Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше заключне слово Із закінченням 3-річної каденції Управи СУА, закінчується теж праця Редакційної Колегії вихов ної сторінки п. з. „На виховні те ми" започаткованої в нашому жур налі після 14-ої Конвенції. Тому бажаємо зробити підсумки цієї виховної ділянки, при помочі якої ми намагалися знайти дорогу до сердець українських матерів, до помагати їм у їхній трудній ви ховній праці. Ми шукали відповідної актуаль ної тематики для наших передо вих статтей, брали до уваги про блематику, що хвилює сучасну матір, ту матір, яка стоїть на ме жі між двома силами — рідною, і новою, країни поселення. Знайти рівновагу між ними, виховати ди тину в любові до свого народу і в пошані до другого, серед яко го доля веліла жити -— не легко і саме цій проблемі сторінка „На виховні теми" присвячувала най більше уваги. Маючи до розпорядимости одну сторінку журналу, ми ділили її на три частини, подаючи у вступ ній статті ідейну тематику, у роз ділі „Розмова з мамою" заторку- вали актуальні, злободенні питан ня дня, а в третьому подавали огляд української дитячої книж ки, що її можна набути на сучас ному книжковому ринку. Наскільки успішно нам удалося сповнити намічені завдання, труд но сказати, бо відгук читачок був невеликий. Та не дивлячись на те, ми сумлінно вели нашу працю. Кажу „ми", бо ця сторінка була вислідом праці Виховної Комісії СУА, в якої склад входили пп. Анна Богачевська, як голова, Оси- па Грабовенська, Марія Одежин- ська, Ярка Телепко й Ірина Пе ленська, як члени. На спільних засіданнях, у гостинному домі панства Телепких, у дружній ат мосфері, обговорювали ми зміст чергової сторінки „На виховні те ми" і розподіляли тематику між поодиноких авторок. Відповідальним редактором була підписана й на цьому місці почу ваюся до милого обовязку зло жити сердечну подяку Голові і членкам Виховної Комісії СУА за дружню співпрацю, п-і Руті Галі- бей за постійне рецензування ди тячих творів, і редакторці „На шого Життя" п-ні Ліді Бурачин- ській за піддержку і зрозуміння для нашої праці. І. Пеленська НІЧ ПІД ІВАНА КУПАЛА Свято Іванця або Івана Купала припадає на 23-24. червня і в цей вечір в Україні дівчата і хлопці виходять із села в ліс із радісни ми співами. У літній час, коли зе мля замаєна найкращими квіта ми — виростає та розквітає чу дова квітка папороті та манить своєю красою. Люди вірять, що той, хто дістане ту чародійну квітку, буде мати щастя на ціле життя. Уранці на Івана Купала дівчата заквітчуються вінками і йдуть у ліс, рубають гілку клену і роб лять ляльку з трави. Вбирають її в сорочку і привязують до гілки. Цю ляльку звуть Мареною. На майдані застромлюють Марену в землю і перед неї ставлять стіл. На ньому кладуть хліб і сіль, а хлопці й дівчата навколо Марени співають пісні. Потім Марену не суть вулицями до річки, кидають у воду, а хлопці й дівчата часту ються солодощами. Є ще звичай, що хлопці й дів чата збираються коло річки, роз кладають вогонь, а парубки й дів чата парами перескакують через вогонь. Коли пари при стрибку не розірвуться, то вони одружаться. Дальше дівчата плетуть вінки, за- тикують у них свічки і пускають їх на воду (кожна дівчина по два вінки). Коли вінки зійдуться на воді, тоді дівчина зі своїм хлоп цем одружиться. На св. Івана також святять зілля, потім це зілля сушать і ховають. В день смерти когось із родини кладуть його під голову помер лого. Багато звичаїв і обрядів мож на б навести. Однак найкращі це Купальські пісні, переважно при плетенні вінків та обряді Марени. Купальські пісні і звичаї повязані з коханням і одруженням. Це свід чить про те, що давній поган ський обряд купальських ігрищ злився з християнською легендою про Івана Хрестителя. Подібні звичаї існують і в інших індоєвро пейських народів. А. Богачевська НОВІ ВИ Д АН Н Я Леонід Полтава: „МАЛИЙ ІН- ДІЯНИН“. Обкладинка та ілюстра ції Якова Гніздовського. Накла дом автора, Ню Йорк 1968. Віршоване оповідання про хлопчика, що в гарячий день по кинув Ню Йорк і в своїм індіян- ськім строю поїхав шукати при год. І дійсно, відважний молодець „із племени Ата" пережив різні цікаві пригоди, доки не відшука ли його поліцисти на одному о- строві. Веселе оповідання (одночасно виховної вартосте) принесе втіху дітям, передовсім хлопчикам, що нераз граються в індіян у вели кому місті. Надається для дітей від 4 до 8 років, хоч деяким тяж ко самостійно читати зогляду на дещо незручні наголоси. Р. Г. До виховних референток Вакаційний час звільнює нас від біж у ч о ї роботи у Відділі. Та не перери ває планування. А виховних референток це спеціяльно торкається. Бо вже у вересні Відділ повинен розпочати свою виховну р оботу — чи то дитячим пікніком у поблизькому парку, чи то дитячою повакаційною зустріччю. А най краще було б, коли б можна урухомити восени Дитячу Світличку. А такі за х о д и вимагають підготовної роботи. Вж е тепер треба ладити списки дітей, розглянутись за приміщенням, шукати з а ф аховою вчителькою. Переговорювати з о. парохом і з батьками. Отже готуймо ґрунт для нашої виховної праці! ВИХОВНА РЕФЕРЕНТУРА СУА 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top