Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Н изькі чи високі дер ева в наш ом у го р о д і? Наші квітники невеликі. Коли ми висадимо в них високорослі від міни декоративних дерев, то через 10 літ вони геть затінять наш го род. Інші рослини, як зимотривалі билини, однорічні квіти та всякі кущі будуть тоді нидіти через брак світла. Окрім того закрива ють високі дерева дім і позбавля ють наші вікна сонця саме тоді, коли ми його найбільше потребу ємо. Навіть травник у тіні дерев не буде таким, як ми хотіли б йо го мати. Тому краще, коли ми в нашому квітнику висадимо низь корослі шпилькові або листяні де рева, що дадуть нам неменше вдо волення. Теперішні деревні шкілки про дукують багато таких низькоро слих, декоративних деревець. По дам тут лиш найбільш поширені й невибагливі. Є тепер поволі ро стучі шпилькові, що не лиш по кривають землю, але й прикрашу ють скельні городи, грядки з би линами, квітники з однорічними квітами, а навіть годяться для бальконів і вікон. Зимою їх галуз ки мають дуже гарний синьо- або жовтозелений колір і на тлі снігу або сірого зимового краєвиду до бре відбивають. Можна їх також уживати, як „вічнозелених кулі- сів“ для наших грядок із троянда ми. Кому забагато праці, щоб об саджувати плоти або сходи одно річними квітами, повинен обсадити їх низькорослими кущами. Такі навіть між камінням знайдуть со бі доволі поживи і коли вже заса джені, ростимуть довгі літа. Зі шпилькових на перше місце вибиваються ніби-кипариси: япон ський карловий Cham oecyparis obtrusa. Подібні до мушель га лузки з темносиньо-зеленими шпильками має низькорослий C ham oecyparis law soniana, від міна “M inim a Glauca.” Поволі росте і творить гарні круглі форми C ham oecyparis filifera папа. Також ялівці можуть бути деко ративними, як повзучий Juniperus horizontalis “G lauca” і синьозе- лений Ju niperu s sabina T am aris- cifolia. Є також низькорослі сме реки, як Рісеа аЬіез N idiform is. Синім кольором на тлі снігу ду же гарно відбиває карлова смере ка Рісеа pungens “Glauca Co pacta,” а також Рісеа Glauca Со- піса, відома під назвою „цукро вої “. З-поміж кардових сосон най більш поширеною є P inus mon- ta n a “M ughus.” Посаджена, не потребує притикання а своїми довгими шпильками вкриває зем лю весь рік. Дуже поширені те пер тиси, як T axus baccate Repandeus, що ростуть навіть у півтіні і дуже гарно закривають землю. Слід ще згадати про кар дові туї з зеленими і жовтими шпильками, T h u ja occidentalis. Для нашого квітника вповні ви стачить кілька з вище поданих низькорослих шпилькових. З листяних у першу чергу під ходять рододендрони, що прикра шують своїм листям і квітами, а- ле вони ростуть лиш на безвап- них грунтах. Дуже витривалими й декоративними є бербериси як B erberis buxifolia папа, цвіте жовто, восени листя червоніє, зно сить також тінь. Карловий нешплік C otoneaster salicifolius, добре росте на сухих, вапнистих грун тах, хоч він взагалі на грунт не вибагливий. Цвіте біло і рожево, плоди його червоні, довго трима ються на кущах, декоративні на тлі снігу. З листяних, низькоро слих добре мати ще в городі вер- бу-шутку Salix w ehrhabnii що цвіте ранньою весною. Також за слуговує на місце в нашому горо ді калина V iburnum . Садимо її поміж інші кущі, листя зубковане, квіти в китицях. Восени прикра шує кольором листя і ягодами. Я згадав тут далеко не всі, що підходять для наших малих горо дів. Однак добре влаштований го род не залежить від кількости рос лин, а від їх розложення і витри валосте на грунт і підсоння. Поса джені раз, можуть рости без за ходів і з роками не дадуть нам при чин до нарікань, що не виправда ли покладених на них надій. Роман Коцик К уховарські назви Буква К Коньяк — міцний алькоголь- ний напій з білих виноградних вин. Кріп, кропу, кроповий, росл. (D ill). Уживають молоді листки і стебла, як ароматичну приправу до страв, а стиглу рослину при со- ленні огірків і помідорів. Крохмаль -— (S tarch ) резервна пожива речовина рослин, що мі ститься в бульбах, насінні і ко рені. В кулінарії вживають для згущення рідких страв (кисілі, підливи і тп.) Крупи, круп, крупів. Крупи манні або пшеничні (а не ґрисік!), вівсяні (oatm eal), перлові (pearl b arley ), яшні, кукурудзяні, гре чані ітп. Крупянка, кашанка — кишка, начинена крупами. Крупник, крупеник — рідка ка ша з крупів або юшка. Крупчатка — біле борошно. Крученик — рід приготованого м’яса. Кручінка, крендель — рід дріб ного печива. Кубіба, росл. для приправ го рілок. Кукурудза, росл. (corn), пше ничка. Кукурудзяна олія із зародків кукурудзяного зерна. Кукурудзя ні крупи, борошно (corn m eal). Кукурудзяні зерна спучені або здуті (popcorn). Кукурудзяні платівці (cornflakes). Кулеша — густа страва з ку курудзяного борошна. Кулінарія, куховарство -— су купність різних способів приготу вання їжі. Н. Ч. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1968 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
