Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Становище нашої спільноти у діяспорі — вийняткове. Не лиш, коли йдеться про літературу для дітей, а й для дорослих, про на уку, суспільні та харитативні ор ганізації, політику, словом -— про все наше життя. Сказав дід-харак- терник у книжці Б. Лепкого „Ба- турин“ : — А ми їм на злість жи ти будемо!" •—- І так саме й роз вивається наше життя у всій його многогранності, без зовнішньої допомоги але й без зовнішнього примусу, як спонтанний вияв ба жання кожного з нас, бути ча стиною українського народу, і власне жити. Отже живемо. З морального бо ку — це наша вищість над тими, в кого своя держава. Але в практи ці — це не раз величезна труд ність. Головно там, де треба за- анґажованости не лиш одиниць — а й цілости громадянства. Не інакше стоїть справа і з на шою літературою для дітей. Вона має за собою вже більше, як сто літній шлях, і то не лиш від поя ви букварів Федьковича та Шев ченка, читанки Шашкевича, але й від перших спроб творити не під ручники, а таки літературу для ді тей: від Марка Вовчка. Має вона між своїми авторами таких твор ців нашої літератури взагалі, як Іван Франко, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Коцюбин ський, Леонід Глібів, Борис Грін- ченко, Катря Гриневичева, Олек- сандер Олесь, Уляна Кравченко та багато інших. Всі вони, попри свою працю над літературою для дорослих, вважали своїм обов’яз ком, писати теж і для дітей, і то вкладаючи всі свої сили і вміння. ,,—- Дитячий письменник -— по кликання Богом дане. Писати для дітей — священна служба, що до неї треба вкладати ризи на себе.“ — казала Катря Гриневичева. Пер шим же редактором журналу для дітей ,,Дзвінок", який об’єднував саме всі ці визначні сили „золо того віку“ нашої дитячої літера тури був відомий вчений-етнограф Володимир Шухевич. Та годі переповідати тут всю і- сторію нашої дитячої літератури. Досить ствердити, що вона літе ратура і що має свою історію. За цікавлених відсилаємо до збірни ка" „Ми і наші діти“, що саме по явився. В ньому маємо чи не най повніший досі її огляд. Видало його Об’єднання Працівників Ди тячої Літератури, під редакцією Богдана Гошовського. Це Об’єднання постало в Авґс- бурзі в 1946 році, як частина за гального тоді оживлення україн ського культурного руху, при пер шій же скромній до цього можли вості. А рівночасно привело до його оснування намагання згурту вати всі творчі сили нашої дитя чої літератури й мистецтва для ді тей та встановити обов’язуючі ми стецькі й виховні стандарти для них. Спершу під головуванням Юрія Тищенка-Сірого, далі Бог дана Гошовського, Об’єднання це діє й до сьогодні. Дало вже кілька десятків справді вартісних видань, своїх власних та інших, позначе них печаткою ОПДЛ „Нашим ді тям", яка Гарантує вартість книж ки. Члени ОПДЛ редагують дитя чі журнали, як ось „Веселку" та „Г отуйсь“. Одначе велика байдужність на шого діяспорного загалу до справ дитячої літератури — виявила не обхідність розвинути ще одну ді лянку, яка за інших обставин не повинна б бути ніяк доменою письменників. Довелося організу вати пропаганду збуту, а то й сам збут книжок для дітей — бо гро зила катастрофа не лиш цій книж ці, а й національній свідомості вже найближчого, підростаючого тепер нашого покоління. Зорганізовано отже на терені самих ЗДА понад ЗО представництв ОПДЛ в різ них місцевинах, нав’язано зв’яз ки з молодечими, жіночими орга нізаціями та шкільництвом, поси лено пресову кампанію, влаштову вано вже двічі акцію,Двомісяч ника Української Дитячої Книж ки", завжди в осінні місяці, та при тягнено до цієї акції велике число наших організацій, що мають лиш якенебудь відношення до вихо вання. Не на славу нашій громаді бу ло б описувати всі ті труднощі, які доводилося переборювати на цьо му шляху, але все таки за останні роки збут дитячих книжок на пів нічно-американському континенті числився вже тисячами. Старі на клади починали вичерпуватися, що вможливило видання нових кни жок, щораз кращих. Поплили книжки за сотні долярів щедрих жертводавців у країни Південної Америки та Европи, де через різ ниці валюти українська книжка вважається досі недосяжним люк- сусом. Реакція обдарованих дітей — був соняшний ентузіязм. Віримо й хочемо вірити, що на ша дитяча література в діяспорі сьогодні на шляху вгору. Маємо живих і творчих письменників та письменниць, таких, як Роман За- вадович, Микола Погідний, Леонід Полтава, Галина Чорнобицька, Дмитро Чуб, Олена Цегельська, Катерина Перелісна, Ірина Наріж на, Ганна Черінь, Лідія Гаєвська, Ірина Винницька, Ніна Мриц — і багато інших. Навіть і літератур ний нарибок поволі підростає, хоч із його вирощуванням куди більші труднощі, як із молодими ілю страторами для дітей. А твори покійних недавно Володимира Ра- дзикевича, Теклі Білецької, Ма рії Дмитренко, Олекси Кобця бу дуть ще довго просвічувати раді стю дитячі серця. Одначе напрямна вгору — це ще не осягнений верх. Є в нас ро дини, а навіть на перший погляд добре зорганізовані цілі україн ські осередки, де про існування у- країнської книжки для дітей нічо го не знають. На чому й як вихо вують ці люди своїх дітей на у- країнців, свідомих своєї ідентич носте — таки нелегко відповісти на це питання. Та це завдання не лиш для ОП ДЛ. Плекання культу української дитячої книжки -— це завдання всієї нашої спільноти. Кожен від повідальний за те, щоб не було української дитини без власної української бібліотечки, щоб не було дитини, яка не знала б всього барвистого світу української каз ки та дитячої літератури, не мрі яла її героями від зайчика-Кла- повуха до Михайлика, юного роз- відчика УПА. Бо з тих дітей може вирости но ва Україна, без уваги на терито рію поселення -—- українська до глибин свідомости своєї націо нальної ідентичности, і — готова жити згідно з цією свідомістю. Коли в Вашій місцевості немає Відділу СУА, зберіть гурт жінок, щоб його заснувати. Для цього потрібно 10 одиниць, що хочуть жити організованим життям. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top