Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Леся Храплива Дитяча книжка і національна ідентичність Ствердження національної іден- тичности в модерному розумінні сягає не давніше, як Ж. Ж. Руссо та європейського романтизму. Але коли поглянемо на велетенські пе реміни, не раз порядку всесвіт ніх катастроф, які зайшли від то го часу для здобуття можливо стей самовияву поодиноких на родів, треба одначе ствердити, що маємо тут до діла з чинником ду же глибоко закоріненим у люд ській психіці. Він найшов щойно біля 200 літ тому своє нове оформ лення — не початок. Повоєнні, післянацистичні ча си у світі старалися затушувати акутність національних проблем — і не впоралися з дим завданням. Змагання за суверенність навіть найменших народів —- стало на сьогодні наймодернішим кличем, до тієї міри, що комуністичний світ вміло використовує його для своїх цілей. Найновіший рух в Україні, я- кому приглядаємося всі з запер тим віддихом, це рух національ ного самоствердження у всіх його прошарках, від культурного до глибоко біологічного: У кожнім подиху живе Вкраїна, Допоки спадок прадідів у генах, пише засуджений Михайло Осад чий. І ми, розкинені по всіх конти нентах, в українській діяспорі — стоїмо в обличчі необхідносте за держати нашу національну іден тичність та що більше ■— передати її нашим грядучим поколінням. Це завдання не з малих — бо ж людина мусить вростати частиною свого побуту у своє дійсне окру- ження -— навіть при найсильнішо- му бажанні відгородитися від ньо го. Найкращий доказ трудности розв’язки цієї проблеми — у на ших спорах за чи проти ,,ґетта“. Цієї проблеми зрештою і не роз в’язати, як довго буде вона пред метом незгоди груп та їх козирем у взаїмному поборюванні. Бо на справді це проблема чисто кванти тативна: як далеко доцільно відда ти данину „цісареві" життя, що окружає нас, щоб одначе не змен шити ні в чому належного ,р о го ві “ нашої національної ідентич носте ; щоб не лиш її не затрати ти, а навіть і не поставити на даль ше, підрядне місце. Крім тиску неукраїнського о- круження — наша найбільша трудність у переданні українства дітям — це відсутність рідного ґрунту. Отець Маркіян Шашкевич міг пояснювати у своїй читанці: „Як вийдете зі села, то взглянете вколо... зелені луки, пашні поля, ви сокі гори... густі діброви... А коли много сел і городів... суть під одною властію, творят государство або дер жаву. А знаєте, як ся зове тая дер жава, в котрій ми жієм? Тая зовеся Австрія... В тій Австрії єсть королев- ство Галицке і Володімірске і в тім королевстві Галицкім жієм ми, Ру сини..." Такого наочного виводу саме не можуть дати дітям наші сучасні пе дагоги. „Королевства Галицкого“ не зідентифікувати з тим, що ди тина може сама побачити. Хоч ди тина по своїй природі починає власне із цього своє пізнання сві ту, ми мусимо вже дуже швидко впоювати їй свідомість того аб страктного українського світу, я- кий, невидимий, має одначе ва жити на її житті. „Я не знаю Тебе, Україно моя“... деклямують сьо годнішні діти і це ствердження па де величезним тягарем на плечі ви- ховників. Дальше бо йде вичислен- ня всього того, що одначе в’яже дитину з цією Незнаною, і що її треба якось передати. Безперечно, є доволі елементів, які можуть зв’язати, бо мають на це досить сили та приманчивости. Що більше, які мають досить різ- нородности й багатства, щоб зро бити життя людини важним і пов- новартісним. Це українська куль тура — що необмежена тільки на шою землею. А її підстава -—- це українська мова. Ми були знов же свідками запальних дискусій — чи справді необхідна вона. Тільки в цьому запалі ті, хто вважає її за важким для себе обов’язком, за були, що боронять парадокс: що знаючи менше можна осягнути більше. Що на те, щоб грун товніше щось зглибити, треба тим старанніше оминати його... Зрештою — слухаймо знов „го лосу грунту": „Чи не слід дослідити причини, які породили тип громадянина, а вірніше людину без роду і племені, для якого „все равно какой язік“. Сьогодні українська мова, завтра російська, а згодом з такою ж легкістю можна пе реключитись на англійську чи німець ку. Мені огидний тип такого безбат ченка!" — сказав підсудний Михайло Го ринь у заключному слові свого процесу. Не в дискусійному клю- бі, а там, де за кожне слово до водилося платити дуже дорого! Мова — це основа. Мова — це щоденний, щоразовий засіб ствер дження ідентичносте. Мова — не звичайно сильний формуючий пси хологічний чинник, як ствержував вже проф. Олександер Потебня. Але мова, очевидно, це лиш по чаток життя людини у повній сві домості своєї національної прина лежносте. А можливий діяпазон цієї свідомосте дуже широкий, як для людського інтелекту, так і для емоцій. І все це треба якось пере дати нашим дітям. „Слово матері" не втратило й сьогодні своєї суверенної сили над душею дитини. Навпаки, сьо годні стверджують цю його силу не лиш сентименталісти та поети, але й модерні вчені на чолі з 3. Фройдом. Тільки ж у наші поспішні та „скупі" часи — ледви чи можна вимагати від кожної матері чи на віть бабусі, щоб могла дати дити ні все, що потрібне для ро сту її духа. Тому мусить тут вві йти в гру ЧЇИННИК, ВІДОМИЙ як справжній початок людських куль тур — письмо і книжка. Цей чин ник може постачити тільки спіль нота. І якщо спільнота турбується про виховання своїх дітей у бажа ному їй напрямі, вона мусить по дбати про книжку, що обслужи ла б читача від віку славного „Дзень-бом, дзелень-бім“ чи „Каз ка вигадка смішна про ведмедя ла суна" аж до історичної повісти, як „Ніч проминула" чи наукової фантастики, як „К-7", які вводять молоду людину у світ літератури для дорослих. НАШЕ ЖИТТЯ — 'ВЕРЕСЕНЬ, 1968 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
