Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК X X IV . Л И С Т О П А Д 1 9 6 7 Ч. 10 Л ариса Мурович К е т я г К а л и н и Я — кетяг Калини1, З того .кучца-купини України, Що зроду-віку над рікою Луги прояснює собою, Що навесні — тим ісрібноісяйним цвіттям, А восени — іце й багроягід віттям. Той кущ крислатий1, крислатий, Своїм доріддям багатий, Якому він —- батько' і мати! Я — кетяг ягід Калини ... Та ні, я — дочки України! Мої імена: Софія, Олена... Ми підняли знамена В часі лихих землетрусів —- У лавах Усусусів! Я — кетяг ягід Калини, Палав огнем України На їхніх шапках стрілецьких, У їхніх серцях 'молодецьких! Я з ними співав для народу: — В борні твоїй за свободу, Сини і дочки в когорті єдиній Здобудуть волю Батьківщині! Я — кетяг 'Калини, З куща-купини України, її ж героїв усі покоління -— Єднаю в намисті ягід насіння! Слово українського жіноцтва Важкий шлях пройшла кожна українська оди ниця, група чи громада впродовж тих 50 літ від часу, коли просіяла була над Україною довгождана Воля... Доводилось іти по вибоях, закривавленими стопами міряти чужі простори, продиратись крізь праліси, пропливати моря й океани... Українська людина, часто позбавлена всього, в голоді й холоді, зберіга ла однак у своєму серці Україну такою, якою її колись навіки полюбила. В ім’я її трудилась вона й леліяла мрію труд свій до стіп їй колись донести. І ось тепер, коли ще далеко не до кінця прой дений шлях українського скитальця, а душа його безугавно тужить за Рідним Краєм, прийшов час у цю пам’ятну 50-ту річницю української самостій носте —■ зложити труд свій, завершений в ім’я її. З усіх кінців світу з’їхались сини й дочки її; об’єд нались у вислові вірносте її ідеалам. Світовий Кон грес Вільних Українців став дійсністю. Не вистачило однак загальних стверджень, заяв та кличів на май бутнє. Життя сучасного світу, а в тім і нашої спіль ноти надто складне і многогранне. Тому то ряд се сій та з’їздів попередили Конгрес, щоб наповнити його містом висновків з тієї праці, яку виконала українська людина заради кращої долі Батьківщини, заради визволення її. То ж радять науковці, сту денти, журналісти, педагоги: радить і українське жіноцтво, на своїй Сесії. Коротка одноденна Сесія охопила вислів інтересів і прагнень жіноцтва з усіх країн, де живе тепер українська людина. Вона не обмежилась до загальних висновків та врочистих проголошень. Адже українська жінка несе великий тягар праці у всіх ділянках життя спільноти, адже турбота її сягає всіх обставин життя посестер у по неволеному Рідному Краю. То готовилась ця Сесія впродовж довгих місяців в різних Секціях і тільки такий обдуманий огляд поодиноких проблем міг дати всебічну синтетичну картину проблематики українського жіноцтва в обличчі потреб поневоле ної Батьківщини і вимог нашої спільноти у віль ному світі. У 50-ліття української державносте українська жінка дала вислів своїх .прагнень і почувань не лиш на словах, але й у своїх ділах. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1967 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
