Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXIV. ЛИПЕНЬ, 1967 Ч. 7 Євген Маланюк ВЛАДА Вона виростає, як буря, як шквал, С падає мечем і пож аром , Вдаряє кордоном у пруди навал, Нестерпним осліплю є чаром. В оеа — як обіймів напруга п’янка, Як при'страсти хвиля жагуча. Та крицею твердне держ авна рука, Бо глянь: 'під вершиною круча. Лиш кров, лиш не схоплена хиба, як мить, Секунда полегш і й перерви — І серце порож нявою загримить, Нитками' 'потріскають нерни. То ж хвилю на хвилю, удар на удар, Однаково — сонце чи хмари. Бо влада — це серце. В ній доля і дар, І щ астя пекуче, і кара. 20. квітня 1941. Із збірки ,,Поезії" Відпочинку немае Вакаційний час приносив звичайно відпруження, мандрівку, відпочинок. Не так сьогодні. Живемо в часі постійного очікування й напруження і вакацій від того для нас не буде. Гляньмо на міжнародню ситуацію. Над велики ми потугами цього світу тяжить мариво атомової війни. А в міжчасі точаться менші війни — завзяті і криваві. Одна з них, ота у Вієтнамі вибирає собі жертви й з-поміж нашої молоді. А другі спалахують і гаснуть, закреслюючи все дальші кола світового збройного конфлікту. На такий неспокійний час припало наше 50-літ- тя. П’ятдесят літ тому збудились українські народні маси і стали формувати своє державне життя. З у силля ці тривають і досі. Велетенський шмат дороги пройдено за той час і всупереч усім катаклізмам побудовано велику державницьку націю. Отже це 50-ліття вимагає і зобов’язує. Перед нами Світовий Конгрес Вільних Україн ців, що відзначить ці роковини і виявить волю всіх нас до державного життя. На ньому передбачена Жі ноча Сесія (15. листопада 1967) і тут українське жіноцтво скаже своє слово в імені тих жінок, що тепер приневолені мовчати. Все це не дозволяє нам на вакаційний відпочи нок. Час вимагає від нас чуйности й готовости. Не тільки з огляду на підготову ювілейних святкувань та всеукраїнського з ’їзду. Але й з огляду на ті зу- дари й межиусобиці, що спалахують на нашому ґрунті. Бо й справді — доля немов напосілася на нас. Саме в час 50-ліття, коли треба скупити всі наші сили, нашою громадою потрясають все нові спори. Почалось воно від славнозвісних „контактів", що їх зручно підсунула нам ворожа рука. Календарні не порозуміння загострили в деяких місцевостях ситу ацію до стану кипіння. А справа представництва всіх наших угрупувань в УККА довела до затяжної кри зи, що й досі нерозв’язана. Ми знаємо, що це велика проба нашої стійко сте. Звичайно в час життьового іспиту згущуються хмари, збільшується натиск. Одне постає з великої нервової напруги, а друге зручно інсценізоване по- стороннім чинником. І від нас залежить, чи перебо ремо цей наступ, спрямований у саме серце нашої громади. Допоможіть в тому! Хоч і кажуть, що жінки ру- ководяться радше чуттям, як розумом, то це власне нам стане в пригоді. Бо нашим чуттям зрозуміємо теперішню хвилину, а розумом відчуємо наше при значення — знайти спільний виступ і спільну мову в наше 50-ліття. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРіПВНЬ, 1967 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
