Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ки-но внесла Соломонида Онисо- форівна. Ієреміяда роздяглася, вскочила в балію і, високо піднявши над головою відро, враз перехилила його. Діткнувшись тіла, вода о- берталася на гострі голки, ті гол ки впилися Ієреміяді в тіло, аж дух їй забило. Одну секунду вона мовчала, задихнувшись, по тім з грудей її сам вихопився ви гук: „Ой!“.. Мати сказала: —■ І як ото ти можеш? Я б нізащо в світі! Бррр... Та й вода холодна — простудиш ся. — Ні, мамо, я вже звикла, не простуджуся, — весело відпові ла дівчина. — Вода тільки в пер шу мить здається холодною, по тім все тіло починає палати. Ось, гляньте, вже стало рожеве. Справді тіло Ієреміяди почало рожевіти. Коли ж вона вийшла з балії, витерлася і одягалася, то їй здалося, що стала ще лег шою, ніж тоді, як сплигнула з ліжка і загойдалася на носках. По цьому поснідала і пішла на роботу. А ввечері одвідувачі їдальні розглядали питання, хто ж краще зварив борщ — Немидора Хар- лампіївна чи Ієреміяда. Виступив Петро Тангенс. Петрові треба було ось так ви ступити : „Шановні товариші! Я багато не скажу, але скажу по суті. Я ні коли в житті не їв такого борщу, як той, що зварила баба Галу- щиха. Є всякі борщі: серйозні, легковажні, пусті, змістовні. Бу ває так: пообідаєш і поки до трак тора дійдеш, все вже вивіялося з серця і душі, неначе й не обідав. А от у баби Галущихи борщ не такий. Перше, що він дає — це дужість. Підводишвся з-за столу і чуєш — все від сили двигтить в організмі. Он бачите дуб? Йо му сто років, а штовхни плечем — тільки шелесне. Рушив до трактора — ноги по кісточки в землю вгрузають, така в них си ла. Включив газ, взяв бублика в руки — і поліз гектар на гек тар Отже, про бабу Галущиху моя думка така: Немидора Хар- лампіївна в своїй справі підно ситься на таку височінь, як Го- мер у поезії". Далі Тангенсові треба було пе рейти до другої частини і виго лосити її з таким же блиском, як і першу. Тобто він мав би сказати таке: „Тепер шановні товариші, ска жу про борщ, який зварила Ієре міяда. Це борщ особливий. Він помирив мене з моєю дівчиною Оксаною. Ми посварилися з нею і три місяці не розмовляли. Від горя я й місця собі не знаходив. Але послухайте, що сталося сьо годні! Встав я з-за столу після Ієреміядиного борщу, вийшов на вулицю, а надворі — рай! Зроду такого не бачив. Вся блакить спустилася на землю, оповила хати, дерева, трактори, шлях... Глянув на той шлях, бачу — Оксана йде, всміхається, руку дає. Сіли ми з нею на трактора. Як рушили, то кажу їй: „Коли ж ми поженимося?" — „Як пришлеш сватів, так і поженимося." — „Завтра пришлю!" — „Завтра й руку тобі подам!" — „Добре, — кричу їй — жди! А як пожени мося, побудуємо хату, і ти мені народиш четверо дітей: два сини і дві дочки. Хлопців назвемо Во- лодька й Толька, а дівчат — Ва лерія і Тамара". Вона відповідає: „Я з цим, чоловіче, не згодна. Володьки й Тольки вже набрид ли. Назвемо одного так, як тебе — Петром. А другого на честь нашого батька — Іваном. Тоді наш рід піде з кореня, з глибини віків і його ніколи ніхто не пова лить. А дівчаткам такі імена дамо: одна буде Галя, а друга Орина. Чуєш, як це красно звучить? Орина! Орина Петрівна!" Отак ми проговорили з Оксаною до са мого вечора. Тільки коли Семен Халява прийшов зміняти, глянув я, аж сам сиджу. А Оксана — то тільки привид. Еге ж. Так зате привид який дорогий... А ввечері ми з нею і насправді помирили ся..." Отак Петро мусив би виголо сити другу частину своєї промо ви. А закінчивши, зробити вис новок: „Так ото, взявши до ува ги і т. д., і т. д....“ Але з Петром нічого цього не було. Він не ви голошував ні першої частини своєї промови, ні тим більше дру гої — хіба ж про такі речі гово рять на зборах? Замість всього цього він сказав: — Не знаю, як кому, а я не їв борщу кращого, ніж отой, що зварила баба Галущиха — Неми дора Харлампіївна. Він був дуже гарний. А от сьогодні, поївши борщу, що зварила Ієреміяда, я так само подумав: в тому борщі своя сила, в цьому — своя. Той борщ для поезії, бо поезія там, де добра робота; а цей борщ — для серця. А що таке серце — нічого не хочу казати, самі зна єте. Без поезії ж і без серця жити не можна. Отож, коли б мене хто спитав: „Петре, ти за який борщ?" то я, щиро мовив ши, одказав би: „Я за той і за той! “ „Ти глянь, як він добре сказав! —• подумав Лука Гречаник. — Скільки думок, а слів жменька!" І Лука Гречаник голосно заплес кав у долоні. Його підтримав Се мен Халява. До них приєднався весь загал. Голосували так: зашили дві шапки, залишивши невеликі про різи, щоб просунути туди бюле тень. За бюлетені правили кар бованці. Сума цих бюлетенів бу ла заразом і сумою премії. За півгодини проголосували всі п’ятдесята чоловік, крім Олега Кучерявого. Олега затримали Пе тро і Лука, і витрусили у нього п’ятнадцять карбованців по кар бованцю. Він готував їх, щоб по класти в шапку, куди опускали бюлетені для Ієреміяди. В такий спосіб хотів допомогти їй одер жати перемогу над Немидорою Харлампіївною. Але хіба це чес ний спосіб? Так що від голосування Олег Кучерявий утримався. НАШЕ СПІВЧУТТЯ З приводу ненадійної смерти бл. п. Антона Стедкова, чоловіка наш ої членки Парані Стедків, голови комі тету підприємств, складаємо їй та ці лій родині вислів нашого щирого співчуття. Покійний був великим при ятелем комітету і дорадником Комі тету Будови Д ом у. Тому вдячно зг а дуєм о його пам’ять і складаємо 16 д о- лярів на пресовий ф онд замість квітів на його могилу. 5 Відділ СУА ім Княгині Ольги в Дітройті 8 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top