чування України. — Конферен ція стояла в тіні двох великих по туг -—- ЗСА й СССР. Напружені взаємини між ними проявлялись а- таками з приводу нехтування прав людини в Америці, на що Аме рика зовсім не реагувала. Вигля дає, що Україна для американ ської політики не існує. Тому й пропала нагода висунути обвину вачення супроти Совєтського Со юзу. — Ми сподівались, що може ви рине подібне обвинувачення Ка нади з приводу невдоволення французів. Тоді канадійська деле гація мала доволі матеріялів, щоб висунути справу найновішого опо ру в Україні. Та французького о- пору не рухано. Спалахнув спір між жидами й арабами і між жи дами й поляками. А це не давало підстави до вмішання й нашої справи. На наше питання, в який спо сіб діяла українська делегація та що могла осягнути, о. предсідник дав обширну картину заходів усіх семи її членів. їх можна корот ко поділити на три категорії. Це є — заходи в офіційних делегацій — висунути приклад України для нехтування прав людини і народу (як це було зроблено в канадій- ській делегації). Дальше — по стачання матеріялу про найнові ший опір в Україні усім делега ціям Конференції. Потім — інфор мування місцевої преси при по мочі статтей і інтерв’ю. — Це є праця мозольна, роз числена на довшу мету. Але вона єдина лишається нам, коли на Конференції право виступу ма ли тільки офіційні делегації. І не можна сказати, щоб не мала ви глядів і успіху. Найперше треба позискати розголос для нашої справи. Коли широкі круги зна тимуть про опір в Україні — це є перший крок до того, щоб на ми почали цікавитись. А рівно часно з тим треба шукати корис ної нагоди, щоб про нас на яко мусь форумі заговорили. Пригадуємо о. предсідникові про те, що українське жіноцтво вже довший час добивається ви ступу на міжнародніх конгресах і зустрічає подібні труднощі. Однак не дає себе тим знеохотити. — Ваша правда, що міжнарод ній ґрунт треба здобувати. Це ми започаткували на Конференції Прав Людини в Тегерані і буде мо продовжувати. Поступати тре ба дуже вміло й послідовно. Опе рувати треба правдою і фактами, бо це найкраща пропаганда. Дер жави виправляють на конференції людей розумних, тому треба з ни ми розумом, а не сентиментом го ворити. Питаємось про загальний вислід Конференції Прав Людини. Чи о- фіційні делегації були нею вдо волені та до чого тепер будуть прямувати? — На нарадах висунено потре бу встановлення Комісара Прав Людини, що діяв би постійно в ОН. До тепер Комісія Прав Лю дини в ОН працює над розроблен ням поодиноких ділянок та над поширенням Хартії в якнайбільшу кількість держав. Але значення її більш декляративне. А встанов лення Комісаря привело б до більш реального здійснення тієї справи. Останнім нашим питанням було те, як Світовий Секретаріят думає продовжувати цей нав’язаний кон такт. — Ще перед від’їздом до Те герану Президія Секретаріяту СКВУ прийняла резолюцію покли кати до життя Українські Краєві Комітети Прав Людини в країнах поселення українців у вільному світі і в цей спосіб, з нагоди юві лейного року 1968, увійти до складу національних організацій їхніх країн для охорони прав лю дини. — Координуючи діяльність тих Комітетів через СКВУ і діючи че рез національні організації їх кра їн, українці вільного світу мають повну шансу брати участь, офі ційно чи півофіційно, в подібних міжнародніх конференціях і з’їз дах, присвячених виключно справі охорони прав людини, а тим са мим прав поневолених народів. —- Якщо б на чолі таких укра їнських Комітетів Прав Людини станули повнокваліфіковані люди, я є певний, що виступи наших де легацій на майбутнє зроблять не- оцінену прислугу українській справі на міжнародньому форумі. Ми подякували о. Предсідникові за це насвітлення нашої акції. Міжнародній ґрунт — це новий терен і його треба здобувати. Л. Бура НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1968 9 о. д-р Василь Кушнір Very Rev. Dr. W asyl K ushnir, P re s ident of W orld Congress of Free U krainians
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
