Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українські народні шви (Докінчення) Ольга Федак Рушникові шви. В центральній Україні розвинулись спеціяльні рушникові шви. Це окрема група швів, ідо ними заповнюють окон- турені площі рушникових орна ментів, виведених на рушнику о- лівцем. Контур шиють стебловим швом. В Галичині називають його (мабуть за польською назвою) водним швом. Стебнівка. Цей шов має кілька назв. На Київщині звуть його в и- с т і л, на Полтавщині — шта півка, а на Гуцульщині - — про- ш и т є. Стебнівка, як допоміжний шов, має застосування в різних вишив ках. Виступає, як обвідка для ін ших швів. Шита двобічно, творить виводи з прямих і скісних стібів. Шиють ним кучерики й ка- чурики. Уживають при зубцюван- ні і зшиванні жіночих і чоловічих сорочок. На Буковині виступає на старіших сорочках, кладена у різних напрямках у формі прямих кутів. Шита одним кольором, тво рить тяжке позаглінне вишивання. Із М узею ЛУКЖ в Едмонтоні: Таблиця з мережками F o lk A r t M u seu m o f th e L e a g u e o f U k r a in ia n C a th o lic W o m en in E d m o n to n , C anada, p r e se n ts ca rto n s w ith sa m p les o f U k r a in ia n stitc h e s На Вінниччині виступає, як основ ний шов і творить немов гарне ле геньке мереживо кольорової ор наментики. Ланцюжок. В центральній Укра їні ланцюжковий шов називають також ,,тамбурний"; це є шов до поміжний і має застосування в різних народніх вишивках, голов но в буковинських сорочках. Його техніка легенька, цікава тим, що зверху тканини творить ланцюхо- ву лінію з петельок. Зі споду ви глядає немов стебнівка. На Лем- ківщині вишивають ним орнамен ти на жіночих і чоловічих без рукавках („лейбиках"). Кольори яркі, але добре згармонізовані. Викінчувальні шви. До них на лежить — гуцульська косичка, плетінка, плетений шнурочок, ши тий шнурочок або ключки, соснів- ка, ретязь звичайний і повний, черв’ячок і бігунець, а далі пол тавський верхоплут, що обплуту ється на чесницевих стовпчиках (на такій засаді заснована галиць ка решітка, гуцульський ріжкатий стіб, а також „хлопські клинці" в Копичинеччині і поліське „коліч- ко“). А далі— обмітка (на Гуцуль- щині „обметиця"), одно- і більше- кольорова та різні зубці, як витя гані черв’ячком, наметувані на зубцях, дуди та інші. Прозорі або ажурні шви Прозорі шви утворюють гри головні галузі: 1. мережки (тяган- ки), 2. стягувані шви, 3. вирізу вання. В усіх прозорих швах велику ролю грає чисниця (3 нитки тка нини). В українських мережках на відміну від російських та ін ших, витягають чисниці лиш по- земо, ніколи прямовісно. Мережки роблять від простих вузеньких до широких вибагли вих. Назви мережки виводять від способу шиття: чисні, безчисні, стовбуневаті, затягувані, шабако- ві, ляхівка 1, 2 і 3-рядова. Назва ляхівка походить від села Ляхівка на Полтавщині. На Буковині й Гу- цульщині мережки називають —- „цирки". Із М узею ЛУКЖ в Едмонтоні: Таблиця з різними народніми швами Мережка на Гуцульщині — це комбінація цирки з іншими шва ми, головно з решітками, що ними прикрашують дуди (маншети) жі ночих рукавів. Заввага: Шиття решіток відоме в Евроні, але взяте зі старо-ґерман- ських вишивок, куди потіало мабуть із наших, бо зветься німецькою наз вою „Окаштіх“ (ока-очко). Про це пише проф. В. Ш ухевич, що сам зі брав 12 гуцульських швів і понад 200 взорів із назвою кожного та пе редав їх Клюбові Русинок у Львові. (Кінець 19 стол.). Стягувані шви. До них нале жить виколка, кручений шов, зер новий вивід і інші. Виколка (довбане, колений, колянка) постає стягненням пря- мовісних і поземих чисниць у чо- тирокутники, через що утворю ються в середині дірочки. Викол- ку шиють білим по білому і лу- чать із настилуванням. А в Тов- маччині шиють теж чорним і чер воним кольорами. Кручений шов стягає та кож чисниці, утворюючи дірочки, що їх обшивають технікою обмі- ту. Цю техніку подекуди звуть та кож „дзірґанням". Нею вишива ють на Бучаччині (відомі взори „калинки"). Зерновий вивід — по стає стягненням чисниць, але в скісному напрямі. Через те утво рюються ромбувані чотирикутни НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1967 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
