Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
малу площу, де беруть початок автобуси — “ex te rio r.” Під невеликою галєрією розмістилися ятки з солодощами та овочами. Кілька тубильців пропону ють речі власного виробу: ремінні пояси, плетені со ломині кошики та брилі, картки місцевих краєвидів. З сусіднього ресторану доноситься запах пікантної, свіжо спеченої піцци. Між ятками знаходимо неве личку касу, де беремо квитки до Апостолес. Неза баром підійшов автобус, на якому було написане чисто українське ім’я — Панасюк. Це власник од нієї з більших тутешніх автокомпаній. І ось ми знову мандруємо. Асфальтова дорога вивела нас лише за місто, а там знайомий вже нам — ,,битий шлях“ і ті ж порохи. Перед нами яких дві години дороги. Раптово нахмарило і стало накрапати. Шофер зупинив автобус та одягнув на колеса лан цюги: в цій місцевості грунт має свої особливості, — невеличкий дощ і вже годі їхати далі. Червоне, в’язке багно заліплює колеса і вони безпомічно ковзаються на місці, але пів години сонця по тім — грунт швидко стужавіє і вже можна продовжувати подорож. Невеличкий дощ, що щойно впав, прибив поро хи, освіжив повітря, і відразу краєвид змінився, Яка прегарна метаморфоза: зелені горби та долини по черзі змінюють одні одних; попри дорогу порозро сталися ліски, часом струмок, або невеличка річка прокрадається поміж ними. Якби не червоні, повні дикої краси, стрілки квітучих ананасів, що тягнуть ся низкою вздовж цих лісків, можна було б на хви лю забути про дійсність і уявити собі далекі дитячі роки, що босими ногами оббігали не один такий лі сок, чи перебрели струмок. А ось де гай! Невисокі кучеряві кущі вишикувалися рядками, утворюючи тікаючі аж до обрію, плантації. А це — yerba, — вже більші багато вищі кущі, часами покручені ста рі стовбур. Сусіди подорожі виявилися українцями. За я- кийсь час знову з іншого кута доноситься рідна мо ва. На зупинках входять нові люди і також — своя мова. — А так! — відповідають на наше здивування — тут всюди наші люди і цей гай та жерба — це пра ця наших перших колоністів-піонерів, яким провін ційний уряд офіційно висловив признання за підне сення та розвиток цього краю. Колись ці простори були лиш сховищем злочинців та бандитів, а ми його перетворили в квітучу плодовиту землю. . . . При в’їзді до міста звертає увагу на себе великий сірий обеліск. На нім вмуровано кілька пропам’ят- них плит у честь шістьох перших українських родин — поселенців і фундаторів цього міста, що прибули сюди 27. VIII — 1897 року. Сіра, німа — незапереч на красномовність. Відтак центральна вулиця внизу поміж горбами веде нас до кінцевої зупинки на пло щі, що являє собою центр комерційного та адміні стративного життя м. Апостолес, з невід’ємними му- ніціпальними будинками, костелом та школою. Всі будівлі позначені одноманітно рожевим кольором порохів Місіонесу. Розпитуємо своїх краян про дорогу до О.О. Васи- ліян. — А он і їх церква. Величава візантійська будова на розлогій горі домінує і прикрашує цілу околицю. Перед церквою -— майдан, частково засаджений молодими дерева ми, які за рік-два створять тут добрий парк. Навко ло церкви просторе подвіря. Частину його займає семинар св. Йосафата, де навчається українська мо лодь. З протилежного боку подвір’я, перейшовши город, в якім поруч із овочевими тропічними рослина ми — мамонами та пальмою — пишається густий кріп, натрапляємо на кам’яниці, в яких знаходяться сфіцини, кухня та приватні кімнати отців. На дзві нок виходить заклопотаний і привітний одець Мель- ничин, за ним о. доктор Ковалик, давні наші знайомі ще з Буенос Айресу. Незабаром ми в гостиннім колі провадимо розмови й спогади. Потім пляни та про грама наших концертових виступів. Концерт в Апостолес В Апостолес я перебувала в надзвичайно при вітній та гостинній родині пана Мирона Задорожно- го. Першу нашу візиту складаємо до сестер Василія- нок. Вже здалека було видно модерно збудовану школу, в якій знаходиться дівочий семінар. Високий цегляний мур оточує всю їх посілість, що розміщена ендалечко церкви. На наш дзвінок відчиняє масивні дерев’яні двірі одна з сестер. Молоде усміхнене лич ко і тихе привітне „Слава Ісусу Христу“, що спли ває з її уст, нагадує нам таке рідне . . . й таке да леке. З шкільного подвір’я можна було бачити і чути перебіг виховної роботи та науки цілого учбового закладу. Ось декілька учениць, зодягнені в однакові уніформи, допомагають сестрі в садку: підполюють квіти, підрізують траву, розчищають дерева. Там же, — в глибині саду: — оточена квітами, біліє ви кладена з каменю прекрасна каплиця Божої Матері. З відчинених вікон линуть ритмічні звуки пі сень. Там діти навчаються музики. В іншій клясі про вадиться година співу. Музиці та вокальному вихо ванню в семінарі приділяють багато уваги. Теперішні учениці семінару — це вже третє покоління від часу прибуття перших українців — поселенців до Місіонес. Сьогодні вони готуються від значити концертом соту річницю з дня смерти генія землі української Т. Шевченка. Це ж — надзвичайне:: за тисячі кільометрів від рідної землі, відрізані від неї понад шестидесятиліт- нім часом, це покоління плекає рідну українську культуру і традицію. По розкиданих українських чарках плекають традиційні обряди та звичаї, на жаль забуті навіть на рідних землях. Весілля чи хрестини проходять зі всією пошаною традиційного церемоніялу: засиланням сватів, пов’язанням рушни ків, та інше. Пригадуються слова пророка: „Наша дума, на ша пісня не вмре, не загине . . .“ Без сумніву, му симо це завдячувати нашій вірі та нашій церкві. (Продовження буде) 40 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
