Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
П ром іню йм о на дов к іл л я В дописі „Затривожливе питання" (Н. Ж. ч. 4, 1967) п-ні Д . Бойчук по рушила справу шкідливих наслідків із показів українського народнього мистецтва. Допис був дискусійний, лодости, чи ми дуже любили, коли хтось хотів нас сватати? Зрештою, мабуть, від часів, коли існує інституція подружжя, були все розбіжності між тим, що хо тіли молоді, а тим, до чого зма гали старші. Молоді все хотіли самі собі шукати щастя. Кожна людина мріє про це, щоб пережити велике кохання і по правді кожна має на це право. Вправді кажуть, що в теперішньо му світі молодих немає закоха них, що молодь надто сексуаль но усвідомлена, цинічна, вираху вана, але мені здається, що це поза. Так молодь демонструє свій бунт та незалежність. Проти чого бунт і від чого незалежність -— це була б інша тема. Хочу тіль ки сказати, що якщо навіть мо лодь не мріє про велике кохання (я все таки думаю, що або по зує, або сама себе обманює), то вона все таки хоче вибрати собі партнера сама. Тож годі дивува тися, що молоді ставлять опір, коли ми плянуємо для них по дружжя з нашої точки погляду. Очевидно є розсудливі молоді лю ди, що без упереджень дозволять познайомити себе взаємно, вика зують добру волю, щоб себе пі знати й полюбити. Але на біль шість такі плянові старання діють навпаки, вони вже заздалегідь упереджені й негативно настав лені до пропонованого партнера. А що ж можемо зробити? Ми ж хочемо двох речей: щастя дітей і задержання їх при нашій су спільності. На це відповідь: дати можність вибрати собі партнера, але поперше так виховати, щоб цей українець чи українка були їй ближчі від інших, а друге, так зорганізувати поле зустрічей, щоб найлегше було вибрати своїх. (Докінчення буде) питання д у ж е цікаве, отж е можна б у ло сподіватися відгуку. І справді від червня ц. р. в кожному числі є вмі щений голос до того. Розглядаючи справу з практичної точки погляду, приходимо до п ер е конання, що пропаганда нашого на роднього мистецтва є вказана й ко рисна. Коли такі покази переводить організація й вони поставлені на на леж ному рівні, у свідомості довкілля утверджується переконання, що дана ділянка мистецтва, чи конкретно пи санка, є витвором українського наро д у й тоді немае небезпеки, що хтось присвоїть собі українську писанку, як це сталося, напр., з і „Щ едриком", або як це сталося з деякими фактами наш ої історії. Вони перекручені та сфальшовані тільки тому, що не було кому цих справ представити у пра вильному світлі й у належ ному часі. Дарія Бойчук слушно завваж ує, щ о при згаданих показах наші представ ниці не все дають собі раду з відпо відями на складні запити. Очевидно* д у ж е важливе є основне обізнання тих, що провадять покази, з історією українського народу. Тому для того завдання треба делегувати лю дей, що зум ію ть таку вимогу задоволити. Та все ж неможливо погодитись із твердженням Д . Бойчук, щ о „при на вчанні писання писанок, вишивок чи танців на публічних місцях вчимо д о слівно вулицю". Висловом „вулиця" окреслюємо суспільну верству д у ж е сумнівної вартости. Т ож можна д и вуватися і трудно повірити* щ об Со ю з Українок Америки давав свої по кази для ц ієї категорії лю дей. У на шому Відділі такого ніколи н е бувало. Важливо є звернути увагу на гідність місця, на яке виносимо наші націо нальні скарби. Ми не живемо на відлюдному о- строві, щ об можна було закрити (і пи тання чи вказане) наші культурні на дбання пер ед світом. Чиї ми того х о чемо, чи ні — ми промінюємо своєю культурою на довкілля і разом із другими народами даєм о свій вклад у всесвітню культурну скарбницю. А щ одо писанок, то чи лиш укра їнці їх мають? Мають їх і інші наро ди, але ніхто не зум ів створити такої ніжности взору й гри красок, як це дала українська ніжна душа. А вишивки, чи вони лиш виключ ною власністю українців? Вишивають усі народи, навіть американці. Нам відомі румунські вишивані блюзки, такі дуж е подібні до українських, але українська сорочка й вишивка мають свій специфічний характер, що їм їх надав український народ. Коли врахувати, як сильно чар і по кази українського народнього мистец тва поширили відомості про Україну, то, здається, не б у д е пересадою , коли їх назвемо нашою чи не найсильні- шою зб р о єю до часу, коли їм на зм і ну зм ож ем о виховати численне м о лоде покоління українських інтелек туалів, політиків, дипломатів, що зм о жуть захистити українську справу б ез показів нашого народнього ми стецтва. Теодозія Савицька БЮРО СУСПІЛЬНОЇ ОПІКИ Безплатна лікарська опіка для стар ших увійшла в життя 1. липня 1966 року. Одначе багато пацієнтів щ е не з ’ясовує собі, як користуватись нею. В Бюрі Суспільної Опіки у Філядель ф ії, що його провадить п-ні Олена Лотецька з рамени ЗУАДКомітету, раз-у-р аз бувають запити. Найчасті ше пацієнти дивуються, чому вони, як і давніше обов’язані платити за кож ну візиту лікареві, а бо при вході до шпиталю мусять злож ити 50 дол. Тоді Бюро вияснює, що д о висоти 50 дол. в кожному році пацієнт опла чує лікарські візити сам. Щ ойно ті лікарські послуги, що переступають ту суму, а які пацієнт т еж оплачує, можуть бути повернені йому до ви соти 80 проц. Тому треба пильно зберігати всі посвідки з а вплачений гонорар чи ліки. Часом трапляється, що старший па цієнт не всилі оплатити й тих почат кових 50 дол. Т оді Бюро Суспільної Опіки старається перевести його в категорію осіб, щ о користуються пу- бличною допом огою . Коли в Вашій місцевості немає Відділу СУА, зберіть гурт жінок, щоб його заснувати. Для цього потрібно 10 одиниць, що хочуть жити організованим життям. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
