Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українські народні шви (Докінчення) Ольга Федак Рушникові шви. В центральній Україні розвинулись спеціяльні рушникові шви. Це окрема група швів, ідо ними заповнюють окон- турені площі рушникових орна ментів, виведених на рушнику о- лівцем. Контур шиють стебловим швом. В Галичині називають його (мабуть за польською назвою) водним швом. Стебнівка. Цей шов має кілька назв. На Київщині звуть його в и- с т і л, на Полтавщині — шта півка, а на Гуцульщині - — про- ш и т є. Стебнівка, як допоміжний шов, має застосування в різних вишив ках. Виступає, як обвідка для ін ших швів. Шита двобічно, творить виводи з прямих і скісних стібів. Шиють ним кучерики й ка- чурики. Уживають при зубцюван- ні і зшиванні жіночих і чоловічих сорочок. На Буковині виступає на старіших сорочках, кладена у різних напрямках у формі прямих кутів. Шита одним кольором, тво рить тяжке позаглінне вишивання. Із М узею ЛУКЖ в Едмонтоні: Таблиця з мережками F o lk A r t M u seu m o f th e L e a g u e o f U k r a in ia n C a th o lic W o m en in E d m o n to n , C anada, p r e se n ts ca rto n s w ith sa m p les o f U k r a in ia n stitc h e s На Вінниччині виступає, як основ ний шов і творить немов гарне ле геньке мереживо кольорової ор наментики. Ланцюжок. В центральній Укра їні ланцюжковий шов називають також ,,тамбурний"; це є шов до поміжний і має застосування в різних народніх вишивках, голов но в буковинських сорочках. Його техніка легенька, цікава тим, що зверху тканини творить ланцюхо- ву лінію з петельок. Зі споду ви глядає немов стебнівка. На Лем- ківщині вишивають ним орнамен ти на жіночих і чоловічих без рукавках („лейбиках"). Кольори яркі, але добре згармонізовані. Викінчувальні шви. До них на лежить — гуцульська косичка, плетінка, плетений шнурочок, ши тий шнурочок або ключки, соснів- ка, ретязь звичайний і повний, черв’ячок і бігунець, а далі пол тавський верхоплут, що обплуту ється на чесницевих стовпчиках (на такій засаді заснована галиць ка решітка, гуцульський ріжкатий стіб, а також „хлопські клинці" в Копичинеччині і поліське „коліч- ко“). А далі— обмітка (на Гуцуль- щині „обметиця"), одно- і більше- кольорова та різні зубці, як витя гані черв’ячком, наметувані на зубцях, дуди та інші. Прозорі або ажурні шви Прозорі шви утворюють гри головні галузі: 1. мережки (тяган- ки), 2. стягувані шви, 3. вирізу вання. В усіх прозорих швах велику ролю грає чисниця (3 нитки тка нини). В українських мережках на відміну від російських та ін ших, витягають чисниці лиш по- земо, ніколи прямовісно. Мережки роблять від простих вузеньких до широких вибагли вих. Назви мережки виводять від способу шиття: чисні, безчисні, стовбуневаті, затягувані, шабако- ві, ляхівка 1, 2 і 3-рядова. Назва ляхівка походить від села Ляхівка на Полтавщині. На Буковині й Гу- цульщині мережки називають —- „цирки". Із М узею ЛУКЖ в Едмонтоні: Таблиця з різними народніми швами Мережка на Гуцульщині — це комбінація цирки з іншими шва ми, головно з решітками, що ними прикрашують дуди (маншети) жі ночих рукавів. Заввага: Шиття решіток відоме в Евроні, але взяте зі старо-ґерман- ських вишивок, куди потіало мабуть із наших, бо зветься німецькою наз вою „Окаштіх“ (ока-очко). Про це пише проф. В. Ш ухевич, що сам зі брав 12 гуцульських швів і понад 200 взорів із назвою кожного та пе редав їх Клюбові Русинок у Львові. (Кінець 19 стол.). Стягувані шви. До них нале жить виколка, кручений шов, зер новий вивід і інші. Виколка (довбане, колений, колянка) постає стягненням пря- мовісних і поземих чисниць у чо- тирокутники, через що утворю ються в середині дірочки. Викол- ку шиють білим по білому і лу- чать із настилуванням. А в Тов- маччині шиють теж чорним і чер воним кольорами. Кручений шов стягає та кож чисниці, утворюючи дірочки, що їх обшивають технікою обмі- ту. Цю техніку подекуди звуть та кож „дзірґанням". Нею вишива ють на Бучаччині (відомі взори „калинки"). Зерновий вивід — по стає стягненням чисниць, але в скісному напрямі. Через те утво рюються ромбувані чотирикутни НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1967 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
