Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Ж абки в лазничці Ольга Литвин Може хтось не знає, що в де яких місцевостях Австралії буває таке гаряче літо, що висихають всі трави, гинуть квіти і стражда ють не тільки люди, а й птахи і тварини. Без сумніву, від спеки і відсутности дощу і води, жабки на сухому городі, також дуже терплять. В одному невеликому місті біля школи стояв камінний будинок, де жили вчителі, а в садку поміж кущами і квітами жила родина жовтуватих жабок. Учителі знали про жабок і були дуже обережні, коли копали город, чи садили квіти. Одного року літо було таке га ряче, що жабки, які рятувалися від спеки глибоко в землі, не мо гли витримати і Старша Жабка ви рішила піти ввечорі на розшуки води. Вона обережно стрибала навколо дому і наблизилася до цементової підлоги веранди. Це мент був трохи холодніший від ґрунту, але води ніде не було. Нараз Старша Жабка зауважила велику щілину під дверима, звід ки пробивалося світло і почула такий милий для неї звук — десь ішов дощ. Старша Жабка швидко дісталася до щілини і заглянула всередину. Там, зі стелі йшов справжній, краплистий, цілющий дощ. — Мій Боже! Дощ! радісно квакнула Старша Жабка і вже го това була лізти крізь щілину і розвідати все добре, а тоді при вести всю родину викупатися і напитися водички. Але враз вона побачила постать дівчини, що ру халася до дверей. Це була учи телька Таня. Старша Жабка швид ко поскакала геть від дверей і причаїлася за рогом веранди. Та ня, яка щойно купалася під ду- шом, погасила світло в лазничці, пройшла мимо жабки і пішла в дім. Старша Жабка зачекала тро хи, а тоді обережно полізла під двері в лазничку. Там підлога бу ла мокра і холодна, а згори вже не йшов великий дощ, як вона це бачила кілька хвилин тому, але капала вода великими краплями досить часто, бо кран був старий і не прикручувався добре. Але скільки потрібно малій жабці! Старша Жабка швидко поскака ла по підлозі лазнички до мокрої цементової ямки, куди капала во да і почула на собі великі каплі води. Яка насолода! Але тут же вона згадала, що вся її велика родина і рідня так прагнуть води. Вона швиденько поскакала в са док і почала скликати всіх жабок і жабенят. — Агов! Ходіть усі швидко сю ди! Я знайшла воду! Ціла родина, десь зо двадцять жабок не гаїлися і швидко поска кали за Старшою Жабкою. Вони легко досягли веранди і щілини і легко пролізли попід дверима лаз нички. Лиш дядько Жабо мав труднощі і не міг пролізти, бо він був досить товстий і залишився за дверима на веранді. Всі жабки скоро дісталися до мокрої цемен тової ямки і почали купатися, гратися і пити воду. Старша Жаб ка набрала повен рот води, виліз ла за двері і добре покропила во дою спину дядька Жабо. З мо крою спиною дядько Жабо легко проліз під дверима і почав теж ку патися і пити водичку. З цього часу жабки щовечора, як добре стемніє, йшли до лазнич ки, а вранці, щойно починало сі- ріти, повертались додому в садок. Одного вечора учителька Таня прийшла пізно з гостини і вирі шила прийняти душ опівночі. Во на відкрила двері в лазничку, у- вімкнула світло і побачила цілу родину жовтих жабок, що купа лися під каплями, які капали з по псованого крану. Вона відразу ж Ціла родина швидко поскакала за Старшою Жабкою. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ -СЕРПЕНЬ, 1967 17
Page load link
Go to Top